про повернення касаційної скарги
17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 340/3736/24
адміністративне провадження № К/990/9625/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №340/3736/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення і стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника відділу з питань відрахувань управління з питань виплат ГУ ПФУ в Кіровоградській області про утримання надмірну виплачених сум пенсій №34 від 05.01.2024.
-стягнути з відповідача незаконно утриманні кошти, починаючи з 05.01.2024 по дату внесення судового рішення.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026, позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 05.01.2024 №34 про утримання з ОСОБА_1 надмірно виплачених сум пенсій у 460588,83 грн. в частині суми у 408419,76 грн. Відмовлено у задоволені позову в іншій частині позовних вимог.
На адресу Верховного Суду 03.03.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником зазначено про прийняття судами оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Предметом спору у цій справі є правомірність прийнятого начальником відділу з питань відрахувань управлінням з питань виплат ГУ ПФУ в Кіровоградській області рішення щодо утримання з позивача надмірну виплачених сум пенсій та стягнення з відповідача цих коштів.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно частини першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень, з огляду на положення частини четвертої статті 328 КАС України, є зазначення у касаційній скарзі:
- норм матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга (пункт 1 цієї правової норми);
- норм матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (пункт 2 цієї правової норми);
- норм матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (пункт 3 цієї правової норми).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини 4 статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Приписами пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частини 1 зазначеної правової норми, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другої і третьою статті 353 цього Кодексу.
Водночас, в поданій ОСОБА_1 касаційній скарзі, відсутнє посилання на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на відповідній підставі.
Крім цього, як вбачається з рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2025, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте, позивач, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не зазначає.
Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Так, питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Проте, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет спору у цій справі стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
В касаційній скарзі позивач зазначає, що він є інвалідом з ураженням опорно-рухового апарату та легеневою недостатністю з 2018 року, самостійно виховує двох дітей, забезпечує їх навчання та всебічний розвиток. При цьому незаконне позбавлення його частини пенсійних виплат значно погіршило матеріальний стан родини позивача та негативно вплинуло на можливість утримувати і належним чином забезпечувати дітей. Проте вказані доводи позивач наводить без посилання на конкретний пункт правової норми КАС України відповідно до вимог процесуального закону.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі позивачем не наведено підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, викладення обставин справи, цитування норм законодавства, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Переважно, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 грунтуються на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема в частині прийняття оскаржуваного рішення не керівником установи, а керівником структурного підрозділу, не дотримання загальновідомих правил математики щодо остаточного розрахунку утриманих коштів, недослідження банківських роздруківок тощо.
Разом з цим Верховний Суд наголошує, що доводам про порушення судами норм процесуального права кореспондує визначена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень із належним правовим обгрунтуванням та викладенням вмотивованих аргументів.
Водночас у касаційній скарзі ОСОБА_1 наведено доводи про порушення судами норм процесуального права, однак такі доводи наведені безвідносно до підстав касаційного оскарження, визначених частиною 4 статті 328 КАС України.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 334 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №340/3736/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення і стягнення коштів - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Шарапа