Справа № 132/3734/25
Провадження № 33/801/276/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.
Доповідач: Панасюк О. С.
16 березня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 - адвокатів Жовмір Д. О., Сауляка Є. В. на постанову судді Калинівського районного суду Вінницької області від 05 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 05 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, за те, що 28 жовтня 2025 року о 05 год 18 хв. по вул. Івана Мазепи у м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, повторно протягом року, він керував транспортним засобом «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Захисники ОСОБА_1 - адвокати Жовмір Д. О., Сауляк Є. В. подали апеляційні скарги на цю постанову, у яких, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просили постанову судді Калинівського районного суду Вінницької області від 05 лютого 2026 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту першого статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Адвокатка ОСОБА_2 на обґрунтування доводів апеляційної скарги покликалася на те, що матеріали справи та відеозапис із нагрудних камер поліцейських не містять зафіксованої у встановленому порядку відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що є обов'язковою умовою для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП. Навпаки, наявний відеозапис підтверджує, що водій не висловлював відмови, а протокол про адміністративне правопорушення не складався на місці зупинки за процедурою, передбаченою законом. Крім того наголошувала на порушенні поліцейськими порядку направлення водія до закладу охорони здоров'я та недотриманні вимог щодо належної фіксації процесуальних дій. Звертала увагу на те, що факт відсутності складу правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 того ж ранку добровільно пройшов огляд у Комунальному некомерційному підприємстві «Калинівська центральна районна лікарня», за результатами якого ознак сп'яніння виявлено не було, що повністю спростовує висновки суду першої інстанції.
Апеляційна скарга адвоката Сауляка Є. В., окрім вищенаведених підстав, додатково мотивована тим, що матеріали справи не місять доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема, на відеозаписах із нагрудних камер поліцейських відсутня фіксація керування ОСОБА_1 автомобілем, що виключає саму можливість притягнення його до адміністративної відповідальності. Також вказував, що працівниками поліції не виконано вимоги частини першої статті 266 КУпАП України та не відсторонено водія від керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 та його захисники в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
16 березня 2026 року адвокатка Жовмір Д. О. подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю. При цьому в клопотанні не наведено обґрунтованих обставин неможливості особистої явки ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду.
Крім того інтереси ОСОБА_1 у цій справі також представляє адвокат Сауляк Є. В., який про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив та будь-яких доказів поважності таких причин не надав. Також необхідно зазначити, що під час розгляду справи у суді першої інстанції захисником ОСОБА_1 був адвокат Ткач Ю. А.
Отже належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи ОСОБА_1 мав можливість реалізувати своє право на захист як особисто, так і через інших захисників, зокрема адвокатів Сауляка Є. В. або ОСОБА_3 .
Враховуючи передбачені статтею 294 КУпАП обмежені строки судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також те, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, є не обов'язковою, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисників.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496135 від 28 жовтня 2025 року 28 жовтня 2025 року о 05 год 18 хв. по вул. Івана Мазепи у м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Протокол складений уповноваженою особою, а його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, протокол підписаний особою, яка його склала.
ОСОБА_1 своїм правом надати пояснення не скористався, відмовившись при цьому від його підписання. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол, дії працівників поліції чи факт керування транспортним засобом в протоколі не вказав.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі - Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно з пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці, в зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано, як на пропозицію поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 уникав відповіді та вчиняв дії, спрямовані на ухилення від процедури, що у свою чергу підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення і його наміри уникнути відповідальності за вчинене. Крім того ОСОБА_1 відмовився пред'явити посвідчення водія, закрився в транспортному засобі та припинив спілкування з працівниками поліції.
Дії водія ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та саме з підстав відмови від такого огляду на нього складено протокол про адміністративне правопорушення.
Отже відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис є доказами у справі про адміністративне правопорушення та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, а тому суд правильно взяв їх до уваги.
Оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд не бачить підстав не довіряти вищезазначеним доказам, оскільки вони не спростовані матеріалами справи, в тому числі і доводами апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє та розцінює, як форму правомірного захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки очевидно, що працівник поліції розпочав запис на нагрудну камеру поліцейського після того, як було здійснено зупинку транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 .
При цьому, як видно з відеозапису, ОСОБА_1 перебуваючи за кермом транспортного засобу не висловлював жодних заперечень щодо керування ним.
Апеляційний суд не бере до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 310 від 28 жовтня 2025 року, тому що в порушення вимог Інструкції № 1452/735 огляд ОСОБА_4 в порядку самозвернення був проведений 28 жовтня 2025 року о 09 год 20 хв., тобто пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а тому вважається недійсним.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у матеріалах справи доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Інші доводи, на які посилаються заявники, також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.
Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційних скарг не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 - адвокатів Жовмір Д. О., Сауляка Є. В. залишити без задоволення, а постанову судді Калинівського районного суду Вінницької області від 05 лютого 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. С. Панасюк