Справа №639/325/26
Провадження № 3/639/188/26
17 березня 2026 року суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., за участю захисника - Філатової В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 03 січня 2026 року о 13:20 год. ОСОБА_1 за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю рідною сестрою ОСОБА_2 , в ході якої здійснив дії психологічного та фізичного характеру, в присутності своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2011 р.н., внаслідок чого завдав неповнолітній потерпілій ОСОБА_3 психологічної шкоди здоров'ю, чим допустив домашнє насильство. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки останнього було піддано адміністративному стягненню ст. 173-2 КУпАП протягом року.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Філатова В.К. зазначила, що ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП не визнає. Просила суд закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП з огляду на те, що неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 на час події знаходилась у себе в кімнаті та не була присутня під час сварки між ОСОБА_1 та його рідною сестрою ОСОБА_2 . Крім того батько неповнолітньої ОСОБА_1 не сварився зі своєю донькою, а тому будь-якої психологічної шкоди здоров'ю неповнолітньої потерпілої завдано не було.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що провину у скоєному адміністративному правопорушенні не визнає, оскільки його донька ОСОБА_1 не була присутня під час його конфлікту із ОСОБА_2 .
Захисник ОСОБА_4 не заперечувала проти розгляду адміністративного матеріалу за відсутності ОСОБА_1 .
В зв'язку з вищевикладеними обставинами, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, тому розгляд даної адміністративної справи був проведений у відсутність ОСОБА_1 .
Допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 повідомила суду, що 03.01.2026 року вона була одна у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом із батьками. В той день, точний час не пам'ятає, до домоволодіння прийшла її рідна тітка ОСОБА_2 , зайшла до однієї з кімнат та почала перетягувати ліжка з кімнати у кімнату. Побачивши це, вона одразу зателефонувала батькам. Після їх приїзду до неї відразу підійшов батько ОСОБА_1 та попросив залишитись у себе в кімнаті, щоб вона не чула дорослі розмови між ним та тіткою. Вона залишилась у себе в кімнаті та не виходила звідти до приїзду працівників поліції.
Зазначила, що будь-яких конфліктів у неї з батьком не було, працівники поліції її не опитували. Будь-якої шкоди її здоров'ю завдано не було.
Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_5 підтвердила пояснення своєї доньки ОСОБА_3 . Зазначила, будь-яких конфліктів із батьком у доньки не було, у зв'язку із чим працівники поліції безпідставно склали протокол на ОСОБА_1 . Співробітники поліції не відбирали жодних письмових пояснень ані від неї, ані від доньки. В той день конфлікт був лише між ОСОБА_1 та його сестрою ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зазначає, що з 19.12.2024 стаття 173-2 КУпАП викладена в новій редакції, відповідно до якої адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За таких обставин з 19.12.2024 обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
При цьому відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Крім того, адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 173-2 КУпАП з 19.12.2024 настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 205217 від 03.01.2026 року ОСОБА_1 інкримінується саме те, що він вчинив домашнє насильство відносно рідної сестри ОСОБА_2 , в присутності своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2011 р.н., внаслідок чого завдав неповнолітній потерпілій ОСОБА_3 психологічної шкоди здоров'ю. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно дитини, як про це зазначено у ч. 2 ст.173-2 КУпАП, тобто, які дії стосовно дитини було ним вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю цієї дитини.
Натомість, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-IX від 22.05.2024 було внесено зміни до ст.269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно малолітньої або неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності (за винятком якщо такі діяння були вчинені у формі сексуального насильства в присутності дитини, як це передбачено ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції немає необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 ймовірно відбулися дії, що мають характер домашнього психологічного та фізичного насильства відносно ОСОБА_2 , водночас безпосередньо до дитини жодних дій, що завдали шкоди психічному та фізичному здоров'ю дитини, ОСОБА_1 вчинено не було. Вказані обставини підтверджуються поясненнями як ОСОБА_1 , неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 та її законного представника, так відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 03.01.2026 року, на якому жодна особа, в тому числі і ОСОБА_2 , не повідомляли інспекторів поліції про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно своєї неповнолітньої дитини.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь - які пояснення потерпілої чи її законного представника (матері).
Таким чином, судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським не враховано змін, внесених до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22 травня 2024 року №3733-IX, а відтак здійснено невірну кваліфікацію діяння, вчиненого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вчинення домашнього насильства в присутності неповнолітньої дитини не може свідчити про наявність складу ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Суд не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребовувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим і буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що при розгляді справи встановлено відсутність події та складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 173-2 ч.3, 247, 251, 279, 280, 283, 284 КУпАП,-
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.М. Васильєва