17 березня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/827/25
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1067/26
Чернігівський апеляційний суд в особі судді Мамонової О.Є. вивчив матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди,-
10.03.2026 через систему Електронний суд військова частина НОМЕР_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.12.2025.
У окремій заяві військова частина НОМЕР_1 просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що копію рішення остання отримала вчасно, однак на її рахунках були відсутні кошти для сплати судового збору і такі кошти необхідно замовляти через ІНФОРМАЦІЯ_1 , для чого потрібен деякий час. Заявка для сплати судового збору направлялась вчасно 09.12.2025, але кошти надійшли тільки 04.03.2026.
Проте апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі не може бути відкрито, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не був вручений у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку встановленому статтею 358 ЦПК України.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
З матеріалів слідує, що копію оскаржуваного рішення суду військова частина НОМЕР_1 отримала 01.12.2025 о 16:24:54 в особистий електронний кабінет у ЄСІТС (а.с. 96).
Отримавши копію оскаржуваного рішення суду 01.12.2025, відповідач звернувся з апеляційною скаргою лише 10.03.2026 через 98 днів, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Як вже було зазначено вище, як на підставу для поновлення строків на апеляційне оскарження заявник посилається на відсутність коштів на оплату судового збору, однак зазначена обставина не може бути визнана апеляційним судом поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у скаржника - юридичної особи коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Апеляційний суд звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації стороною у справі права на оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на оскарження рішення з поважних причин.
Ураховуючи зазначене та те, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд прийшов до висновку, що наведені військовою частиною НОМЕР_1 обставини для поновлення строку не можуть бути визнані поважними, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про поновлення строку для подання апеляційної скарги належить відмовити.
Отже, заявнику необхідно протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали звернутися до Чернігівського апеляційного суду із заявою шляхом подання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.12 .2025 із наведенням інших поважних підстав його пропуску.
За таких обставин, апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 підлягає залишенню без руху, з наданням заявнику строку для усунення вищезазначеного недоліку.
Керуючись ст. 354, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Запропонувати заявнику протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки.
Копію ухвали направити військовій частині НОМЕР_1 .
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог щодо надання заяви про поновлення строку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О. Є. Мамонова