Справа № 642/1630/26
Провадження № 1-кп/642/344/26
Іменем України
17 березня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62025170020012564 від 27.08.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Солоне Дніпропетровської обл., громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який проходить військову службу на посаді військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні матрос, раніше не судимого, неодружений, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Холодногірського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього; зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити на військовій службі, а після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що у провадженні другого слідчого відділу Територіального управління ДБР перебували матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020012564 від 27.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Під час проведення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на посаду військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та на всі види забезпечення.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, матрос ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 12.07.2025 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитись від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав 12.07.2025 в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив місце служби у н.п. Харків Харківської області, та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому місці.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 12.07.2025 по 22.12.2025 включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця несення військової служби у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, понад три доби.
За час відсутності ОСОБА_4 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 22.12.2025 до з'явлення останнього до органу досудового розслідування.
Проте, матрос ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.
До 22.12.2025 року матрос ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Так, матрос ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 12.07.2025 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 22.12.2025 доки самостійно не з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.
ОСОБА_4 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього. Він підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, необхідність виконання ним свого обов'язку щодо захисту Батьківщини, йому зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч.2 ст.284 КПК України.
Так, відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Установивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 , згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) зараховано до списків особового складу частини на посаду військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_3 від 07.01.2026 №2492/67 командування військової частини НОМЕР_3 надає письмову згоду на продовження військової служби ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ураховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявна письмова згода керівника з місця проходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Керуючись ст. 284-286, 288, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - задовольнити.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, для продовження проходження військової служби.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження №62025170020012564 від 27.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
На підставі ч. 3 ст. 288 КПК України зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя - ОСОБА_1