Дата документу 17.03.2026 Справа № 519/1313/25
Єдиний унікальний № 519/1313/25 Головуючий у суді І інстанції: Романько О.О.
Провадження № 22-ц/807/1004/26
17 березня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду:
головуючого Полякова О.З.,
суддів Кочеткової І.В.,
Кухаря С.В.,
під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року (повний текст рішення складено 10 листопада 2025 року) позов задоволено.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, 06 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначає, що не була обізнана про ухвалене рішення. Хоча в матеріалах справи зазначено, що копія рішення була доставлена до Електронного кабінету 11 листопада 2025 року, фактично жодних сповіщень на телефон чи електронну пошту заявниця не отримувала. ОСОБА_1 зазначає, що вонане є юристом і не перевіряла кабінет щодня, оскільки не мала інформації про завершення розгляду справи. Вона перебуває у відпустці для догляду за дитиною, офіційно не працює та перебуває на повному фінансовому утриманні свого чоловіка. Догляд за малолітньою дитиною вимагає постійної уваги та об'єктивно унеможливлює щоденний моніторинг судових реєстрів. Про існування рішення суду від 10 листопада 2025 року дізналася лише тоді, коли приватний виконавець заблокував її банківські рахунки. Одразу після цього вона звернулася безпосередньо до виконавця з запитанням, що це за сума, звідки вона взялася і на підставі чого відкрито провадження. Цей факт ще раз беззаперечно підтверджує, що вона дійсно не бачила рішення суду раніше і не знала про результати розгляду справи. Діючи добросовісно, одразу ж 26 лютого 2026 року звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2026 року заявниці відмовлено у прийнятті цієї заяви та роз'яснено, що рішення від 10 листопада 2025 року не є заочним. Повний текст ухвали було складено 03 березня 2026 року. Після отримання ухвали від 03 березня 2026 року вона невідкладно підготувала та подала цю апеляційну скаргу.
Проте, зазначену ОСОБА_1 у клопотанні причину пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду не можна визнати поважною з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 14 ЦПК України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).
Згідно з пунктом 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
Тож правила Положення передбачають обов'язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету.
Відтак, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Так, згідно з довідкою відповідального працівника Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя, документ в електронному вигляді «Рішення» від 10.11.2025 у справі № 519/1313/25 надіслано одержувачу ОСОБА_3 в її електронний кабінет 11.11.2025 о 01:04:39 (а.с. 84).
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Так, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_4 має зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС та отримала копію рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року до свого електронного кабінету 11 листопада 2025 року, тому останнім днем подання апеляційної скарги в розумінні ч. 2 ст. 354 ЦПК України, було 11 грудня 2025 року. Апеляційна скарга подана 06 березня 2026 року, тобто поза межами тридцятиденного строку з того моменту, коли ОСОБА_4 отримала копію рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року в цій справі.
Питання поважності причин неотримання повного тексту судового рішення суду першої інстанції є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (див., зокрема, пункти 74, 75 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 752/8449/20).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 160/11340/23 зазначено: «згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Верховний Суд витребував з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду адміністративну справу №160/11340/23 та на підставі дослідження матеріалів електронної справи встановив, що електронно-цифровий підпис судового рішення в електронному вигляді було накладено суддею Бондар М.В. 16.08.2023 о 15:25. Вказана ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.08.2023. За таких встановлених обставин Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, що в разі виникнення у сторони провадження сумніву щодо справжності отриманої копії судового рішення, така особа має можливість додатково ознайомитися зі змістом отриманого судового рішення з офіційного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень».
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі №480/8341/22 зазначено «сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується. Висловлені у цьому зв'язку доводи про відсутність зв'язку (спілкування) зі своїм адвокатом, як і відсутність позивача за повідомленою суду адресою (місцем проживання) протягом кількох місяців, на яких, головним чином, побудована позиція позивача щодо позбавлення [його] можливості на апеляційне оскарження судового рішення, не дають підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 161/7088/22 вказано: «апеляційний суд не звернув уваги на те, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами; представник ОСОБА_2 адвокат Щербюк О. Ю. має зареєстрований Електронний кабінет, оскільки 05 грудня 2023 року надіслав через електронний суд заяву про вступ у справу як представника (т. 2, а. с. 234-236); апеляційний суд не позбавлений можливості, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, самостійно витребувати інформацію з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу Державної судової адміністрації України щодо надсилання судового рішення стороні. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 за апеляційною скаргою її адвоката Щербюка О. Ю.».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року в справі № 592/6701/19 зазначено, що «вимоги процесуального закону унеможливлюють відкриття апеляційного провадження та апеляційний перегляд справи до вирішення питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження».
