Справа № 761/8395/26
Провадження № 1-кс/761/6296/2026
09 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 251 100 000 004 28 від 20.11.2025, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Бровари Київської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, військовослужбовець, лейтенант, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 07.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, скоєного за нижченаведених обставин.
Не пізніше 12.02.2026 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_7 за вплив на прийняття рішення невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою уникнення ОСОБА_7 від призову до лав Збройних Сил України.
ОСОБА_7 12.02.2026, будучи доставленим до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії, водночас, маючи поганий стан здоров'я, зайву вагу та інші лади здоров'я, з метою отримання консультації та порад звернувся до свого знайомого ОСОБА_4 за допомогою телефонного дзвінка через застосунок «WhatsApp», в ході якого повідомив, що його затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК, з метою його подальшого призову до лав ЗСУ.
У подальшому, 12.02.2026 ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, здійснив вплив на невстановлену службову особу ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якого направлення ОСОБА_7 до навчального центру відклалось шляхом вручення останньому повістки про необхідність прибуття до вказаного територіального центру 19.02.2026.
Після цього, під час телефонної розмови 18.02.2026 через застосунок «WhatsApp» ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_7 , що він здійснить вплив на невстановлену службову особу ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою уникнення ОСОБА_7 від мобілізації, та надав останньому вказівки щодо порядку дій, які необхідно буде здійснити 19.02.2026 під час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_7 , виконуючи вказівки ОСОБА_4 , 19.02.2026 об 11:00 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого, невстановлена службова особа ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомила йому, що його направлення до навчального центру повторно відтерміновано, вказуючи про те, що вже до 26.02.2026 шляхом продовження терміну дії повістки про явку до вказаного центру.
Під час телефонної розмови 27.02.2026 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про відсутність необхідності прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом. Крім того, зазначив, що ОСОБА_7 буде переведений та поставлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 , внаслідок незаконного впливу ОСОБА_4 на невстановлену службову особу РТЦК та СП.
Водночас, не пізніше 03.03.2026, реалізовуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди у розмірі 4500 доларів США, ОСОБА_4 здійснив вплив на невстановлену службову особу, за результатами якої ОСОБА_7 , без його участі та усупереч встановленому порядку знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та поставлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 , без повідомлення щодо прибуття до навчального центру та інших дій.
У подальшому ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_7 щодо надання йому грошових коштів у розмірі 4500 доларів США у якості оплати за вплив на прийняття незаконних рішень на невстановлених службових осіб РТЦК та СП, водночас, наголосивши ОСОБА_8 на тому, що у разі ненадання грошових коштів, останній буде мобілізований та направлений на першу лінію бойового зіткнення, без альтернативи походження служби в частинах тилового забезпечення, незважаючи на вади здоров'я.
При цьому ОСОБА_4 вказав ОСОБА_7 , що останній повинен надати йому грошові кошти у розмірі 1000 доларів США за вплив на службових осіб у ІНФОРМАЦІЯ_8 , які внесли завідомо неправдиві відомості щодо стану здоров'я ОСОБА_7 та постановили необхідний висновок ВЛК, з метою надання невідповідної категорії придатності до служби в армії. Крім того, ОСОБА_4 вказав, що грошові кошти у розмірі 3500 доларів США необхідно надати за переведення та постановлення ОСОБА_7 на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 без його участі, з метою уникнення мобілізації до лав ЗСУ.
Згодом, ОСОБА_7 07.03.2026, виконуючи вимогу ОСОБА_4 , прибув за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 15, де розпочав з останнім розмову під час якої передав ОСОБА_4 обумовлену раніше неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 4500 доларів США, що станом на 07.03.2026 відповідно до офіційного курсу НБУ становить 197 131 гривень, за вплив на невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб та прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме - працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для одержання неправомірної вигоди у розмірі 4500 доларів США, які вимагав з ОСОБА_9 для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
ОСОБА_4 07.03.2026 затримано у порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
На думку слідчого, існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового засідання матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого йому злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину, пов'язаного з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди з метою особистого збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує високу ймовірність його свідомої позапроцесуальної поведінки.
Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також здійснювати незаконний вплив на свідків та осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому дій, перешкоджати встановленню їх місця знаходження.
Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину.
Також слідчий суддя не виключає, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 05 травня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят шість тисяч шістсот) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/роботи/служби;
-утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1