Номер провадження: 11-кп/813/1523/26
Справа № 946/9172/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
17.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді ОСОБА_2 , відповідно до ст. 398 КПК України, перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 грудня 2026 року в рамках кримінального провадження №12025162150001095, внесеного до ЄРДР 04 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
установив:
Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 грудня 2026 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
В силу ст. 71, ч. 3 ст. 81-1 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, ОСОБА_3 визначено покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання з невідбутої частини покарання у виді чотирьох років чотирьох місяців трьох днів позбавлення волі та 240 годин громадських робіт, призначеного йому за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.12.2022 року, з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 20.04.2023 року, ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.09.2023 року, ухвали Одеського апеляційного суду від 14.11.2023 року, до покарання, призначеного за цим вироком, та остаточно ОСОБА_3 до відбування визначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років та шість місяців.
ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі визначено обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 18.12.2025 року, зараховано йому згідно ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 18.12.2025 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.
13 січня 2026 року через канцелярію ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» обвинуваченим ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 грудня 2026 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 січня 2026 року апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 була залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 396 КПК України, оскільки апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 викладена на іноземній мові, а саме російською, що у свою чергу є перешкодою у виконанні судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Для усунення недоліків апеляційної скарги обвинуваченому ОСОБА_3 був наданий строк 15 днів з дня отримання ним копії зазначеної ухвали суду.
27.01.2026 року копія ухвали про залишення апеляційної скарги обвинуваченого без руху була направлена обвинуваченому ОСОБА_3 на адресу ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Копія вищезгаданої ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху була отримана обвинуваченим ОСОБА_3 відповідно до його власноручної розписки, 10 лютого 2026 року.
Перевіркою наявної інформації бази даних АСДС КП «Д-3» встановлено, що станом на 16 березня 2026 року на адресу Одеського апеляційного суду від обвинуваченого ОСОБА_3 не надходила апеляційна скарга із усуненими недоліками на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
За таких обставин, з моменту отримання копії ухвали, обвинувачений ОСОБА_3 не усунув недоліки поданої ним апеляційної скарги у встановлений ухвалою судді-доповідача строк.
За вказаних обставин, суддя-доповідач вважає, що на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження були створені всі умови для реалізації права обвинуваченого ОСОБА_3 на доступ до правосуддя та надано достатньо часу для усунення, виявлених недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», яка узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в п. 2 постанови по справі № 5-103 кс-15 від 1.10.2015, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Враховуючи, що на адресу Одеського апеляційного суду станом на 16 березня 2026 року будь-якої кореспонденції від апелянта на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 26 січня 2026 року про залишення його апеляційної скарги без руху не надійшло, апеляційна скарга відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України підлягає поверненню, оскільки особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не позбавлений права повторно звернутися з апеляційною скаргою у передбаченому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 396, 399, 405, 419, 422, 532 КПК України, суддя-доповідач,
ухвалив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 грудня 2026 року в рамках кримінального провадження №12025162150001095, внесеного до ЄРДР 04 серпня 2025 року, - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати апелянту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2