Аргумент клопотання ОСОБА_1 про те, що жодних сповіщень на телефон чи електронну пошту вона не отримувала не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Твердження заявниці про необізнаність про наявність справи спростовується її матеріалами, оскільки ОСОБА_1 зверталася до суду засобами електронної системи «Електронний суд» з клопотанням про розстрочку виконання рішення суду від 25.06.2025, з клопотанням про розгляд справи без її участі, зменшення розміру пені та штрафних санкцій та готовність добровільно сплатити борг в розмірі 1000 грн від 29.09.2025 (а.с. 50, 71-75).
Отже, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року причини пропуску строку, апеляційний суд визнає неповажними, оскільки вони не дають підстав для поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України імперативно визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Таким чином, необхідно роз'яснити ОСОБА_1 право подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року з зазначенням інших поважних причин для такого поновлення, підтвердивши їх належними доказами.
Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого ОСОБА_1 посилається на відсутність доходу та перебування у відпустці по догляду за дитиною. Зазначає, що офіційно вона не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за малолітньою дитиною та не має самостійних джерел доходу, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідною довідкою, і змушена була покинути своє постійне місце проживання через бойові дії (Запорізька обл., Пологівський район), що додатково ускладнює її матеріальне становище. На підставі оскаржуваного рішення суду вже відкрито виконавче провадження, в межах якого приватний виконавець заблокував усі її банківські рахунки. У зв'язку з цим, вона фізично позбавлена доступу до будь-яких коштів, навіть для оплати базових життєвих потреб, не кажучи вже про сплату судового збору.
Посилаючись на ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; у разі неможливості звільнення - відстрочити сплату судового збору до ухвалення апеляційним судом рішення у справі.
Так, за приписами ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів свого майнового стану, що позбавляє апеляційний суд можливості оцінити, який відсоток доходу заявниці складає сума судового збору, яку належить сплатити за подання апеляційної скарги у цій справі. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, на які посилалася скаржниця апеляційному суду також не надано.
За таких умов, підстави для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі відсутні.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , що вона не позбавлена права звернутись з повторним клопотанням щодо відстрочки, розстрочки сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, до якого долучити відповідні докази, які б підтверджували те, що розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік (2025 рік) таких як: довідки Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується, виходячи з 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує рішення в частині стягнення з неї простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 28800 грн, що складає 80 % від заявлених позовних вимог (36000 грн), судовий збір за подання апеляційної скарги складає 2906,88 грн (3028 грн / 100 х 80 х 150% х 0,8).
Реквізитами банківської установи з 01 січня 2021 року є:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Відомча ознака: «80» Апеляційні суди
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не може бути відкрито, оскільки вона не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, відповідно до якого в апеляційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
А саме в апеляційній скарзі не зазначено відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», його місце місцезнаходження, тощо.
Також пунктом 2 частини 4 статті 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
З апеляційної скарги встановлено, що ОСОБА_1 її подала через електронний кабінет, проте в порушення зазначеного положення, заявниця не додала до апеляційної скарги доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів Концерну «Міські теплові мережі».
Належним усуненням наведених порушень є подання апеляційної скарги у новій редакції із зазначенням усіх учасників справи, їх місцезнаходження, та копіями апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі (у разі подання оновленої апеляційної скарги у паперовому вигляді), а також у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет - з доданням доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
На підставі ст. 185, чч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і апелянту надати строк для усунення недоліків скарги.
Керуючись ст.ст. 185, 354, ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2025 року, наведені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку.
Апеляційну скаргу - залишити без руху.
Надати заявниці строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення копії ухвали суду для надання до Запорізького апеляційного суду:
- оновленої апеляційної скарги, яка оформлена відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України із зазначенням всіх учасників справи, а також у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет - з доданням доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи;
- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з викладенням інших поважних причин та підстав для його поновлення;
- документа, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2906,88 грн на вказані реквізити або повторного клопотанням щодо відстрочки, розстрочки сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з належними доказами для такого звільнення.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 4 ст. 357, ст. 358 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: