Справа № 645/5682/25
Провадження № 2/645/280/26
18 березня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді Шарка О.П.
за участю секретаря судових засідань Мухіна В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» серез систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 11907 грн. 50 коп та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
В обґрунтування позову зазначили, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 12.01.2025 р. уклали Кредитний договір (оферти) №12.01.2025-100002248. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 5500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12.01.2025, строком на 155 днів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному
обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 11907.50 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5500 грн., по процентам в розмірі
3410 грн., комісії 495,00 грн., неустойки 2 502,50 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 2 365,00 грн. від 13.02.2025 р., 2 282,50 грн. від 15.03.2025 р.,
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2025 року відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.
У судове засідання представник позивача не прибув, у позові просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання, причини неявки суду не повідомляла, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 12.01.2025 р. уклали Кредитний договір (оферти) №12.01.2025-100002248. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 5500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12.01.2025, строком на 155 днів.
Згідно п. 3.1. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит
Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник
зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії)
встановлена(і) договором).
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг)
для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною
діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Позичальник
зобов'язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не
перераховувати Кредит на рахунки організаторів азартних ігор.
Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику
коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання
реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34ХХ-ХХХХ-2342
Згідно п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця , а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день
надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою а б о зарахування на поточний
рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку
Кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання
Кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту,
днем/датою надання Кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо
платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату).
Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання
Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до
припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок
Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв'язку з
нез'явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту,
зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і
обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання
Кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є
розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці У
випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця,
Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку
сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати використати
Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству
України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення
в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі
терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - у терміни та строки, вказані у
Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути
нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором,
- негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про
нарахування таких санкцій.
Відповідно до Договору від 12.01.2025 та квитанції про перерахунок коштів
Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 5500 грн. на строк зазначений
в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 12.01.2025 отримав
кредитні кошти у розмірі 5500 грн.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному
обсязі.
Разом з тим Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання
боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору
на суму:2 365,00 грн. від 13.02.2025 р.,2 282,50 грн. від 15.03.2025 р.,
Наразі, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором
належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату позовної заяви,
утворилась заборгованість у розмірі 11907.50 грн., що складається з
заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5500 грн., по процентам в розмірі
3410 грн., комісії 495,00 грн., неустойки 2 502,50 грн.,
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України « Про електронну комерцію » електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України « Про електронну комерцію » електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України « Про електронну комерцію » якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України « Про електронні документи та електронний документообіг » та «; Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги », за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі.
Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Всупереч вимогам ч.1 ст. 81 ЦПК України відповідач не надав жодного доказу на спростування того, що він не укладав кредитний договір, не отримував та не вводив одноразовий ідентифікатор, не надавав ТОВ «Споживчий центр» відомості своєї банківської картки для переказу кредитних коштів.
Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась за Кредитним договором №12.01.2025-100002248 від 12.01.2025 у розмірі 11907.50 грн.;
Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 18500 грн., що підтверджується довідкою про стан заборгованості за кредитним договором.
У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачка добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.
Тому, суд вважає, що з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 11907.50 грн.;
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн.
На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст. 526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ст.280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:
НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмежено відповідальністю«Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 12.01.2025-100002248 від12.01.2025 у розмірі 11907.50 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот сім гривень п'ятдесят копійок);
Стягнути з ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:
НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмежено відповідальністю«Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) суму сплаченого Позивачем судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення, має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторони:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, буд.133А, м. Київ, 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:
НОМЕР_1 )
Головуючий суддя