Іменем України
09 березня 2026 року
м. Київ
справа №990/220/25
провадження № П/990/220/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О., Радишевської О.Р., Желєзного І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Леошко Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні як суд першої інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії судів України
про визнання протиправними і скасування рішень,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
1. До Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Вищої кваліфікаційної комісії судів України (далі - ВККС України, Комісія, відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправними та скасувати рішення ВККС України від 17.04.2025 №87/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (перше судове рішення - код кандидата НОМЕР_1 - 54,5 балів; друге судове рішення - код кандидата 0094140 - 57,5 балів);
- визнати протиправними і скасувати п.п. 1, 2, 4 рішення ВККС України від 17.04.2025 №89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), щодо ОСОБА_1 ;
- визнати ОСОБА_1 такою, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, набравши за його підетап (виконання практичного завдання) 113 балів, підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та відновити участь в кваліфікаційному оцінюванні і оголошеному комісією рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, допустивши до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах даного конкурсу.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані рішення Комісії в частині визначення результатів 3-го підетапу першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» - «Виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» щодо ОСОБА_1 , є протиправними, такими, що суперечать частині другій статті 19 Конституції України, частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та є такими, що підлягають скасуванню.
3. Підстави звернення до Суду із цим позовом позивач визначила такі.
3.1. Позивач уважає, що оскаржувані рішення не містять посилань на визначені законом підстави його ухвалення та є невмотивованим, не містять жодних мотивів та обґрунтувань виставлених Комісією балів під час оцінювання виконаного нею 11.02.2025 практичного завдання; зазначає також про порушення застосування дискреційних повноважень. Окрім іншого, вказує, що екзаменаційна комісія нарахувала бали, які не дають можливість зрозуміти, чому і чим керувалася комісія, коли нараховувала бали в такій кількості, а не іншій, на рівні 54,5 балу за перше модельне судове рішення та 57,5 бали за друге модельне судове рішення; оскаржуваному рішенні та додатку до нього не зазначено, якому критерію не відповідають повністю чи в певній частині судові рішення, складені позивачем при виконанні практичного завдання 11.02.2025, зважаючи на Методичні вказівки з оцінювання, адже нараховані бали мають бути обґрунтовані екзаменаційною комісією чи ВККС України у її рішенні та ґрунтуватись на чітких критеріях, а не на припущеннях щодо певної оцінки елементів практичного завдання.
3.2. Позивач указує на невідповідність процедури прийнятого рішення законодавству, що діяло на момент виникнення правовідносин (оголошення конкурсу, подання документів для участі у конкурсі). Уважає, що на момент ухвалення рішення про оголошення конкурсу, так і на момент подачі документів ні Закон, ні Положення №143/зп-16, ні жодний інший нормативний акт Комісії не містили приписів, які б передбачали, що Комісія після затвердження за визначеною законом формою та встановленою процедурою Положення №43/зп-16, яке покликане регулювати відносини проходження кваліфікаційного оцінювання і яке містить загальні правила поведінки, мала повноваження застосовувати нові правила і показники визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на етапі «Іспит», що суперечать загальним правилам визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на цьому етапі, зокрема правилам пунктів 6-8 глави 6 розділу ІІ Положення №143/зп-16. На переконання позивача, встановлення Комісією мінімально допустимого балу за результатами виконання практичного завдання є неправомірним, оскільки мінімально допустимий бал встановлюється виключно для визначення мінімально допустимого балу загалом іспиту, набрання якого дає учаснику цього іспиту можливість бути допущеним до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання відповідно до пункту 8 глави 6 розділу ІІ зазначеного Положення; застосування норми закону, який був прийнятий пізніше, ніж виникли правовідносини щодо проходження цього конкурсу, ВККС України погіршено становище ОСОБА_1 , зокрема, щодо визначення результатів кваліфікаційного іспиту, що призвело до порушення та позбавлення права продовжити участь у конкурсі.
4. Заперечуючи проти позовної заяви, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що відповідно до оскаржуваних рішень, ОСОБА_1 за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата НОМЕР_1) отримала 54,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0094140) - 57,5 балів, що у сумі становить 112 балів та є нижчим за прохідний бал. Указані обставини, на переконання відповідача, є підставою для визначення позивача такою, що не склала кваліфікаційний іспит, що є підставою для відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та непідтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Оскаржувані рішення, як уважає відповідач, містять всі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій брала участь позивач, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для прийняття таких рішень, а відтак, доводи позивача щодо немотивованості оскаржуваних рішень Комісії та безпідставно припиненої участі в конкурсі - необґрунтованими. Наголошує, що затверджені Комісією методичні вказівки з оцінювання практичного завдання спрямовані (звернені) до екзаменаційної комісії, визначеної для перевірки таких робіт, оскільки безпосередньо вона здійснює перевірку робіт, яка власне полягає у встановленні відповідності змісту виконаного практичного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання; зазначені методичні вказівки слугують інструментом для забезпечення єдиного підходу до оцінювання, що забезпечує об'єктивний та уніфікований підхід до оцінювання всіх робіт кандидатів тощо.
5. 17 червня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач додатково зазначає, що з екзаменаційних відомостей не вбачається, що виставлені бали за практичне завдання нараховувались екзаменаційною комісією відповідно до Методичних вказівок, які затверджені самою Комісією; не можливо з них встановити, чим саме керувалася екзаменаційна комісія, коли нараховувала бали в такій кількості, а не іншій, на рівні 54,5 бали за перше модельне судове рішення та 57,5 бали за друге модельне судове рішення. Указане, на переконання позивача, є свідченням про невмотивованість оскаржуваних рішень Комісії, в тому числі і щодо визначення загального балу за виконання практичного завдання на рівні 112, що стало підставою для припинення участі в конкурсі.
6. З посиланням на підпункт 5.5.8. пункту 5.5 розділу 5 Положення №185/зп-24 позивач уважає, що остаточні оцінки, виставлені за практичні завдання (54,5 за перше рішення та 57,5 за друге рішення), зазначені у екзаменаційних відомостях, мали визначатись математичним способом шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок, виставлених за кожне практичне завдання; проте, при простому математичному розрахунку середньоарифметичного бала по виставлених комісією балах, які зафіксовані в екзаменаційних відомостях, випливає, що остаточні оцінки учасника іспиту, виставлені в екзаменаційних відомостях, не відповідають фактичним розрахункам.
7. Наводячи розрахунок відповідних балів, позивач указує, що при математичному розрахунку середньоарифметичного бала по першому завданню середньоарифметичне число становить 54,6666667 =(48+57+59):3, а по другому - (55+60+58):3=57,6666667; оскільки десяткова частина середньоарифметичного бала в обох результатах за виконані практичні завдання є більшою за 0,5, то при округленні даних результатів (як це передбачено Положенням) вони не могли бути округлені до числа з десятковою частиною 0,5, оскільки є більшими за таку, а отже, мали бути округлені до наближеного цілого числа: 54,6666667 наближено до цілого 55, а 57,6666667 наближено до цілого 58.
8. Саме такий підхід при визначенні остаточної оцінки результатів виконаного практичного завдання, на переконання позивача, мав бути застосований відповідачем, оскільки є очевидним математичним розрахунком середньоарифметичного та загальновідомим правилом щодо округлення чисел до цілого та з половиною; такий підхід відповідає підпункту 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення №185/зп-24, затвердженого Комісією; фактично загальний бал за виконане практичне завдання, як підетапу кваліфікаційного іспиту, становить не 112, як затверджено оскаржуваними рішеннями ВККС України, а 113 = (55+58), що є не меншим 75% максимально можливого балу за виконання практичного завдання, та є прохідним балом для подальшої участі в конкурсі згідно з чинним законодавством.
9. 28 листопада 2025 року до Верховного Суду від ВККС України надійшли додаткові пояснення у справі, в яких щодо питання округлення балів відповідач зазначає, що остаточна оцінка учасника за викладене модельне судове рішення виводиться інформаційною системою шляхом визначення в автоматичному режимі середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до найближчого цілого числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8 пункту 5 розділу 5 Положення №185/зп-24). Стосовно врахування Методичних вказівок під час визначення балів, відповідач зазначає, що сама собою наявність затверджених Методичних вказівок не означає, що в екзаменаційній відомості мали відображатись, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожен його елемент.
10. 19 січня 2026 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач доводить позицію, що, виходячи із затверджених Положенням №185/зп-24 способів округлення остаточної оцінки у розглядуваному випадку, залишається не зрозумілим те, чому при округленні виставленої остаточної оцінки був застосований спосіб округлення до цілого числа з десятковою частиною 0,5, а не до наближеного цілого числа; адже округлення його до наближеного цілого числа в підсумку дало б можливість отримати прохідний бал; натомість застосований відповідачем спосіб округлення є несприятливим для позивача, оскільки фактично призвів до округлення в сторону зменшення балу. Повторно позивач зазначає, що відсутність деталізації в оцінюванні викликає сумніви щодо об'єктивності процесу оцінювання, обґрунтованості виставленого балу; із екзаменаційних відомостей та оскаржуваних рішень неможливо встановити, які недоліки містило практичне завдання, що виконувалося, які його елементи члени екзаменаційної комісії оцінили за низьким / високим балом; відсутність такої деталізації не дає змоги дійти висновку, чи дотрималася екзаменаційна комісія затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно тощо.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 визначено склад колегії суддів: головуючого суддю - Жук А.В., судді: Радишевську О.Р., Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2025 відкрито провадження в справі, ухвалено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15:30 год. 25.06.2025.
13. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
14. 24 червня 2025 року до Верховного Суду від ВККС України надійшла заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. від участі у розгляді справи №990/220/25, яку ухвалою Суду від 24.06.2025 визнано необґрунтованою. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2025 в складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є. задоволено заяву судді Блажівської Н.Є. про самовідвід та відведено суддю Блажівську Н.Є. від розгляду заяви про відвід судді Жука А.В. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2025 у складі судді Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г. задоволено заяву судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г. про самовідвід та відведено суддю Загороднюка А.Г. від розгляду заяви про відвід судді Жука А.В. у справі №990/220/25. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви ВККС України про відвід судді Жука А.В. від участі у справі №990/220/25.
15. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2025 справу №990/220/25 призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 16:00 год 03.09.2025.
16. Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 визначено склад колегії суддів: головуючого суддю - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О., Радишевську О.Р., Желєзного І.В.
18. Протокольною ухвалою від 03.09.2025 Судом прийнято заяву про уточнення позовних вимог. Окрім цього, ухвалою Верховного Суду від 03.09.2025, проголошеною в судовому засіданні, задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі; витребувано у ВККС України всі докази на підтвердження заперечень проти позову, викладених у відзиві на позовну заяву, в тому числі, але не виключно:
- копії екзаменаційних зошитів з виконаними ОСОБА_1 практичними завданнями 11 лютого 2025 року;
- табелі обліку робочого часу (лютий-квітень 2025 року) та інші докази щодо обставин виконання повноважень членами Комісії, які перевіряли письмові (практичні) роботи ОСОБА_1 від 11.02.2025 та затверджували результати іспиту, стосовно перебування їх в стані непрацездатності, перебування у відпустці, відрядженні, участі у публічних заходах, тощо;
- усі документи (рішення, протоколи, відомості, тощо), створені Комісією при перевірці (у процесі перевірки) виконаного ОСОБА_1 практичного завдання, документи, які підтверджують, відображають суму балів за кожним елементом оцінювання виконаного ОСОБА_1 модельного рішення в розрізі кожного оцінювача, з відображеною мотивацією за обидва модельні рішення;
- відомості про те, чи здійснювалась повторна оцінка виконаного ОСОБА_1 практичного завдання при затвердженні кодованих результатів відповідно до п.п. 6.3.1 п.6.3 розділу 3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику його оцінювання.
19. 02 жовтня до Верховного Суду від ВККС України надійшли докази, витребувані Судом згідно з ухвалою від 03.09.2025, в тому числі, докази, які містять інформацію, що становить службову інформацію (гриф «Для службового користування»).
20. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №990/220/25. Забезпечено участь ОСОБА_1 у судовому засіданні, призначеному на 08.10.2025 на 11:30 год, та у всіх інших судових засіданнях у справі №990/220/25, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів відповідно до вимог Положення про ЄСІТС.
21. Протокольною ухвалою Суду від 08.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 14:00 год 02.12.2025.
22. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2025 справу №990/220/25 призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 12:00 год 09.12.2025.
23. Протокольною ухвалою Суду від 09.12.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи на 16:00 год 21.01.2026.
24. Протокольною ухвалою Суду від 21.01.2026 оголошено перерву в судовому засідання до 15:30 год 25.02.2026.
25. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2026 справу №990/220/25 призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи на 11:00 год 05.03.2026.
26. Протокольною ухвалою Суду від 05.03.2026 оголошено перерву для проголошення судового рішення до 16:30 год 09.03.2026.
IІІ.ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
27. Рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс).
28. Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного з 3 по 11 лютого 2025 року та з 12 по 21 лютого 2025 року, кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23.
29. Надалі рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25, серед іншого:
- затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), в тому числі ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата НОМЕР_1) отримала 54,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0094140) - 57,5 балів, що у сумі становить 112 балів;
- затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання;
- відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 .
30. Уважаючи рішення ВККС України від 17.04.2025 №87/зп-25 та № 89/зп-25 в частині визначення результатів 3-го підетапу першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» - «Виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» щодо ОСОБА_1 , протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася до Верховного Суду із цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ
31. При вирішенні справи Верховний Суд ураховує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
32. При цьому обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
33. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
34. Надаючи оцінку доводам позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, Суд дійшов таких висновків.
35. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Предметом спору у справі є правомірність рішень Комісії №87/зп-25 та №89/зп-25 від 17.04.2025 в частині затвердження кодованих та декодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах відповідного конкурсу, затвердження загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання, а також відмови у допуску позивачів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - дослідження досьє та проведення співбесіди.
37. Закон України «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
38. Організаційно-правові засади діяльності та статус ВККС України врегульовано Главою 3 Розділу V Закону №1402-VIII.
39. Так, відповідно до частини першої статті 92 Закону №1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
40. Надаючи оцінку доводам позивача про невідповідність процедури прийнятих рішень законодавству, що діяло на момент виникнення правовідносин (оголошення конкурсу, подання документів для участі у конкурсі), Суд указує, що відповідно до пункту 57-1 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII ВККС України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» від 09.12.2023 №3511-IX.
ВККС України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту.
41. Повноваження ВККС України визначено статтею 93 Закону №1402-VIII, відповідно до пунктів 2, 6, 7, 10 частини першої якої Вища кваліфікаційна комісія суддів України: проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді; проводить кваліфікаційне оцінювання; здійснює інші повноваження, визначені законом.
42. Відповідно до частини першої статті 79 Закону №1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
43. ВККС України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 79-3 цього Закону (частина перша статті 79-2 Закону №1402-VIII).
44. Пункт 2 частини першої статті 79-3 Закону №1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
45. Згідно з частинами першою, другою статті 83 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
46. За приписами частин першої, другої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
47. Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 74 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС України.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
48. Згідно з положеннями пункту 6 частини першої статті 93 Закону №1402-VIII до повноважень ВККС України належить, зокрема затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.
49. На виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону №1402-VIII ВККС України рішенням від 19.06.2024 №185/зп-24 затвердила Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (далі і по тексту - Положення №185/зп-24), яке, в межах спірних правовідносин, визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду (далі - добір), кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
50. Пункт 2.8 Розділу 2 Положення №185/зп-24 визначає типи практичних завдань:
Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1).
Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
51. Практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю (пункт 2.9 розділу 2 Положення №185/зп-24).
52. Методику оцінювання учасників іспиту врегульовано Розділом 5 Положення №185/зп-24, відповідно до пункту 5.1 якого роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі.
53. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення №185/зп-24.
Так, у силу положень підпункту 5.5.1 практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.
Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4).
Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5).
За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6).
Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
Пункт 5.6 розділу 5 Положення визначає, що бали за кожен етап іспиту визначаються окремо.
Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення).
54. Рішенням від 17.07.2024 №228/зп-24 ВККС України затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту (далі і по тексту - Методичні вказівки №228/зп-24), якими визначено, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
55. Також цими Методичними вказівками №228/зп-24 передбачено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0-5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10;
2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3;
3) дотримання стилістики судового рішення (в т.ч. логічність, грамотність та послідовність викладення тексту рішення) - від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.
56. У примітці до Методичних вказівок №228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС України може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
57. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення №185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є:
затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту (пункт 6.1.1);
затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту (пункт 6.1.2);
затвердження загальних результатів іспиту (пункт 6.1.3).
58. Результати кожного етапу іспиту декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт (пункт 6.2 розділу 6 Положення №185/зп-24).
59. За приписами пункту 6.3.1 розділу 6 Положення №185/зп-24 при затвердженні кодованих результатів іспиту Комісія розглядає документи, складені уповноваженими представниками.
Член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.
При встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи керується не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.
60. Надаючи оцінку доводам позивача на невизначеність та неналежне застосування ВККС України критеріїв оцінювання практичних завдань, зокрема відсутність у матеріалах екзаменаційної відомості деталізованої інформації про нараховані та зняті бали за кожним елементом практичного завдання відповідно до Методичних вказівок, Суд зауважує, що повноваження ВККС України в процедурі кваліфікаційного оцінювання є дискреційними.
61. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання, з дотриманням правових норм.
62. На стадії виконання практичного завдання учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС України повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту
63. Окрім цього, Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду уже надавала правову оцінку рішенням ВККС України щодо оцінки результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), та у постанові від 20.11.2025 у справі №990/171/25 (провадження №11-302заі25) з подібними правовідносинами дійшла такого правового висновку:
« 123. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов'язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками №228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата враховує таке.
124. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення №185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.
