Справа № 758/9533/25
17 березня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Невмержицької Н.М.,
представника позивача Іванчіхіна С.І.,
представника відповідачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
До Подільського районного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01.05.2018 року до 31.10.2021 року КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01.11.2021 року - виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Будинок АДРЕСА_1 , під'єднаний до внутрішньо будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 року споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Від таких послуг відповідачі у встановленому порядку не відмовлялись, однак своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2025 року складає 73 355,43 грн. Також, згідно норм чинного законодавства позивачем було нараховано розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені. В результаті загальна сума позовних вимог позивача складає 85 564,52 грн.
30.06.2025 року ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях. Посилався на те, що відповідно до Реєстру територіальної громади м. Києва, відповідачі зареєстровані та є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Споживачі зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. На виконання вимог закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним. Разом з цим, матеріали справи містять інформацію про кількість спожитих послуг, розмір опалювальної площі, діючий тариф та інше. Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг Позивачем. Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та має здійснювати оплату виставлених рахунків. Крім викладеного, повідомляємо, що відповідачі від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялись (не відключались) та з претензією в передбаченому законодавством порядку на адресу позивача про їх неотримання, також, не звертались, а тому відповідачі зобов'язані оплатити спожиті послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг. Нарахування заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за вищевказаною адресою здійснювалося за тарифами, які закріплені Розпорядженнями КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована. Таким чином, позов пред'явлено до належних відповідачів, які зобов'язані виконувати покладений на них обов'язок по утриманню власного майна. Також спірні правовідносини відносяться до цивільних прав та обов'язків, а сам факт не здійснення покладеного на відповідачів (споживачів) цивільного обов'язку не є підставою для його припинення.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечив позовні вимоги. Посилався на те, що відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 станом на 20.05.2025 року значаться зареєстрованими: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В той час позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлені лише до двох відповідачів, зареєстрованих за даною адресою. Окрім того, позивачем не заявлено вимоги до власника квартири і така позиція жодним чином не аргументована у позовній заяві. Також з прохальної частини позовної заяви не зрозуміло з кого саме позивач просить стягнути заборгованість. Позивачем у розрахунку періоду нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат не надано детального опису яким чином дані суми нараховувались. Відсутня деталізація відповідних розрахунків за весь період заборгованості за комунальні послуги, а лише за 2024 та 2025 роки. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживала за вказаною адресою на підставі договорів оренди, укладених з фізичною особою ОСОБА_5 , якому належить дана квартира та були зареєстровані за цієї адресою відповідно до умов договорів оренди на період проживання. Відповідачем ОСОБА_2 договір оренди квартири був розірваний достроково 01.03.2017 року і після цього вона за даною адресою не проживала. ОСОБА_3 також не проживає за даною адресою та відношення до неї немає. 06.06.2017 року відповідно до відмітки у паспорті остання була знята з реєстрації за даною адресою. За домовленістю з власником квартири останній повинен був зняти їх з реєстрації після закінчення строків оренди квартири. Просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок квартира АДРЕСА_1 у вказаному будинку під'єднана до внутрішньо будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже особи, які проживають за вказаною адресою є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - ЦО/ЦПГВ), а з 01.11.2021 року споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води (далі- ТЕ/ПГВ).
Згідно з відомостей з Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20.05.2025 року зареєстровані: ОСОБА_2 з 07.07.2016 року, ОСОБА_3 з 13.03.2017 року та ОСОБА_4 з 17.02.2021 року.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року за вказаною адресою є комунальне підприємство (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», а з 01 листопада 2021 року, у зв'язку зі зміною законодавства, є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 року № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).
Вказаний Закон містить визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами статті 19 Закону № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 21 Закону № 1875-IV виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулювались Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила).
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно з п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Як вбачається з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085), який згідно з вимогами чинного законодавства вважається публічним договором.
Правовідносини у сфері надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ), Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».
Щодо надання позивачем послуг з ТЕ/ПГВ з 01.11.2021 року, то відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, що є загальновідомою обставиною.
За приписами статей 526, 525, 610 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається із наданих позивачем розрахунків, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2025 року складає 73 355,43 грн, зокрема: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 22 285,75 грн, заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 1 953,21 грн, за період з 01.11.2021 заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 41 858,91 грн; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 4436,46 грн.
Крім того, відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
За вищевказаною адресою за період до 31.10.2021 обліковується заборгованість зі сплати внесків за обслуговування комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 687,19 грн. За період з 01.11.2021 року обліковується заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн, а також заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн.
