Справа № 991/2308/26
Провадження 1-кс/991/2325/26
13 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
11.03.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 11.03.2026 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що ним 17.02.2026 до Національного антикорупційного бюро України було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 212 КК України щодо зловживання владою та приховування 23% податків посадовцями ФГВФО та АТ «ЮТЕ Банк».
Втім, як зазначає ОСОБА_3 , станом на 11.03.2026 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за його заявою не внесені. Натомість, 09.03.2026 він отримав на електронну пошту лист вих. №112-047/8166 від 09.03.2026 за підписом т.в.о. керівника управління комунікацій та зовнішніх зв'язків ОСОБА_4 .
Вказане, на переконання ОСОБА_3 , свідчить про невиконання вимог статті 214 КПК України, а тому він звернувся із цією скаргою до Вищого антикорупційного суду, у якій просить визнати незаконною бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України та зобов'язати внести до ЄРДР відомості за його заявою.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
ОСОБА_3 підтримав вимоги своєї скарги та просив її задовольнити.
Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з'явився і до його початку надіслав письмові пояснення в яких зазначив, що заява ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій посадових осіб АТ «Юте Банк», які можуть полягати в ухиленні від сплати податків, шахрайських діях та підробці документів зареєстрована за №Б-2349. Водночас, за результатами розгляду зазначеної заяви було встановлено, що в ній не викладено обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України з урахуванням вимог ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому не було підстав для внесення відомостей до ЄРДР про що ОСОБА_3 було поінформовано листом № 112-047/8166 від 09.03.2026.
З огляду на це, представник Національного антикорупційного бюро України просив відмовити у задоволенні скарги та розглянути її за його відсутності.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульовано, зокрема, статтею 303 КПК України, якою передбачено право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання ними заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України.
У свою чергу, ч. 1 ст. 304 КПК України встановлено, що вказані скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Із аналізу цієї норми слідує, що строк на звернення до суду із відповідною скаргою обчислюється саме з дати допущення бездіяльності, а не з часу коли особа довідалася про неї.
При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі змісту скарги, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 17.02.2026 звернувся до Національного антикорупційного бюро України з заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 212 КК України щодо ймовірних неправомірних дій службових осіб ФГВФО та АТ «ЮТЕ Банк». У відповідь отримав лист за підписом №112-047/8166 від 09.03.2026 за підписом т.в.о. керівника управління комунікацій та зовнішніх зв'язків ОСОБА_4 .
Водночас, у зв'язку з тим, що до скарги не долучено доказів її направлення на адресу Національного антикорупційного бюро України, слідчий суддя був позбавлений можливості встановити дату отримання відповідної заяви адресатом, перевірити сам факт звернення особи із такою заявою та, відповідно, з'ясувати, чи набула вона процесуального статусу заявника, а також чи дотримано правила підсудності при поданні цієї скарги.
З метою з'ясування зазначених обставин та вирішення питання щодо можливості розгляду скарги ОСОБА_3 по суті, слідчий суддя відкрив провадження за скаргою та за результатами її судового розгляду дійшов таких висновків.
Так, з наданих ОСОБА_3 в судовому засіданні документів, слідчим суддею встановлено, що 17.02.2026 він звернувся до Національного антикорупційного бюро України з заявою про можливе вчинення службовими особами АТ «Юте Банк» неправомірних дій, які можуть полягати в ухиленні від сплати податків, зловживанні владою, шахрайських діях та підробці документів.
Вказана заява була направлена на електронну адресу Національного антикорупційного бюро України 17.02.2026 та відповідно до змісту листа від 11.03.2026 №112-294/8427, отримана адресатом 17.02.2026.
З огляду на дату отримання Національним антикорупційним бюро України вказаної заяви, у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України, та враховуючи правила обчислення процесуальних строків, закріплені в ч. 7 ст. 115 КПК України, відомості за нею мали б бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин після її отримання, тобто не пізніше 18.02.2026. З огляду на вказане, скарга на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, мала б бути подана протягом десяти днів від вказаної дати, тобто не пізніше 02.03.2026. Натомість, скаргу подано до суду лише 11.03.2024, тобто з пропуском встановленого строку для її подання.
Отже, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_3 пропущено строк на звернення зі скаргою на відповідну бездіяльність.
При цьому, ні у своїй скарзі, ні у судовому засіданні ОСОБА_3 не просив поновити пропущений ним строк, не вважаючи його пропущеним.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що обчислення відповідного строку з моменту отримання відповіді від Національне антикорупційне бюро України, зі змісту якої заявник дізнається про відмову уповноваженої особи внести відомості до ЄРДР за його заявою, є помилковим. Такий підхід не відповідає змісту статей 214 та 303 КПК України, оскільки оскарження бездіяльності уповноваженої особи органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР передбачає оскарження у виді невчинення дії, яку така особа мала обов'язок вчинити у передбачений строк, а не рішення уповноваженої особи, щодо фактичної відмови у внесенні відомостей до ЄРДР.
Більше того, проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_3 від 17.02.2026 та надані ним в судовому засіданні пояснення, слідчий суддя встановив, що його скарга не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Так, предметна підсудність визначається статтею 33-1 КПК України, якою встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
За змістом заяви, ОСОБА_3 звернувся до уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України із заявою щодо можливого вчинення посадовими особами АТ «Юте Банк», кримінального правопорушень, передбачених статтями 212, 364, 190, 366 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК України належить до підсудності ВАКС згідно з наведеними вище нормами ст. 33-1 КПК України, однак, лише за наявності обов'язкових умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України, які при вивченні скарги та доданих матеріалів не були встановлені.
Однією з умов, яка впливає на визначення підсудності провадження за Вищим антикорупційним судом, є вчинення злочину конкретним суб'єктом, вказаним в переліку у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Водночас, з огляду на те, що заявником не конкретизовано, якими саме посадовими чи службовими особами був вчинений зазначений вище злочин, слідчий суддя позбавлений можливості встановити їх належність до кола суб'єктів вчинення корупційних кримінальних правопорушень, які належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, яка визначена вимогами ст. 33-1 КПК України.
Окрім цього, у заяві відсутні дані про розмір завданої шкоди, який би відповідав визначеному у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Отже, зазначене свідчить про відсутність умов, вказаних у п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Так само у заяві відсутня інформація щодо умови, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України.
З огляду на викладене, у скарзі та заяві про вчинення кримінального правопорушення наведені обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, яке не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду, що виключає можливість здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Отже, слідчий суддя встановив, що скарга направлена до Вищого антикорупційного суду з пропуском строку для її подання та не підлягає розгляду в цьому суді.
За змістом п. 2 та 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, такі обставини мають наслідком повернення скарги.
Водночас, рішення про повернення скарги може бути ухвалене лише на стадії відкриття провадження за нею, а у тих випадках, коли обставини, передбачені ч. 2 ст. 304 КПК України, були встановлені слідчим суддею вже після відкриття провадження за скаргою, таке провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - закрити.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1