125. Цей порядок включає: визначення суб'єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника.
126. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.
127. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
128. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення №185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.
129. Таких вимог не містить і Закон №1402-VIII.
130. За таких обставин незазначення в оскарженому рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками №228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.
131. Також саме по собі ненаведення в оскарженому рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок №228/зп-24.
132. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки №228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки.
133. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та показники оцінювання. Обов'язок та спосіб фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки №228/зп-24 не містять.
134. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.
135. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок №228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.
136. Це є цілком недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.
137. Нерозуміння позивачкою, як вона стверджує, критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є її суб'єктивним, негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням її особистих сумнівів щодо об'єктивності членів екзаменаційної комісії.
138. Фактично позивачка не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання, та наполягає, що складені нею проєкти судових рішень за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону.
139. Проте позиція позивачки щодо заниження виставлених їй балів є відображенням її суб'єктивного погляду щодо якості виконаного практичного завдання, який є зрозумілим у цій ситуації, коли позивачка в результаті своєї інтелектуальної діяльності сформувала проєкти судових рішень, які за її критеріями оцінки в розрізі Методичних вказівок №228/зп-24 є довершеними.
140. Натомість внутрішнім розсудом щодо оцінювання такої роботи наділені саме члени Комісії, які оцінюють виконану роботу загалом, а не її окремі елементи, дотримуючись водночас об'єктивності відповідного оцінювання».
64. Суд уважає, що наведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду застосовний і до справи, що розглядається, та є підставою для відхилення доводів позивача про відсутність поелементної оцінки виконаних практичних завдань, невмотивованість оскаржуваних рішень.
65. Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправильного округлення балів, Суд зазначає таке.
66. Відповідно до копії Екзаменаційних відомостей, які містяться в матеріалах справи (а.с. 100-101, том 1), членами ВККС України, які здійснювали оцінювання практичного завдання за перше рішення були виставлені такі бали - 48, 57, 59, остаточна оцінка учасника іспиту за практичне завдання: 54,5; за друге рішення - 55, 60, 58, остаточна оцінка учасника іспиту за практичне завдання: 57,5.
67. Беручи до уваги математичні розрахунки ОСОБА_1 , середній баз за перше рішення становить 54,6666667 =(48+57+59):3, а за друге завдання - (55+60+58):3=57,6666667. Позивач уважає, що оскільки десяткова частина середньоарифметичного бала в обох результатах за виконані практичні завдання є більшою за 0,5, то при округленні даних результатів вони не могли бути округлені до числа з десятковою частиною 0,5, оскільки є більшими за таку, а отже, мали бути округлені до наближеного цілого числа: 54,6666667 наближено до цілого 55, а 57,6666667 наближено до цілого 58.
68. Суд уважає помилковими такі твердження та вказує, що остаточна оцінка учасника за викладене модельне судове рішення виводиться інформаційною системою шляхом визначення в автоматичному режимі середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8 пункту 5 розділу 5 Положення №185/зп-24).
69. Виходячи із тлумачення цієї норми Положення №185/зп-24, округлення повинно відбуватися таким чином - отриманий середній арифметичний бал округлюється до більш наближеного значення або числа з десятковою частиною 0,5, або цілого числа.
70. У цьому випадку середній арифметичний бал позивача за перше модельне рішення 54,6666667 є більш наближеним до значення 54,5 ніж до 55; за друге модельне судове рішення 57,6666667 - до значення 57,5, ніж до 58.
71. Ураховуючи наведене, розрахунки балів, наведені відповідачем в оскаржуваних судових рішеннях, є правильними і відповідають нормам Положення №185/зп-24.
72. За таких обставин Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення ВККС України є правомірними, прийнятими з дотриманням вимог законодавства, а доводи позивача не спростовують законності спірних рішень.
73. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
74. У зв'язку із направленням судді Радишевської О.В. для участі в роботі ХХ чергового з'їзду суддів України в період з 10.03.2026 по 12.03.2026 (наказ від 02.03.2026 №578/0/5-26) та перебуванням судді Радишевської О.Р. у відпустці в період із 13.03.2026 по 16.03.2026 (наказ від 09.03.2026 №478/0/6-26), у повному обсязі судове рішення складено 17 березня 2026 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 266 КАС України, Суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії судів України про визнання протиправними і скасування рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення ухвалено з окремою думкою.
Судове рішення оформлене суддею Мельник-Томенко Ж.М.
У повному обсязі судове рішення складено 17 березня 2026 року.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
О.Р. Радишевська
І.В. Желєзний
Судді Верховного Суду