про залишення касаційної скарги без руху
17 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/25075/21
адміністративне провадження №К/990/8995/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року
у справі №640/25075/21
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського вкладу №40076 від 18 лютого 2016 року в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 192081,91 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 27 лютого 2026 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Судом встановлено наступне.
Скаржник у касаційній скарзі ставить питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту проголошення.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 13 лютого 2026 року, в той час, як касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 27 лютого 2026 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
У заяві про поновлення строку скаржник зазначає, що січень 2026 року став періодом безпрецедентної інтенсивності обстрілів енергетичної інфраструктури Києва, де розташований Фонд. Масовані ракетні удари та понад 1700 повітряних тривог протягом минулого року призвели до тривалих аварійних відключень електроенергії та інтернету, що фактично унеможливило дотримання стандартного робочого ритму та вчасну підготовку документів у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
Додатковим мотивом виступає надмірне інституційне навантаження на Фонд в умовах воєнного стану. Оскільки установа не має філій і зосереджена лише в столиці, її юридичний департамент змушений одночасно забезпечувати супровід понад 2900 судових справ та опрацьовувати значний обсяг кореспонденції щодо 54 банків, які перебувають у процесі ліквідації. Скаржник зазначає, що за таких умов 14-денний пропуск строку є незначним і зумовленим обставинами, які об'єктивно не залежали від волі особи.
Скаржник наголошує, що суворе дотримання процесуальних строків без урахування реальних умов (війни та перебоїв зі світлом) порушує принцип верховенства права та право на доступ до правосуддя. Відтак, з метою забезпечення реального, а не декларативного права на перегляд судового рішення, Фонд просить визнати ці причини поважними та поновити строк для подання скарги.
При розгляді заяви скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Суд враховує наступне.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником на обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Однак, у заяві про поновлення строку скаржник не зазначає про обставини фактичного отримання уповноваженим представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року засобами поштового або електронного зв'язку, а також жодних належних і допустимих доказів не надає.
Надаючи оцінку доводам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які пов'язані з обставинами воєнного стану, Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Крім того запровадження воєнного стану на території України не зупиняє перебіг процесуальних строків.
Скаржник є державним органом із розгалуженим штатом юристів, а отже, мав забезпечити безперервність своєї роботи. Обставини, пов'язані з оголошенням повітряних тривог чи відключень світла, мають загальний характер і впливають на всіх учасників процесу однаково, проте скаржник не надав доказів, що саме в останні години чи дні встановленого законом строку він був позбавлений будь-якої технічної можливості подати скаргу через підсистему ЄСІКС «Електронний суд», яка працює цілодобово.
Водночас аргументи щодо надмірного навантаження, відсутності філій та великої кількості справ є суто суб'єктивними та організаційними проблемами внутрішнього менеджменту установи. Згідно зі сталою практикою Верховного Суду, неналежна організація роботи державного органу, дефіцит кадрів або значне робоче навантаження не є поважними причинами для пропуску строків.
Надання переваги скаржнику лише через його особливий статус чи обсяг роботи порушить принцип рівності сторін у процесі, оскільки приватні особи також перебувають у тих самих безпекових та економічних умовах, але зобов'язані дотримуватися строків.
Право на доступ до суду не є абсолютним і передбачає дотримання чітких процедурних правил, які забезпечують юридичну визначеність для іншої сторони. Поновлення строку без належних, ексклюзивних та непереборних обставин призведе до порушення права позивача на остаточність судового рішення (res judicata).
Таким чином, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав вважати їх об'єктивними та непереборними.
Таким чином, з огляду на те, що скаржником не наведено поважних підстав пропуску строку та не надано належних і допустимих доказів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеній вище законодавчій нормі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328,00 грн.
Отже, судовий збір, який Фонду гарантування вкладів фізичних осіб необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 3328,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом: направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів та документа про сплату судового збору.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
У випадку неусунення недоліків щодо сплати судового збору, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 121, 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними наведені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №640/25075/21.
2. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі №640/25075/21 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
3. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Бевзенко
С.М. Чиркін