ЄУН 387/1847/25
Номер провадження по справі 1-кп/387/82/26
про продовження строку тримання під вартою
16 березня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора
( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_3
захисника
( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_4 обвинуваченого
( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025120000000722 від 13.11.2025, яке 25.11.2025 надійшло з Кіровоградської обласної прокуратури за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, в силу статті 89 КК України є таким, що немає судимості та раніше притягувався до кримінальної відповідальності 04.06.2003 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.81 КК України, умовно-достроково звільнений від відбування покарання з невідбутим терміном 1 рік 4 місяці 23 дні; 23.12.2016 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 25 листопада 2025 року надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025120000000722 від 13.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на думку прокурора, ризики, які були підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшилися, а судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочався. Також вважає, що на цей час існують ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується .
Захисник в судовому засіданні просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як обвинувачений важко хворий та у нього на утриманні перебуває мати похилого віку.
Обвинувачений в судовому засіданні просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як він не переховувався від органів досудового розслідування та суду, а також є потреба доглядати своїх батьків похилого віку. Крім того обвинувачений повідомив, що він має важкі захворювання, а тому йому потрібне відповідне лікування, що не забезпечується в СІЗО. Таку діагностику можливо провести платно у двох клініках Кропивницького.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави, суд доходить до таких висновків.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21.01.2026 продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) до 21 березня 2026 року із визначенням застави.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені прокурором в клопотанні, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає доведеними з таких підстав.
Щодо ризику передбаченого п. 1 кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_5 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волік строком від шести до десяти років, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.
Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Крім того суд не встановив в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, так як обвинувачений не одружений, дітей не має, а лише має батьків похилого віку.
Щодо ризику передбаченого п. 3, суд зазначає, що є передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідка так як судовий розгляд тільки розпочався та свідки не допитані. Отже, загроза того, що підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідка у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Суд зазначає, що кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його безпосереднього допиту в суді.
Щодо ризику передбаченого п. 5, суд зазначає, що додана до клопотання довідка про судимість ОСОБА_5 свідчить, що хоча вироки суду відносно нього є погашеними, однак, вказане характеризує обвинуваченого, як особу, що схильна до вчинення кримінальних правопорушень. Крім цього, в провадженні Маловисківського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023121100000109 від 01.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України. Наведене свідчить, що після відбуття покарання за вчинення злочинів на шлях виправлення ОСОБА_5 не став і продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказане також свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Суду вкотре ОСОБА_5 наголошує на потребі додаткової діагностики його захворювання поза межами СІЗО та необхідності лікування. Водночас суд зазначає, що наявність у обвинуваченого матері похилого віку на переконання суду не є достатніми соціальними зв'язками, які зменшать або усунуть вищезазначені ризики.
Водночас щодо доводів ОСОБА_5 суд зазначає, що даних про неналежні умови утримання, які б становили пряму загрозу життю та здоров'ю обвинуваченого стороною захисту не надано.
Однак суд враховує, що положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Відповідно до пункту 2.3 Розділу ІІ «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Пунктом 2.7 Розділу ІІ вищевказаного Порядку визначено, що, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Згідно з вимогами п. 2.8 Розділу ІІ цього Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Таким чином, суд вважає за необхідне скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 щодо неналежного надання йому медичної допомоги, який утримується в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" задовольнити частково, зобов'язати ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 , з проведенням, у разі необхідності, відповідних лабораторних досліджень, забезпечивши надання належної медичної допомоги, з урахуванням встановленого діагнозу (діагнозів), а також, у разі встановлення, що ОСОБА_5 потребує додаткового обстеження чи лікування у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, суд вважає за необхідне зобов'язати адміністрацію ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор" вжити заходів для виконання положень «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 №239/5/104.
Водночас суд зазначає, що продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутого проти нього обвинувачення, з урахуванням встановлених ризиків, на думку суду, не є надмірним та таким, що принижують його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в даному випадку наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
За таких обставин клопотання про продовження дії попередньо обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 із визначеним розміром застави підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 199, 331 КПК України суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) тобто до 14 години 30 хвилин 14 травня 2026 року.
Дату закінчення дії ухвали суду в частині запобіжного заходу встановити до 14 години 30 хвилин 14 травня 2026 року.
Залишити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення заставиа саме: платіжні реквізити депозитного рахунку: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; МФО 820172 рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505. Призначення платежу - “ ПІБ особи, яка вносить заставу на рахунок та ПІБ особи за яку внесено застава, найменування суду, що виніс рішення, номер справи.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на ОСОБА_5 у випадку внесення застави, обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як особисто так і через третіх осіб за виключенням їх спільної участі в слідчих, процесуальних діях та в суді;
5) здати на зберігання до територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Зобов'язати Державну установу "Кропивницький слідчий ізолятор" провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проведенням, у разі необхідності, відповідних лабораторних досліджень, забезпечивши надання належної медичної допомоги, з урахуванням встановленого діагнозу (діагнозів).
Зобов'язати адміністрацію Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" вжити заходів для виконання положень «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров?я України від 10.02.2012 №239/5/104, в частині забезпечення належного медичного огляду та лікування обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про результати проведеного медичного обстеження негайно повідомити Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Копію ухвали направити Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" для виконання, а учасникам кримінального провадження до відома.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1