ЄУН 387/1587/25
Номер провадження по справі 1-кп/387/69/26
18 березня 2026 року селище Добровеличківка Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121100000158 від 04.07.2025 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , з базовою середньою освітою, громадянина України, неодруженого, не працюючого, утриманців не має, у відповідності до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України,
Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором 07 жовтня 2025 року, ОСОБА_4 висувається обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень за наступними фактичними обставинами. 03.07.2025, близько 08 години, ОСОБА_4 прийшов до домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_4 виявив, що господар даного домоволодіння відсутній та в цей час у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану в Україні, встановленого відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 24 лютого 2022 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, підійшов до вхідних дверей літньої кухні, яка розташована за вище вказаною адресою, де, шляхом пошкодження скоби до навісного замка, проник до даного приміщення, звідки таємно викрав жіночу сумку з гаманцем, в середині якого знаходились грошові кошти в сумі 5000 гривень, які належать ОСОБА_5 ..
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 5000 гривень.
Окрім того, 11.07.2025, близько 19 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_4 , де спільно з господарем та товаришем ОСОБА_7 на подвір'ї проводили дозвілля.
ОСОБА_6 після розпиття алкогольних напоїв пішов до будинку відпочивати та залишив в піднавісі подвір'я на столі належний йому мобільний телефон Infinix Smart 9, 4/128 Gb Metallic Blact X6532, в цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила корисливий злочин, під час дії правового режиму воєнного стану, який введено із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 днів у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, надалі неодноразово продовжувжувався та діяв на момент вчинення кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон Infinix Smart 9, 4/128 Gb Metallic Blact X6532, вартість якого, відповідно до висновку експерта, становить 3781 гривень 96 копійок. З викраденим з місця вчинення злочину зник.
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на вище вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, при обставинах викладених вище, визнав повністю. Погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Під час допиту підтвердив, що усі обставини вчинення кримінальних правопорушень (час, місце, спосіб, розмір шкоди), зазначені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Шкодує про вчинене.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України. Просив суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, враховуючи положення ч.3 ст.349 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився. В заяві від 24.02.2026 просив проводити судовий розгляд за його відсутності.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася. В заяві від 25.02.2026 просила проводити судовий розгляд за її відсутності.
У зв'язку з визнанням вини обвинуваченим, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого.
При цьому судом було роз'яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку ці обставини, які не досліджувалися. У відповідності до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 не оспорює пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Також відповідно до п.6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Враховуючи покази обвинуваченого, досліджені в судовому засіданні докази, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад інкримінованих кримінальних правопорушень.
Вина обвинуваченого у скоєному доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням на обвинуваченого обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився з мірою покарання, визначеною прокурором.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Також, суд враховує особу обвинуваченого, який не одружений, утриманців не має, має середню базову освіту, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю чи пенсіонером, має постійне місце проживання, відповідно до ст. 89 КК України, є таким, що не має судимості. Орган пробації, у досудовій доповіді від 26.01.2026 зазначив, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як високий. Рівень небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюється як середній.
Поряд із тим, суд враховує пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Так, відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
При цьому, судом враховується, що щире каяття ОСОБА_4 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, покарання повинно бути призначено в межах, встановлених у санкції статті, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_4 у виді позбавлення волі.
Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.
Разом з тим, зваживши на обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , позицію сторін щодо покарання, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства. Тому суд вважає можливим застосувати щодо обвинуваченого ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 ККУкраїни протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта слід покласти на обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 7, 100, 122, 349, 368-371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок.
Речові докази:
тканина сумка синьо-зеленого кольору в клітинку в середині якої знаходиться жіноча білизна, жіночий гаманець фіолетового кольору та 5 (п'ять) банківських карток АТ "КБ "ПриватБанк" - повернути ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили;
мобільний телефон "Motorols T 14" 2/64 GB Graphite Grey, зовнішній акумулятор 10000 Borofone BS 56 22.5 Wpb ge Black - повернути ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили;
мобільний телефон "Infinix Smart 9" модель Infiniх X6532, 4/128 Gb Metallic Blact s/n НОМЕР_1 , коробку від мобільного телефону "Infinix Smart 9" модель Infiniх X6532, 4/128 Gb Metallic Blact s/n 12637704 - повернути ОСОБА_6 після набрання вироком законної сили;
оптичний диск DVD-R на якому маються відеофайли від час вилучення мобільного телефону "Infinix Smart 9" модель Infiniх X6532, 4/128 Gb Metallic Blact s/n 12637704 - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_9