Житомирський апеляційний суд
Справа № 289/2325/25Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.
Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.
17 березня 2026 рокум. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Грабчука Олексанра Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 30 листопада 2025 року о 00 год. 14 хв. гр. ОСОБА_1 в с. Потіївка по вул. Мілієнка керувала транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в найближчому закладі охорони здоров'я у встановленому законодавством порядку відмовилася. Від подальшого керування т.з. відсторонена. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, чим порушив її процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП. Наголошує на тому, що вона не знала про дату та час розгляду справи, оскільки судових повісток та смс повідомлень не отримувала. Також працівниками поліції під час оформлення матеріалів допущені порушення, зокрема, працівники поліції неодноразово виключали боді-камери. Також працівниками поліції не складено акт огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 30 листопада 2025 року убачається, що 30.11 2025 року о 00 год. 14 хв. в с. Потіївка по вул. Мілієнка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в найближчому закладі охорони здоров'я у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Від подальшого керування т.з. відсторонена (а.с.2).
Ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що остання від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовилася (а.с.2); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно з яким ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с.6); копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6249735 від 30.11.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП (а.с.7); розписці про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 30.11.2025 відповідно до яких ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки (а.с.9 на звороті); наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.10).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо розгляду судом першої інстанції справи за відсутності ОСОБА_1 , що позбавило її можливості реалізувати її права передбачені ст.268 КУпАП, то слід зазначити, що в силу ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вказаній категорії справ не є обов'язковою.
Так, у матеріалах справи міститься заявка ОСОБА_1 про отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень від 30.11.2025 (а.с.4).
12.01.2026 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, яка призначена на 12 січня 2026 для укладення договору з адвокатом (а.с.13).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань шляхом надсилання судових повісток SMS-повідомленням та під розписку безпосередньо у суді, що підтверджується довідкою про доставку SMS (а.с.12) та повідомленням про день, час та місце розгляду справи ( а.с.18). Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Доводи апеляційної скарги про відсутність безперервного відеозапису також не знайшли свого підтвердження.
Так, право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (статті 31, 40) та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999.
З відеозапису вбачається, що його здійснено працівниками поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення, із застосуванням відеореєстратора, встановленого на службовому транспортному засобі та портативних відеореєстраторів (бодікамер), що прямо передбачено Інструкцією.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. При цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Як вбачається з технічного відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, всі значимі обставини для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, починаючи з моменту зупинки її транспортного засобу і закінчуючи складенням щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, були зафіксовані на бодікамеру поліцейського, при цьому велася безперервна відеозйомка, оскільки відеозапис не переривається.
Таким чином, відеозапис, що міститься в матеріалах справи та який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено статтею 251 КУпАП.
Разом з тим, доводи скарги про те, що працівниками поліції не складено акт огляду, спростовуються матеріалами справи, в яких міститься вказаний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів (а.с.5), останній має відмітку щодо відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не могла пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку із станом здоров'я не підтверджуються матеріалами справи. Дійсно, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 після зупинки автомобіля почала скаржитися працівникам поліції, що їй погано, тому була викликана машина швидкої медичної допомоги. Працівники поліції чекали, поки ОСОБА_1 була оглянута лікарем, після чого знову запропонували пройти огляд, на що ОСОБА_1 відмовилась. При цьому суд зауважує, що стан здоров'я не заважав ОСОБА_1 керувати транспортним засобом. Вона не була доставлена до лікарні після огляду лікарем, а картка виклику швидкої медичної допомоги не підтверджує перебування ОСОБА_1 в такому стані, який би унеможливлював проходження нею огляду.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. Скітневська