Справа № 489/2084/26
Провадження № 1-кс/489/1625/26
про арешт майна
16 березня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026152040000246, внесеному до ЄРДР 09.03.2026, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого про арешт мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi А3», сім карта НОМЕР_1 , ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 12026152040000246 від 09.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2026 о 15:38 та о 16:52 ОСОБА_3 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи з умислом, направленим на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді шкоди громадській безпеці, достовірно знаючи про те, що відомості щодо підготовки вибуху не відповідають дійсності, зі свого мобільного телефону «Xiaomi» моделі «Redmi А3», сім карта: НОМЕР_1 , ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , здійснив дзвінок на спецлінію оператора «102» та здійснив усне завідомо неправдиве повідомлення про замінування ринку «Баштанський» по вул. Космонавтів, 146 та замінування зупинки громадського транспорту розташованої біля будівлі за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 55. В подальшому, під час проведення обстеження ринку «Баштанський» та прилеглої території та зупинки громадського транспорту жодних вибухових пристроїв речовин або конструктивно схожих на них предметів виявлено не було.
ОСОБА_3 добровільно 10.03.2026 видав слідчому належний йому телефон «Xiaomi» моделі «Redmi А3», сім карта: НОМЕР_1 для проведення огляду.
Під час проведеного огляду за участю власника вищезазначеного мобільного телефону встановлено, що саме з належного ОСОБА_3 телефона в який влаштовано сім-карту мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_1 09.03.2026 о 15:38 та о 16:52 здійснено дзвінок на спецлінію «102» та повідомлено про завідомо неправдиве повідомлення про замінування.
Накладення арешту на вказане майно є необхідним, для збереження речових доказів, призначення по вилученому майну необхідних експертиз, а також збирання, фіксації відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження як докази.
Прокурор в клопотанні просив здійснити розгляд без його участі, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна в судове засідання також не прибув, заяв та клопотань не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, перевіривши додані до клопотання докази, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України - заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучене під час огляду майно вважається тимчасово вилученим майном, тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України слідчий за погодженням з прокурором, не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна зобов'язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт зазначеного майна.
Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя встановив, що СВ ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026152040000246 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Із заяви ОСОБА_3 від 10.03.2026 встановлено, що він добровільно видав слідчому свій мобільний телефон Xiaomi Redmi A3 з сім-картою оператора Vodafonе НОМЕР_4 .
Постановою слідчого від 10.03.2026 виданий ОСОБА_3 мобільний телефон Xiaomi Redmi A3 з сім-картою оператора Vodafonе НОМЕР_4 визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи, що вказане майно має значення речового доказу, так як зберегло на собі його сліди, з метою збереження речових доказів, а також збирання, фіксації відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження як докази, слідчий суддя вважає, що наявна правова підстава для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування ним, до скасування арешту в порядку, встановленому КПК України.
Керуючись ст.ст. 170-173, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон сріблястого кольору в чохлі червоного кольору марки «Xiaomi» моделі «Redmi A3» ІМЕІ1 НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1