Справа № 309/636/21
Закарпатський апеляційний суд
26.02.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Хустського районного суду від 17 лютого 2022 року, у справі за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч. 3 ст. 185 КК України, -
Вироком Хустського районного суду від 17 лютого 2022 року, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначив у два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.
ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначив у два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.
ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначив у два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.
ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначив у два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.
ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_12 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначив у два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.
Вироком ухвалено речові докази: телевізор марки «LG CF-20E20», мікрохвильову піч марки «Hausmeister Famelly», духову піч марки «Gursan 3903», бензопилу марки «Урал БП 48», килим коричневого кольору розміром 174х174 см, килим темно-синього кольору розміром 320х80 см, килим коричневого кольору розміром 200х300 см, ковдру зелено-білого кольору, набір з шести каструль металевих з нержавіючої сталі марки «SANUSY» - залишити у власності потерпілої ОСОБА_13 .
Ухвалено судові витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчих експертиз на загальну суму 3595,90 гривень стягнути солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на корить держави.
Згідно з вироком, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 15 січня 2021 року о 22 годині, знаходячись на вул. Веленце в смт. Вишково Хустського району Закарпатської області, за попередньою змовою між собою, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом злому вікна, проникли всередину будинку АДРЕСА_1 , звідки викрали бувші в користуванні: килим коричневого кольору розмірами 174х174 см. вартістю 1669 грн.; килим синього кольору розмірами 320х80 см. вартістю 197 грн.; килим коричневого кольору розмірами 200х300 см. вартістю 4680 грн.; ковдру зеленого кольору вартістю 441 грн., чим спричинили власниці ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 6987 грн.
Крім того, 16 січня 2021 року приблизно о 23 год. 30 хв. обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за попередньою змовою між собою, знаходячись у смт. Вишково по вул. Веленце Хустського району Закарпатської області, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, через раніше зломане вікно, проникли до будинку АДРЕСА_1 , звідки викрали бувші в користуванні: телевізор марки «LG CF-20E20» чорного кольору вартістю 416 грн.; мікрохвильову піч марки «Hausmeister Famelly» білого кольору вартістю 800 грн,; духову піч марки «Gursan3903» білого кольору вартістю 433 грн.; бензопилу марки «Урал БП48» чорно-зеленого кольору вартістю 1000 грн. та набір з шести каструль металевих з нержавіючої сталі марки «SANUSY» вартістю 533 грн., чим спричинили власниці ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 3182 грн.
За вказані кримінальні правопорушення кримінальна відповідальність передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.
Не погоджуючись з вироком, прокурор ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій вказує, що рішення підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного місцевим судом покаранням ступеню тяжкості та особі обвинуваченого. В обґрунтування доводів прокурор зазначає про те, що при постановлені вироку та призначенні покарання, місцевим судом належним чином не враховано такі обставини в своїй сукупності, зокрема те, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні злочину, який відноситься до умисних, тяжких злочинів, який вчинено за попередньою змовою групою осіб, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та схильність до скоєння ними нових кримінальних правопорушень в подальшому. Крім того вказує, що визнання обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 своєї вини не дає підстави вважати, що останніми зроблено переоцінку своєї поведінки, оскільки, з їх боку це намагання пом?якшити свою відповідальність. Прокурор вважає, що за цих обставин, висновок суду про можливість їх виправлення без реального відбування призначеного покарання є безпідставним. Зауважує, що перелічені у вироку обставини, що пом?якшують покарання обвинувачених та дані, що їх характеризують, жодним чином не впливають на істотне зниження ступеню тяжкості злочину. Обрана обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 міра покарання є необґрунтованою та такою що не відповідає вимогам ст. 50 ч. 2 КК України, де зазначено, що покарання має на меті виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Міра покарання, яка обрана судом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є м?якою і не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченим. На думку прокурора, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про можливість призначення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 покарання з застосуванням ст. 75 КК України, що призвело в кінцевому результаті до призначення покарання, яке є несправедливим внаслідок його м?якості. Просить скасувати вирок у зв?язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визнати винними у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК за кваліфікуючими ознаками крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло. Призначити міру покарання обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі.
26.02.2026 прокурор ОСОБА_7 подав зміни до апеляційної скарги. Просив скасувати вирок та направити матеріали кримінального провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також потерпілої ОСОБА_13 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. З матеріалів провадження слідує, що: повідомлення про час та місце розгляду кримінального провадження учасникам надіслано відповідно до вимог законодавства; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін від них не надходили; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи зміненої апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , пояснення захисника ОСОБА_6 , та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що змінена апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України судове рішення (вирок), який ухвалюється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, у тому числі ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням, передбачених цим Кодексом, вимог щодо кримінального провадження, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням у ньому належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви не врахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановленні стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.
Відповідно до ст. 349 КПК України після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадку, передбаченого статтею 381 цього Кодексу.
Статтею 345 КПК України встановлено, що судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх. У разі участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів пам'ятка про її права та обов'язки, передбачені цим Кодексом, надсилається такій особі завчасно разом з її викликом у судове засідання. Під час судового засідання головуючий з'ясовує, чи зрозумілі такій особі права та обов'язки, і у разі необхідності роз'яснює їх.
Відповідно до вимог ст. 108 КПК України під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості: найменування та склад суду (слідчий суддя); реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників; дата і час початку та закінчення судового засідання; час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них; ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати; інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом. Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження, зокрема журналу судового засідання (т. 2, а. с. 127-130), встановлено, що учасникам судового процесу не було повідомлено їхні процесуальні права та обов'язки, що свідчить про недотримання судом вимог процесуального законодавства.
Разом з цим, з матеріалів кримінального провадження слідує, що суд першої інстанції застосував приписи ч. 3 ст. 349 КПК України та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого і відомостей про його особу.
Однак з мотивувальної частини вироку слідує, що місцевий суд визнав доведеним весь обсяг обвинувачення, проте допит обвинувачених у пред'явленому обвинуваченню проведений належним чином не був, тривав декілька хвилин і переважно стосувався відомостей про його особу, ніж фактичних обставин кримінального правопорушення.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 в справі №521/11693/16-к (провадження 51-380км17), відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак дана норма не звільняє суд від обов?язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК України. Тобто законодавець зобов?язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК України лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.
При розгляді вказаного кримінального провадження суд першої інстанції визначив наступний порядок дослідження доказів по справі: допитати обвинуваченого, дослідити характеризуючі дані та перейти до судових дебатів.
Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону .
Відповідно до вимог статті 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З урахуванням наведеного вирок суду підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного обвинуваченим покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі винного, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, місцевим судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді, а тому вирок суду першої інстанції належить скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути вказані вище недоліки, повно, всебічно та об'єктивно розглянути матеріали кримінального провадження, і прийняти рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону; ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_7 - задовільнити.
Вирок Хустського районного суду від 17 лютого 2022 року, у справі за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - скасувати, матеріали кримінального провадження направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: