Справа № 161/5190/26 Провадження №11-сс/802/129/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2026 року (ЄРДР №12026030000000101),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2026 року в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 про застосування підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, заборонивши останньому залишати житло в період часу з 22: 00 год. до 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто з 07.03.2026 року до 06.05.2026 року включно, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття), з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - домашнього арешту в нічний час, заборонивши останньому залишати житло в період часу з 22: 00 год. до 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто з 07.03.2026 року до 06.05.2026 року включно, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття), з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Не погоджуючись із таким судовим рішення прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240 грн. Вказує про те, що слідчим суддею не обґрунтовано, яким чином застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України. Зазначає і про те, що суд першої інстанції, при визначенні міри запобіжного заходу, не врахував всі обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 . Вважає, що судом не взято до уваги наведені стороною обвинувачення доводи, не оцінено у сукупності усі обставини, які відповідно до положень КПК України повинні враховуватись при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора та слідчого, які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, підозрюваного та його захисника, які її заперечили та просили залишити без задоволення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання таким спробам як: переховування від органів досудового розслідування або суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що наведені вимоги законодавства при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_9 слідчим суддею дотримані.
Відповідно до ст.183 КПК України що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За положеннями ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176 - 178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватись лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатись ухилятись від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
З матеріалів провадження встановлено, що ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 02.03.2026 року за №12026030000000101, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , який 06.03.2026 року був затриманий в порядку ст.208 КПК України, та якому того ж самого дня було оголошено та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні цього злочину. Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що при розгляді в суді першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу, стороною обвинувачення не доведено того, що застосований до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час не забезпечить запобіганню доведеним в ході розгляду провадження ризикам, передбаченим у п.п.2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що матеріалами клопотання не доведено реальних підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, чим він перешкоджатиме кримінальному провадженню, оскільки раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, є учасником бойових дій, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у слідчого судді немає.
Клопотання не містить належних обґрунтувань, а матеріали провадження будь-яких доказів, які давали б суду підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, а також, що більш м'який запобіжний захід не зможе дієво запобігти вказаним у клопотанні ризикам.
Тяжкість покарання не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні.
Таким чином, доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі на думку колегії суддів є нічим іншим як недоведеними припущеннями щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя врахувавши усі обставини справи у їх сукупності, в тому числі стан здоров'я підозрюваного, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в застосуванні ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як, ані слідчим, ані прокурором не надано доказів і об'єктивно не доведено про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у п.п.2, 3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
А тому, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про доцільність та можливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, зокрема - домашнього арешту в нічний час, є правильним та достатньою мірою, яка буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Будь-яких порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає, а тому дане судове рішення є законним та обґрунтованим.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, заборонивши останньому залишати житло в період часу з 22: 00 год. до 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто з 07.03.2026 року до 06.05.2026 року включно, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття), з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді