Справа № 554/14626/24 Номер провадження 22-ц/814/570/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
12 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
суддів: Пікуля В.П., Одринської Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - Козаченко Наталії Василівни на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 липня 2025 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії,-
Зміст позовних вимог
У грудні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії.
Позов мотивовано тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області перебуває ОСОБА_1 , пенсія якому призначена відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.03.2018 року по пенсійній справі автоматично здійснено масовий перерахунок по стажу згідно абзацу 3 частини 4 статті 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пораховано стаж по 31.07.2010, в результаті чого розмір його пенсії становив 3704,27 грн.
У зв'язку з некоректністю роботи підсистеми ІКІС ППВП коефіцієнт стажу даного перерахунку розраховано з урахуванням кратності 1.35, що призвело до безпідставного збільшення розміру пенсії. Коефіцієнт стажу повинен бути 0,40917 замість 0,55238.
Розпорядженням від 31.01.2019 особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 з 01.04.2018 приведено у відповідність, внаслідок чого розмір пенсії зменшився до 2800,37 грн.
Таким чином за період з 01.04.2018 по 28.02.2019 виникла переплата пенсії у розмірі 9943,90 грн. Переплату пенсії відповідачем не повернуто.
З огляду на викладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачену пенсію в сумі 9943,90 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 липня 2025 року в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів наявності недобросовісності відповідача при нарахуванні та отриманні пенсійних виплат.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційних скарг
Не погодившись із таким вирішенням спору, ГУ ПФУ в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначало, що 23.07.2018 по пенсійній справі ОСОБА_1 автоматично здійснено перерахунок по стажу згідно абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 та донараховано стаж по 31.07.2010, в результаті чого розмір пенсії становив 3704,24 грн. В зв'язку з некоректністю роботи підсистеми ІКІС ППВП коефіцієнт стажу даного перерахунку розраховано з урахуванням кратності 1,35, що призвело до безпідставного збільшення розміру пенсії. Коефіцієнт стажу повинен бути 0,40917 замість 0,55238.
Розпорядженням від 31.01.2019 особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 з 01.04.2018 приведено у відповідність, внаслідок чого розмір пенсії зменшився і встановлений на рівні 2800,38грн.
Таким чином, за період з 01.04.2018 по 28.02.2019 виникла переплата пенсії в сумі 9942,90 грн.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Згідно протоколу призначення пенсії ОСОБА_1 від 27.03.2018 з 01 квітня 2018 року йому нараховано пенсію у розмірі 3704,27 грн. При цьому застосовано коефіцієнт стажу 0,40917 (а.с. 25-32). В подальшому здійснено перерахунок пенсії відповідача.
Згідно протоколу призначення пенсії ОСОБА_1 від 31.01.2019 розмір його пенсії за період з 01 квітня 2018 року визначено у розмірі 2800,37 грн (а.с. 14-21).
Згідно перерахунку пенсії по о/р № НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно розпорядження від 31.01.2019 року за період з 01.04.2018 по 28.02.2019 виникла переплата пенсії у розмірі 9943,90 грн.
Претензією від 22.03.2022 року позивач повідомив ОСОБА_1 про переплату його пенсії внаслідок невірного обчислення коефіцієнту стажу та запропоновано повернути надміру виплачену йому пенсію у розмірі 9943,90 грн (а.с.6,7). На час розгляду справи відповідачем кошти переплаченої пенсії повернуті не були.
Заявою від 25.03.2019 року ОСОБА_2 повідомив, що кошти переплати пенсії погашати не буде, оскільки його вина в цьому відсутня (а.с.10).
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Положеннями ст.263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Положеннями частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Згідно з частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або ненадання інформації, обов'язковість подання якої передбачена законодавством.
Закон встановлює два виключення з цього правила: по - перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по - друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Полтавській області не обґрунтовує факт допущення ним рахункової помилки, а лише посилається на некоректну роботу підсистеми ІКІС ППВП.
Більше того, скаржником не надано жодних доказів існування в даному випадку рахункової помилки, що виразилась у нарахуванні та виплаті пенсії на підставі яких можна було б відстежити шлях та причини виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, тобто такою, що виникла через технічний збій, а не помилка, пов'язана з неналежним виконанням обов'язків службовою особою відповідальною за обчислення та нарахування пенсії.
У свою чергу, апеляційний суд наголошує, що правильність виконаних пенсійним фондом розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, а механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача пенсії, а саме через його зловживання.
Як було встановлено з наданих до справи письмових доказів недобросовісності з боку набувача пенсії позивачем не доведено, доказів на підтвердження такої не надано, зроблений перерахунок пенсії не пов'язаний з навмисними діями чи навмисною бездіяльністю відповідача.
Отже, у зазначеній справі встановлено відсутність двох обов'язкових складових, за яких відповідно до статті 1215 ЦК України можливе повернення безпідставно набутого майна, а саме: наявність рахункової помилки зі сторони ГУ ПФУ в Полтавській області і недобросовісність щодо отримання пенсійних виплат з боку ОСОБА_1 .
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких він дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішеня суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішеня суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - Козаченко Наталії Василівни - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 липня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 березня 2026 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді В.П. Пікуль
Т.В. Одринська