Справа № 545/5427/25 Номер провадження 22-ц/814/2253/26Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
17 березня 2026 року м. Полтава
Суддя-доповідач судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду Пікуль В.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу-
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2026 року позов задоволено.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що укладений та зареєстрований 31 грудня 2021 року виконавчим комітетом Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за актовим записом №20 - розірвано.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу змінено на дошлюбне « ОСОБА_4 ».
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку подавши 02 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» (документ сформовано у системі 27 лютого 2026 року) до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу.
У вищевказаній апеляційній відповідач вказує, що є особою яка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження заявленого клопотання додано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 виданого 11 червня 2025 року на ім'я відповідача, в якому мається відмітка про те, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Згідно зі ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пункту 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки заявник є особою з інвалідністю ІІІ групи положення Закону України «Про судовий збір» щодо наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору є незастосовними.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Як зазначено в частині третій цієї статті Закону, при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Частиною 5 ст. 136 ЦПК України визначено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 821/1896/15-а).
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року в справі № 338/158/19 зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо) (див., зокрема, ухвали Верховного Суду від 13 січня 2026 року в справі № 446/1561/24 та від 15 січня 2026 року в справі № 756/189/22).
Наведені у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, так як не містить доведеної інформації, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік або те, що вона має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів або одинокою матір'ю, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, чи є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, тобто не доведено обставин, які перешкоджають їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги належить відмовити, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана в системі «Електронний суд», сплаті підлягає судовий збір у сумі 1453,44 грн (1211,20 х 150% х 0,8 = 1453,44).
Таким чином, оплаті апелянтом підлягає судовий збір у розмірі 1453,44 грн оригінал квитанції повинен бути наданий суду.
Банківські реквізити для оплати витрат для сплати судового збору:
за ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)»,
символ звітності 206, відомча ознака 80,
Номер рахунку UA528999980313111206080016719,
Код за ЄДРПОУ 37959255,
Отримувач ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101,
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що скаржник не позбавлений можливості заявити вмотивоване клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2026 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк - десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків (надання оригіналів документів чи інших доказів про сплату судового збору).
В разі невиконання вимог ухвали апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя: В. П. Пікуль