Також, як вбачається з позовної заяви та долучених до неї розрахунків заборгованості позивач нарахував 3 % річних, інфляційні втрати та пеню на суму заборгованості відповідача за кожним видом наданих послуг.
Суд враховує те, що за правилом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1); боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Як вбачається із матеріалів справи, сплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а відтак, початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
На відміну від інфляційних збитків розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
При цьому, суд враховує те, що згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);
стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.»
Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв'язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.
Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309.
Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3 % річних, і такі положення до внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року підлягає застосованню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.
За таких обставин належним нарахуванням інфляційних втрат, пені та 3 % річних є нарахування, проведені з січня 2024 року.
Як вбачається з розрахунків інфляційної складової та 3 % річних заборгованості за послуги з централізованого опалення, інфляційної складової та 3 % річних заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, інфляційної складової та 3 % річних заборгованості за постачання теплової енергії, інфляційної складової та 3 % річних заборгованості за послуги з постачання гарячої води розрахунковим періодом є 01.01.2024 року по 30.06.2025 року. Отже, позивачем дотримано вимог чинного законодавства щодо нарахування неустойки (пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення відповідачами плати за надані КП «Київтеплоенерго» послуги.
Разом з тим, суд бере до уваги те, що згідно відповіді № 1523232 від 27.06.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_3 з 20.07.2020 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Крім того, згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 13.03.2017 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак 06.06.2017 року була знята з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. 06.06.2017 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . 20.07.2020 року знаята з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. З 20.07.2020 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Отже, ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 в період з 13.03.2017 року по 06.06.2017 року, який не охоплюється позовними вимогами КП «Київтеплоенерго».
Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред'явленим позовом.
Як випливає зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України, роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача. Таким чином, суд, як орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки відповідач ОСОБА_3 не була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 у спірний період, а отже не була споживачем послуг, які надавало КП «Київтеплоенерго» за вказаною адресою, то вона не є належним відповідачем у даній справі. Відтак, у задоволенні позову в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 85 564,52 грн належить відмовити.
Разом з тим, згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 1523223 від 27.06.2025) та відомостей з Реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Остання, будучи споживачем житлово-комунальних послуг, як така, що зареєстрована за вказаною адресою, не повідомляла КП «Київтеплоенерго» про її відсутність за такою адресою в порядку, установленому законом. Більше того, ОСОБА_2 не представлено до суду доказів фактичного проживання за іншою адресою.
Доказів того, що ОСОБА_2 від послуг з централізованого опалення, а з 01 листопада 2021 року від послуг з постачання теплової енергії, у встановленому чинним законодавством порядку, відмовилась суду не надано, а також не спростовано розмір заборгованості, нарахований позивачем, належними та допустимими доказами та не надано суду доказів повної чи часткової оплати вказаної заборгованості.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог КП «Київтеплоенерго» щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка станом на 30.04.2025 року становить 85 564,52 грн та складається з: суми заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 22 285,75 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 3387,43 грн, 3 % річних у розмірі 827,93 грн; заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 1953,21 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 296,89 грн, 3 % річних у розмірі 73,04 грн; заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 41 858,91 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 4343,49 грн, 3 % річних у розмірі 1115,00 грн, пеня у розмірі 1356,58 грн; заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 4436,46 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 535,22 грн, 3 % річних у розмірі 123,39 грн, пеня у розмірі 150,12 грн; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн; заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 687,19 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3990 від 27.05.2025.
Із урахуванням наведеного, у зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»:
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 22 285,75 грн;
- інфляційну складову боргу у розмірі 3 387,43 грн, три відсотки річних у розмірі 827,93 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 1 953,21 грн;
- інфляційну складову боргу у розмірі 296,89 грн, три відсотки річних у розмірі 73,04 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 41 858,91 грн;
- інфляційну складову боргу у розмірі 4 343,49 грн, три відсотки річних у розмірі 1 115,00 грн, пеня у розмірі 1 356,58 грн;
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 4 436,46 грн;
- інфляційну складову боргу у розмірі 535,22 грн, три відсотки річних у розмірі 123,39 грн, пеня у розмірі 150,12 грн;
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 397,46 грн;
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 736,45 грн;
- заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 687,19 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, юридична адреса: площа Івана Франка, буд. 5, м. Київ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя Я.К. Левицька