печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13626/26-к
пр. 1-кс-18756/26
10 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42025172690000014 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
а розгляд слідчому судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025172690000014 від 18.02.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 336 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 359, ч. 3 ст. 368, ст. 336 КК України.
Зокрема, сторона обвинувачення вказує, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 01.11.2024 №306 підполковника ОСОБА_8 , на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №1112 від 10.10.2024 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Відповідно до функціональних обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , що затверджено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.03.2024 №225 встановлено, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 керує службовою діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_5 та є прямим начальником для військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідає, серед іншого, за: військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; організацію, планування та здійснення контролю за роботою підпорядкованих відділів; своєчасне та повне виконання завдань, покладених на ІНФОРМАЦІЯ_4 ; проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов'язку; здійснювати контроль за правомірністю видачі громадянам документів військового обліку, посвідчень та інших документів.
Так, з невстановленого досудовим розслідуванням часу, ОСОБА_6 працює на посаді директора ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ», що розташоване за адресою: Полтавська обл., місто Горішні Плавні, вул. Будівельників, буд. 16.
Встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_11 працює на посаді слюсаря ТОВ «ЄВРОПАБУД» орієнтовно з червня 2019 року.
У зв'язку із перебуванням ОСОБА_11 на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , останній 19.01.2025 доставлений до указаного ТЦК та СП ( АДРЕСА_1 ).
Знаючи про те, що ОСОБА_11 перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 вирішив організувати ухилення ОСОБА_11 від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, будучи особисто знайомим з начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з метою організації ухилення 19.01.2025 ОСОБА_11 від мобілізації, того ж дня повідомив ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_11 є цінним для свого роботодавця.
ОСОБА_8 будучи військовою службово особою, діючи в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, вирішив вчинити пособництво в ухиленні 19.01.2025 ОСОБА_11 від мобілізації.
На виконання спільного їх злочинного плану ОСОБА_8 19.01.2025 зловживаючи своїм службовим становищем, а саме повноваженнями щодо ведення військового обліку військовозобов'язаних, організації, планування та здійснення контролю за роботою підпорядкованих відділів, забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, наказ своїм підлеглим працівникам ІНФОРМАЦІЯ_6 передати облікову справу ОСОБА_11 до підпорядкованого йому відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після передачі облікової справи ОСОБА_11 ОСОБА_8 19.01.2025 наказав посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_3 облікувати за відсутності на те законних підстав ОСОБА_11 за вказаним ТЦК та СП, а також організувати проведення без участі ОСОБА_11 військово лікарської комісії останньому.
Після виконання наведених дій з обліковими та медичними документами ОСОБА_8 , виконуючи роль пособника, за наявності підстав для мобілізації ОСОБА_11 , забезпечив залишення останнім 19.01.2025 приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 без внесення будь яких записів у облікові документи. Разом з тим, ОСОБА_11 було вручено бойову повістку на 26.01.2025, за якою ОСОБА_8 продовжуючи вчиняти пособництво в ухиленні ОСОБА_11 від мобілізації, ОСОБА_8 в телефонній розмові з ОСОБА_6 повідомив останньому, що за вказаною бойовою повісткою ОСОБА_11 прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_6 26.01.2025 не потрібно. При цьому ОСОБА_8 з метою укриття наведеного факту, зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечив внесення відомостей про прийняте щодо ОСОБА_11 рішення до книги запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_5 , про те, що ОСОБА_11 має відстрочку та є нецікавим.
У свою чергу ОСОБА_11 , достовірно знаючи про досягнуту 19.01.2025 домовленість ОСОБА_6 та ОСОБА_8 щодо ухилення його, ОСОБА_10 , від мобілізації, у подальшому у тому числі, 26.01.2025 за виданою йому бойовою повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 , не прибув, ухилившись у вказаний спосіб від призову на військову службу під час мобілізації.
У подальшому ОСОБА_11 04.04.2025 повторно доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ). Оскільки останній не був заброньований та не мав права на відстрочку, він підлягав призову на військову службу того ж дня.
Знаючи про те, що ОСОБА_11 перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 вирішив знову організувати ухилення ОСОБА_11 від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, будучи особисто знайомим з начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , ОСОБА_6 з метою організації ухилення 04.04.2025 ОСОБА_11 від мобілізації, того ж дня за допомогою телефонного зв'язку повідомив ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_11 є цінним для свого роботодавця.
ОСОБА_8 будучи військовою службово особою, діючи в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, вирішив вчинити пособництво в ухиленні 04.04.2025 ОСОБА_11 від мобілізації.
На виконання спільного їх злочинного плану ОСОБА_8 04.04.2025 зловживаючи своїм службовим становищем, а саме повноваженнями щодо ведення військового обліку військовозобов'язаних, організації, планування та здійснення контролю за роботою підпорядкованих відділів, забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, наказ своїм підлеглим працівникам ІНФОРМАЦІЯ_6 відпустити ОСОБА_11 з приміщення ТЦК та СП.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у організації ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України.
05.03.2026 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України.
Відтак, сторона обвинувачення вказує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Зокрема, така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким потрібно запобігти, а саме:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що підозрюваний обвинувачується у вчиненні злочинів за які, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до п'яти років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, зокрема, через зв'язок з керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто на військовослужбовців та працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як особа, що має вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 маючи певну підтримку серед інших осіб, що мають відношення до органів державної влади може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином.
Таким чином, посилаючись на дані обставини сторона обвинувачення просить слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області Світловодськ смт. Власівка, громадянину України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
Покласти на підозрюваного процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає та перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;утриматись від спілкування з особами, визначеними слідчим; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну компетентному органу.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому дані та обставини, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не погоджувались з пред'явленою підозрою, оскільки вважає, що у кримінальному провадженні відсутні докази причетності підозрюваного до кримінального провадження.
Відтак, на думку сторони захисту пред'явлена підозра є необґрунтованою, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Щодо ризиків, на які посилається сторона обвинувачення захисник зазначила, що вони є необґрунтованими, оскільки доказів неналежної процесуальної поведінки не було долучено.
Також, захисник звернула увагу, що у підозрюваного наявні міцні соціальні зв'язки, оскільки останній одружений, має чотирьох дітей, має постійне місце роботи та позитивно за ним характеризується.
Щодо посилань сторони обвинувачення з приводу ризику впливу на свідків, захисник зазначає, що такий ризик, є необґрунтованим, оскільки у матеріалах клопотання відсутні докази, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 мають процесуальний статус у кримінальному провадженні.
Щодо інших ризиків сторона захисту вважає, що вони є безпідставними, а тому зазначене вказує, що відсутні підтвердження щодо не можливості застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу
При цьому, сторона захисту не заперечує щодо обов'язків покладання на підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора, та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи.
Однак, сторона захисту не погоджується з обов'язком не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає ОСОБА_6 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки останній працює і в силу діяльності підприємства є необхідність у відрядженнях.
Щодо обов'язку утримуватись від спілкування зі свідками сторона захисту зазначила, що він не може бути покладений, у зв'язку з тим, що слідчий не вказує чіткого переліку осіб, з якими підозрюваному заборонено спілкуватись та чинним КПК України не передбачено, що такий обов'язок може бути покладений стороною обвинувачення.
Щодо обов'язку здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну компетентному органу, також сторона захисту заперечувала, оскільки в силу своєї трудової діяльності у підозрюваного можуть бути закордонні відрядження.
Таким чином, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання, або ж застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав позицію захисника ОСОБА_4 , та зазначив про безпідставність ризиків та необґрунтованості підозри.
Таким чином, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання, або ж застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що ніяким чином не впливав на мобілізацію та вказав, що не причетний до кримінального правопорушення.
Крім того, були долучені заперечення за підписом ОСОБА_6 в яких останній заперечував щодо задоволення клопотання, з підстав зазначених захисником ОСОБА_4 .
Слідчий суддя, заслухавши позиції сторін, вивчивши клопотання та дослідивши долучені в його обґрунтування матеріали, письмові заперечення захисника, дійшов наступного висновку.
Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025172690000014 від 18.02.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 336 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366-2, ч. 1 ст. 359, ч. 3 ст. 368, ст. 336 КК України.
05.03.2026 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України/а.м. 226-235/.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання, а саме у: матеріалах виконаного доручення 4 відділом 8 управління Департаменту військової контррозвідки від 05.05.2025/а.м. 22-26/; матеріалах виконаного доручення 4 відділом 8 управління Департаменту військової контррозвідки від 13.06.2025/а.м.27-30/; протоколі за результатами проведення НСРД від 04.06.2025/а.м.31-134/; відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.10.2025/а.м. 153-155/; протоколах огляду від 29.09.2025/а.м. 159-164/; відповіді на запит ІНФОРМАЦІЯ_8 від 28.10.2025/а.м. 165-166/; відповіді на запит ІНФОРМАЦІЯ_8 від 03.11.2025/а.м. 167-168/; протоколі обшуку від 12.06.2025 /а.м.135-143/; протоколах огляду від 04.12.2025/а.м. 169-219/.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 на даній стадії кримінального провадження.
Слідчий суддя, з урахуванням обґрунтувань слідчого, прокурора, тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та його характеру, відомостей про особу підозрюваного, вважає наявними в провадженні ризики, визначені ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а стороною захисту вказаних доводів в судовому засіданні спростовано не було, оскільки посилання сторони захисту в контексті розгляду даного клопотання, є передчасними.
Слідчий суддя вважає, що аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.
Також, слідчий суддя, з урахуванням обґрунтувань слідчого, прокурора, тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та його характеру, відомостей про особу підозрюваного, вважає наявними в провадженні ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Зокрема, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання ризики, щодо можливості переховування від слідства та суду, враховуючи те, що підозрюваний обвинувачується у вчиненні злочинів за які, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до п'яти років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Зазначене підтверджується позицією, у справі «Ілійков проти Болгаріі» від 26 липня 2021 року, ЄСПЛ в якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Відтак, ризик втечі підозрюваного, на думку слідчого судді, виключати не можна, враховуючи обставини кримінального провадження та період його вчинення, а тому в певній мірі такий ризик є наявним.
Крім того, слідчий суддя враховує, що під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 є генеральним директором ТОВ «Феррострой», яке визнано критично важливим підприємством, що свідчить проте, що останній може безперешкодно перетнути кордон України в силу своєї діяльності, що додатково вказує, на існування ризику переховування від органу досудового розслідування.
Також, слідчий суддя, звертає увагу, що доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), а тому до допиту осіб в суді, ризик передбачений п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є актуальним, а тому обґрунтованим.
З приводу посилань сторони обвинувачення на наявність ризиків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя не приймає зазначене до уваги, з огляду на те, що такі посилання мають досить формальне обґрунтування та в контексті кримінального провадження і особи підозрюваного стороною обвинувачення не доведено.
Зокрема, є голослівним, нічим не підтвердженим припущенням слідчого, прокурора, те, що ОСОБА_6 , який раніше не судимий і наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, не пов'язаного із застосуванням насильства, буде вживати насильство щодо свідків.
Таким чином, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Як особа ОСОБА_6 характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, вперше може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, одружений, на утриманні має дружину та дітей, має постійне місце роботи.
Разом з тим, позитивні характеристики підозрюваного, на які посилаються захисники при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, зазнане і стосується щодо не погодження сторони захисту щодо обов'язків, які просить покласти на підозрюваного сторона обвинувачення, оскільки враховуючи обставини кримінального провадження та ризики, які були встановлені в ході розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що є необхідність у їх покладенні, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та досягнення органом досудового розслідування цілей кримінального провадження, враховуючи те, що запобіжний захід у вигляді застави не є надмірним.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України застава щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, визначається в розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 5 ст. 182 КПК України також визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, суд має право при визначенні розміру застави вийти за межі визначених КПК України розмірів застави тільки під час застосування запобіжного заходу щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні тяжких або особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Частина 4 ст. 182 КПК України вказує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням конкретних обставин справи, даних про майновий та сімейний стан підозрюваного, його вік, тяжкість кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, слідчий суддя вважає, що розмір застави на якому наполягає сторона обвинувачення є доцільним, тому слідчий суддя вбачає необхідність визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн., який на думку суду, є співмірним обставинам вчиненню кримінального правопорушення, та таким який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Окрім цього, одночасно слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування.
Разом з цим, при покладенні обов'язків на підозрюваного, слідчий суддя враховує що підозрюваному силу своєї трудової діяльності необхідно вільно пересуватись територією України, а також за відсутності чіткого переліку свідків та те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 не перебувають у підпорядкуванні підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку про покладення наступних обов'язків на підозрюваного, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі України, без дозволу слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;
р/р UA128201720355259002001012089.
Невнесення визначеної слідчим суддею застави на відповідний рахунок може стати підставою для зміни запобіжного заходу.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі України, без дозволу слідчого;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , визначити - до 05 травня 2026 року.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1