Справа № 468/2010/25
Номер провадження № 1-кп/488/164/26
17.03.2026 року
Корабельний районний суд міста Миколаєва в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 та представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon»),
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст.336-2, ч.4 ст.152, ч.6 ст.152, ч.4 ст.185 КК України,-
У судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Назване клопотання прокурора мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку необрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України), незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України) та продовжити злочинну діяльність (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).
Обвинувачений та представник потерпілої проти клопотання прокурора не заперечували. Захисник обвинуваченого просив скасувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість заявлених прокурором ризиків.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжено та строк дії запобіжного заходу спливає 21.03.2026 р.
Відповідно до ч.4 ст.199 та ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Приймаючи рішення щодо заявленого клопотання сторони обвинувачення суд виходить з такого.
ОСОБА_7 , згідно обвинувального акту, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. Санкція статті 152 частини 6 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, ч.4 ст. 152 КК України - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, ч.4 ст. 185 КК - на строк від п'яти до восьми років, ст.336-2 КК - на строк від п'яти до десяти років.
Тяжкість покарання, що може бути призначене ОСОБА_7 у разі доведеності висунутого обвинувачення, істотно впливає на оцінку ризиків переховування від суду, на що скеровує і усталена практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 20.05.2020 р. у справі “Москаленко проти України», від 26.07.2001 р. у справі “Ілійков проти Болгарії»).
Встановлено також, що обвинувачений ОСОБА_7 судимий неодноразово, у тому числі за вчинення тяжких корисливих злочинів проти власності із застосуванням насильства, звільнившись умовно-дострокового від відбування покарання, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову повторно, як-то інкримінується обвинуваченому, вчинив кримінальні правопорушення.
Поміж іншого, ОСОБА_7 на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працевлаштований, не має стабільного легального джерела прибутку, що за думкою суду, свідчить про відсутність в обвинуваченого стійких соціальних зв'язків та про його антисоціальну поведінку та дає підстави суду дійти висновку про доведеність ризику можливого переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, яке йому загрожує, у разі доведення вини та ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, у суду є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_7 може ухилитися від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, тяжкість висунутого обвинувачення та дана стадія кримінального провадження, у якій ще не проведено допит всіх свідків судом, свідчать про можливість прийняття ОСОБА_7 заходів впливу на зазначених осіб з метою надання ними показів на свою користь.
На підставі встановлених фактичних обставин, у суду є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_7 може ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також некзаконно впливати на свідків.
За наведених обставин, приймаючи до уваги доведеність заявлених ризиків, суд приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти заявленим ризикам.
Беззаперечних даних, які б виключали встановлені судом ризики, не встановлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178,183 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесяти) діб, а саме до 15.05.2026 року включно.
Розмір застави визначений ухвалою суду від 05.09.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3