Справа № 489/2259/26
Провадження № 1-кс/489/1708/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
17 березня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні № 12026152040000275 від 15.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у його вчиненні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого та маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та тимчасово проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
з участю прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Згідно з клопотанням, СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в тому, що 14.03.2026 близько 22:40 год, знаходячись біля 3 під'їзду буд. № 134-А по вул. Космонавтів в м. Миколаєві, він за попередньою змовою з військовослужбовцем ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту з ОСОБА_7 вчинили умисне вбивство останнього. Сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризиків того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти клопотання, вважаючи ризики недоведеними та просили застосувати більш м'який запобіжний захід. При цьому, підозрюваний підтвердив факт конфлікту з потерпілим, під час якого настала смерть останнього. Однак заперечував свою причетність до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме в тому, що він 14.03.2026 близько 22:40 год, знаходячись біля 3 під'їзду буд. № 134-А по вул. Космонавтів в м. Миколаєві, за попередньою змовою з військовослужбовцем ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту з ОСОБА_7 , з метою заподіяння смерті останньому, умисно нанесли йому удари руками та ногами по різним частинам тіла, повалили на землю обличчям донизу, після чого стали здійснювати інтенсивне здавлювання шиї та грудної клітини, притискати обличчям та грудною клітиною до твердої поверхні землі, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_7
15.03.2026 о 03:00 год ОСОБА_3 затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення та вказаного дня повідомлений про підозру за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі копіями протоколів огляду місця події, допиту свідків, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, огляду трупа, допиту експерта, лікарського свідоцтва про смерть. При цьому, обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), вбачається, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність існування передбачених статтею 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності та незаконно вливати на свідків у даному провадженні, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та покарання за його вчинення. Також підозрюваний особисто знайомий зі свідком ОСОБА_8 , який був безпосередньо присутнім на місці вчинення кримінального правопорушення та володіє відомостями щодо обставин його вчинення, у зв'язку з чим може незаконно впливати на нього з метою дачі показань на свою користь. Крім того, підозрюваний обізнаний про інших свідків у даному провадженні, показання яких мають визначальне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Натомість прокурором не доведений ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, а також є діючим військовослужбовцем та приймав активну участь у захисті держави від країни-агресора.
При цьому, прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та наявність двох ризиків. Також сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Натомість слідчий суддя критично оцінює твердження сторони захисту про можливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки, а також наявність двох істотних ризиків, запобігти яким на даній стадії кримінального провадження неможливо шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією особи від суспільства.
Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 категорично заперечують факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, що свідчить про те, що встановлення повних та об'єктивних обставин заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та настання смерті останнього залежить, серед іншого саме від показань незаінтересованих осіб, а саме: свідків-очевидців, які були присутні на місці події, що, у свою чергу, вказує на те, що ризик незаконного впливу на свідків у даному провадженні є досить значним та суттєвим, оскільки зміна показань свідків може вплинути на ефективність досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження. Натомість застосування запобіжного заходу менш суворого, аніж тримання під вартою, не зможе нівелювати вищевказані ризики, оскільки не зможе унеможливити можливість спілкування підозрюваного у позапроцесуальний спосіб зі свідками у даному провадженні.
Також, на переконання слідчого судді застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 не зможе запобігти вищевказаним ризикам переховування від органу досудового розслідування і суду та незаконного впливу на свідків, ураховуючи особливу тяжкість інкримінованого особі правопорушення та обставин його скоєння, а також наслідків, що настали.
Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний та особи, які виявили бажання бути його поручителями, є діючими військовослужбовцями та проходять військову службу в різних районах та місцевостях держави, залежно від поставлених для них завдань, у зв'язку з чим змінюють місце своєї дислокації, внаслідок чого існують обґрунтовані підстави вважати про неможливість гарантування ними обов'язку забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і змогу доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, виходячи з обставин та місця несення військової служби, які від них не залежать.
Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що застосування що підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не зможе запобігти існуючим ризикам, а також не забезпечить виконання завдань кримінального провадження в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вказане є підставою для задоволення клопотання.
Керуючись положеннями п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки особа підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись стст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026152040000275 від 15.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на 60 днів з моменту його фактичного затримання на строк з 15.03.2026 до 13.05.2026 включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 13.05.2026 включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1