Справа № 761/1628/26
Провадження № 1-кс/761/2380/2026
10 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 30.07.2025 про закриття кримінального провадження № 62024000000001042 від 19.11.2024, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР) ОСОБА_5 від 05.12.2024 про закриття кримінального провадження № 62024000000001042 від 30.07.2025.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву, в якій скаргу підтримав, просив її задовольнити та здійснювати розгляд без його участі.
Слідчий ГСУ ДБР ОСОБА_5 направив до суду матеріали кримінального провадження № 62024000000001042 від 19.11.2024 та письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки в ході опрацювання матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування встановлено достатньо підстав для його закінчення у формі закриття в порядку п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, долучені до неї документи, надані слідчим матеріали кримінального провадження № 62024000000001042 від 19.11.2024 та письмові заперечення, дійшов до наступного висновку.
Процесуальна можливість оскарження рішень слідчого, дізнавача або прокурора про закриття кримінального провадження регламентована п.п. 3, 4 ч.1 ст 303 КПК України, при цьому суб'єктами оскарження відповідного рішення слідчого, дізнавача є заявник, потерпілий, його представник, законний представник, а прокурора - заявник, потерпілий, його представник, законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час розгляду скарги суду необхідно враховувати положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття. Недотримання відповідних вимог зумовлює прийняття слідчим суддею рішення про скасування постанови слідчого, прокурора.
За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Однак вказані вимоги процесуального закону слідчим при закритті кримінального провадження №62024000000001042 від 19.11.2024 дотримані не були.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється шляхом проведення сукупності дій, якими є слідчі та негласні слідчі дії, отримання висновків експертів, витребування документів, проведення інших процесуальних дій.
Суд звертає увагу слідчого на те, що саме орган досудового розслідування має здійснювати всі необхідні процесуальні та слідчі (розшукові) дії для отримання доказів та встановлення істини у даному кримінальному провадженні та прийняти кінцеве рішення за наслідками його розслідування, відповідно до вимог ст. 283 КПК України.
З наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження № 62024000000001042 від 19.11.2024 вбачається, що органом досудового розслідування тільки було проведено огляд відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, про що складено протокол огляду від 20.11.2024.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування не проведено жодних слідчих (розшукових) дій, зокрема і першочергових, з метою встановлення обставин, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не допитано у порядку ст. 224 КПК України особу, яка звернулася із заявою, на предмет підтвердження існування обставин, викладених у ній, в тому числі щодо характеру його обізнаності стосовно цих обставин (наявність об'єктивних даних або припущень).
Варте уваги те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 761/20443/25 було скасовано постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 05.12.2024 про закриття кримінального провадження № 62024000000001042 від 19.11.2024, оскільки слідчим суддею було встановлено відсутність жодних відомостей, які свідчили б про проведення слідчим всього обсягу необхідних слідчих та процесуальних дій.
При цьому, в оскаржуваній постанові слідчий вказав, що врахував зазначену вище ухвалу, у зв'язку з чим здійснював виклики для допиту ОСОБА_4 , який у вказаний час до слідчого не прибув.
Поряд з цим, у постанові слідчий зазначив, що опрацюванням сервісу МВС встановлено, що ОСОБА_4 з 2017 року оголошений в розшук й переховується від державних органів України, однак відповідних підтверджень цього матеріали кримінального провадження № 62024000000001042 від 19.11.2024 не містять.
Більш того, в матеріалах справи наявні повноваження представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , який і звернувся до ГСУ ДБР із заявою про вчинення відносно ОСОБА_4 кримінально правопорушення, проте відомостей про його виклик для допиту матеріали кримінального провадження не містять.
Суд відмічає, що попередня постанова про закриття кримінального провадження № 62024000000001042 від 19.11.2024 була скасована не лише з підстав відсутності відомостей про проведення допиту ОСОБА_4 , а в цілому з підстав формального характер досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні
Тобто, вказані обставини дають підстав стверджувати про те, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001042 від 19.11.2024 була допущена його істотна неповнота, залишилися нез'ясованими істотні обставини кримінального провадження у тому числі і ті, на які безпосередньо вказував заявник, що свідчить про порушення слідчим вимог ст. 9 КПК України в частині забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Наведене дає підстави стверджувати про безпідставність винесення слідчим оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
Таким чином, висновки, викладені слідчим в поставові, не ґрунтуються на доказах, отриманих у результаті проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, є передчасними, а за такого, має місце невідповідність винесеної ним постанови вимогам ст. 110 КПК України, з огляду на що скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 9, 91-93, 110, 283, 284, 303-307 КПК України, суд, -
Скаргу - задовольнити.
Постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 30.07.2025 про закриття кримінального провадження № 62024000000001042 від 19.11.2024 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1