Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/218/26
Єдиний унікальний №733/412/26
Постанова
Іменем України
17 березня 2026 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі судді - Овчарика В.М.,
за участю прокурора Однолько Ю.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності-
ОСОБА_1 та
секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дурман Наваінського району Бухарської області республіки Узбекистан, одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку, ІПН: НОМЕР_1 ,
за ст. 172-6 ч. 1, 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку, являючись посадовою особою державної охорони природно-заповідного фонду та у відповідності до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий 2021 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подав таку декларацію 12 січня 2026 року, хоча зобов'язаний був подати до 31 січня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку, являючись посадовою особою державної охорони природно-заповідного фонду та у відповідності до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подав таку декларацію 12 січня 2026 року, хоча зобов'язаний був подати до 01 квітня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.
Протокольною ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2026 року справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження з присвоєнням номеру справи 733/412/26 та номером провадження 3/733/218/26.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю.
Прокурор у судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 ч. 1, 172-6 ч. 1 КУпАП, оскільки скоєння ним корупційних діянь знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду та просила накласти на нього стягнення у мінімальному розмірі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, та дослідивши матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (Далі-Закон) передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким передбачено відновлення декларування.
Пунктом 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Так, судом установлено, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку з 10 серпня 2021 року.
Відповідно до переліку підрозділів і посад працівників, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України, до них входить, зокрема, інспектор з охорони природно-заповідного фонду.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік 12.01.2026 року о 07-54 год, а за 2023 рік - 12.01.2026 о 07-56 год.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідальність за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку, являючись посадовою особою державної охорони природно-заповідного фонду та у відповідності до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2021 та 2023 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подав декларацію за 2021 рік 12.01.2026 року, хоча зобов'язаний був подати її не пізніше 31 січня 2024 року, а декларацію за 2023 рік подав 12.01.2026 року, хоча зобов'язаний був подати до 01 квітня 2024 року, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов?язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ст. 172-6 ч. 1, 172-6 ч. 1 КУпАП, за які повинен нести адміністративну відповідальність.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, які становлять підвищену суспільну небезпеку в сфері запобігання і протидії корупції, особу порушника, який працює, одружений. Обставину, що пом'якшує відповідальність - визнання вини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, із врахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу, оскільки особі, що скоїла адміністративне правопорушення, слід призначити стягнення, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, тому судовий збір стягненню з останнього не підлягає.
Керуючись ст. 33, 34, 35, 36, 172-6 ч. 1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 2, 3, 4, 12, 45 Закону України «Про запобігання корупції», суд
постановив:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст. 172-6 ч. 1, ст. 172-6 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за правилами ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, зобов'язана сплатити штраф не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП, який становитиме 1 700 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. М. Овчарик