17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 560/981/24
адміністративне провадження № К/990/46662/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,
судді: Шарапа В.М., Чиркін С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Драновського Я.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (прийняту у складі головуючого судді Полотнянка Ю.П., суддів: Смілянця Е.С., Драчук Т.О.) у справі №560/981/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у підготовці та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність станом 01 січня 2018 року при обчисленні додаткових видів грошового забезпечення та премії;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, з врахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 560/8161/23 з визначеними у них надбавками за особливості проходження служби 7926,75 грн та премії - 3259,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 560/8161/23 визначено, що прожитковий мінімум станом на 01 січня 2022 року застосовується як при призначенні основних видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років), так і додаткових видів грошового забезпечення та премії. Тому при підготовці довідки та визначенні розміру надбавок за особливості проходження служби та премії, відповідач протиправно застосував прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не уповноважений та не вправі установлювати розмір додаткових видів грошового забезпечення при формуванні довідки для перерахунку основного розміру пенсії позивача, а зобов'язаний сформувати її з урахуванням розміру додаткових видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
При цьому оскаржувані дії відповідача щодо неналежного визначення у довідці усіх складових за нормами, чинними станом на 01 січня 2022 року, пов'язані з невиконанням судового рішення в адміністративній справі № 560/8161/23 та належать до предмета її виконання.
Суди вказали, що згідно з частинами 2, 4 статті 372, частиною 1 статті 382, частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення у цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання окремого позову.
Суди дійшли висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
З огляду на це, позов ОСОБА_1 фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення суду у справі № 560/8161/23.
Суди виснували, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені та перейшли до стадії виконання судового рішення, а тому в разі його невиконання позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Однак невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, ініційований позивачем спір не може бути вирішений як адміністративним судом, так і в межах інших судових юрисдикцій, оскільки стосується вимог про зобов'язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб чинне рішення суду у справі № 560/8161/23.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
3. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, судові рішення було прийнято без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23.
Скаржник зазначає, що висновки судів про обрання ним неналежного способу захисту (у порядку нового позовного провадження замість судового контролю за виконанням попереднього рішення) є помилковими. Мотивує це тим, що при виготовленні оновленої довідки на виконання рішення у справі № 560/8161/23 відповідач вчинив нову протиправну дію, яка не була предметом попереднього судового розгляду, а саме: застосував при розрахунку надбавки за особливості проходження служби та премії занижений показник прожиткового мінімуму (станом на 01 січня 2018 року), що призвело до математично невірних сум грошового забезпечення.
Крім того ОСОБА_1 у касаційній зазначає, що на момент звернення з даним позовом виконавче провадження у справі № 560/8161/23 було закінчене у зв'язку з фактичним виконанням (видачею довідки з вірними відсотками), що унеможливило використання механізмів, передбачених статтями 382, 383 КАС України. Тому, за переконанням позивача, виник новий спір щодо правильності обчислення складових грошового забезпечення, який має бути вирішенню в порядку нового позовного провадження, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах (зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 380/19324/23).
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень суду першої та апеляційної інстанцій.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 560/8161/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, виготовлену з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, з зазначенням у ній відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливості проходження служби і щомісячної премії, які встановлені для відповідної категорії військовослужбовців.
Надалі відповідачем виготовлено довідку від 08 грудня 2023 року № ХС53987 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, в якій вказано відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби - 65 % та премії - 53 %. При цьому математичний розрахунок здійснено неправильно, а саме: надбавка за особливості проходження служби (65 % від суми посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) визначена в розмірі 5 635,50 грн замість 7 926,75 грн, а премія (53 % від посадового окладу) - 2 316,10 грн замість 3 259,00 грн.
У січні 2024 року позивач звернувся до відповідача з вимогою підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року у відповідності до рішення суду у справі № 560/8161/23 з правильним математичним розрахунком надбавки за особливості проходження служби та премії.
У відповідь на звернення відповідач повідомив ОСОБА_1 , що розрахунок надбавки за особливості проходження служби та премії при формуванні довідки на виконання рішення суду було здійснено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року (1 762,00 грн), а не станом на 01 січня 2022 року.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
5. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
6. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
7. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
8. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
9. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
10. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №560/981/24 не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково прийнятні з огляду на таке.
11. Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
12. Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
13. Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
14. На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 1291 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
15. Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
16. Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
17. Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 1291 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
18. Також колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
19. Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
20. Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
21. У частині першій статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
22. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
23. Згідно зі статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
24. Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
25. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
26. Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
27. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
28. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №560/8161/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, виготовлену з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, з зазначенням у ній відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливості проходження служби і щомісячної премії, які встановлені для відповідної категорії військовослужбовців.
30. На виконання рішення суду, відповідачем підготовлено та видано довідку від 08 грудня 2023 року № ХС 53987 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, згідно якої складові грошового забезпечення встановлені в наступних розмірах: посадовий оклад - 6150,00 грн, оклад за військовим званням - 1980,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 4065,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років) - 5 635,50 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (10% від посадового окладу) - 615,00 грн, надбавка за кваліфікаційну категорію (75% від посадового окладу) - 430,50 грн, премія ( 53 % від посадового окладу) - 2316,10 грн.
31. Тобто, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №560/8161/23 виконано відповідачем шляхом видачі оновленої довідки від 08 грудня 2023 року із зазначенням відповідного відсоткового значення складових грошового забезпечення.
32. Вважаючи невірним розмір прожиткового мінімуму, з якого відповідач здійснював обрахунок надбавки за особливості проходження служби та премії під час видачі на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 560/8161/23 та довідки від 08 грудня 2023 року № ХС53987, позивач звернувся із позовом у цій справі № 560/981/24, рішення у якій оскаржуються.
33. Як правильно зазначено судами першої та апеляційної інстанції, за своєю суттю цей спір виник у зв'язку з неправильним, на думку позивача, виконанням відповідачем Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 560/8161/23, що виявилося у неврахуванні висновків суду, викладених в зазначеному рішенні, а саме, за твердженням позивача, суд у цій справі вказував про необхідність застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року.
34. Таким чином, Суд, враховуючи те, що спірна довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 грудня 2023 року №ХС 53987 підготовлена та видана позивачу на виконання судового рішення у справі № 560/8161/23, про що прямо зазначено у цій довідці (аркуш справи 6), доходить висновку, що заявлений у даній справі позов фактично спонукає адміністративний суд перевірити належність виконання рішення суду, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
35. Вказане дозволяє стверджувати, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
36. Такий порядок оскарження дій суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
37. Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
38. За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
39. Суд зауважує, що у разі, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення).
40. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень колегія суддів Верховного Суду встановила, що 25 грудня 2024 року Хмельницький окружний адміністративний суд постановив окрему ухвалу, якою визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо підготовки та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, у якій розміри додаткових складових грошового забезпечення були визначені виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
41. Хмельницький окружний адміністративний суд скерував окрему ухвалу керівнику ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття заходів з метою усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, забезпечення належного виконання рішення суду, а також вирішення питання щодо притягнення винних посадових осіб до відповідальності та недопущення подальшого порушення прав громадянина України. Також суд зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_1 поінформувати суд про вжиті заходи протягом 30 календарних днів з дня постановлення окремої ухвали.
42. Надалі від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення суду.
43. Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що на виконання рішення суду від 23 грудня 2022 року та окремої ухвали від 25 грудня 204 року ІНФОРМАЦІЯ_1 видана довідка від 30 грудня 2024 року № ХС53987. У вказаній довідці зазначено розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислені з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, а саме: надбавка за особливості проходження служби - 7 926,75 грн, премія - 3 259,00 грн.
44. Враховуючи наведене, Верховний Суд констатує, що станом на момент розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції право позивача на належне виконання судового рішення було здійснено у межах процедури судового контролю у справі № 560/8161/23.
45. На підставі викладеного Суд вважає за необхідне вказати, що у разі, якщо особа вважає, що при виконанні судового рішення були порушені її права, свободи чи інтереси були порушені такими рішеннями, остання має право скористатися механізмом судового контролю за виконанням рішення, передбаченим статтею 383 КАС України.
46. Водночас, відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
47. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
48. Тому колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору (правильності обчислення складових грошового забезпечення) вже було предметом розгляду в порядку судового контролю у справі №560/8161/23 і між тими самим сторонами, та за результатом такого розгляду права позивача були поновлені, то є підстави для закриття провадження у справі №560/981/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
49. Згідно з вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
50. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
51. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №560/981/24 скасувати.
Провадження у справі №560/981/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Бевзенко
Судді: В.М. Шарапа
С.М. Чиркін