17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 560/21173/23
адміністративне провадження № К/990/48557/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді- Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року (головуюча суддя - Біла Л.М., судді : Гонтарук В.М., Матохнюк Д.Б.),
І. Рух справи
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі - 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області), у якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті йому компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2017 року; зобов'язати 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати 22 квітня 2023 року.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2017 року. Зобов'язано 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати - 22 квітня 2023 року.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позов залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем процесуального строку звернення до суду.
5. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанцій не враховано, що застосуванню положень частин третьої, четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС країни) передує можливість звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
7.1. Заявник указує, що у порушення частини першої статті 123 КАС України, суд апеляційної інстанції не залишив його позовну заяву без руху з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду та не надав позивачу можливості подати заяву щодо строку звернення до суду із поясненням причин його пропуску.
7.2. ОСОБА_1 вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано строки, установлені частиною першою статті 122 КАС України, так як предметом розгляду цієї справи є порушення законодавства про оплату плаці та невиплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, тому суду апеляційної інстанції необхідно було керуватися приписами частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 06 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
9. Ухвалу Верховного Суду від 06 січня 2025 року направлено сторонам, проте відзив на касаційну скаргу від 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Хмельницькій області не надійшов.
10. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема приписів частини першої статті 122 КАС України.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
11. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
12. Відповідно до статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
13. За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
14. Приписами статей 3, 4 Закону № 2050-III обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
14.1. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
15. З метою реалізації Закону № 2050-III, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
16. Згідно з пунктом 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
17. Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
18. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (пункт 3 Порядку №159).
19. Положеннями пункту 4 Порядку № 159 установлено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
19.1. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
20. У справі, що розглядається, Верховним Судом установлено, що, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, виходив із того, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки, отримавши належні виплати 22 квітня 2023 року, звернувся до суду лише 08 грудня 2023 року.
21. Висновки суду апеляційної інстанції обґрунтовані постановою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20, в якій Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від раніше сформульованих висновків та дійшла таких висновків:
- у спорах про компенсацію втрати частини доходів застосовується шестимісячний строк звернення до суду за частиною другою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав;
- компенсація підлягає нарахуванню і виплаті в тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості, а тому з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав;
- отримання листа від суб'єкта владних повноважень у відповідь на звернення не змінює час, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права.
22. Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. Позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення (постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 460/626/19, від 14 липня 2022 року у справі № 380/10649/21та від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20).
23. Так, у статті 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
24. Частиною першою статті 123 КАС України установлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
24.1. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
24.2. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
25. Отже положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску.
26. Забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
27. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що апеляційний розгляд цієї справи відбувався в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Тому оформлення вимоги суду до сторони позивача щодо надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом можливо виключно шляхом постановлення письмової ухвали та її належного вручення стороні. Проте матеріали справи такої ухвали не містять.
28. Отже, у порушення вимог частини третьої статті 123 КАС України суд апеляційної інстанції не забезпечив позивачу можливості обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду, чим фактично позбавив його права на ефективний судовий захист.
29. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції залишив позов без розгляду за відсутності правових підстав, з огляду на те, що обов'язковою умовою застосування приписів частини третьої статті 123 КАС України є попереднє з'ясування причин пропуску строку позивачем та надання особі можливості подати відповідну заяву про його поновлення.
30. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
31. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
32. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
33. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно виконати вимоги КАС України щодо надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду.
34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року скасувати, а справу № 560/21173/23 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючого судді: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов