печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13362/26-к
06 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100060000334 від 04.03.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, раніше не судимого, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про застосування у кримінальному провадженні № 12026100060000334 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 терміном на шістдесят діб із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У клопотанні слідчий зазначає, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Задля дієвості цього провадження у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, у виді запобіжного заходу, посилаючись на мету і підстави застосування такого запобіжного заходу слідчий просить застосувати ОСОБА_4 тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, зазначаючи, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, а його дії невірно кваліфіковані органом досудового розслідування. Наведені у клопотанні слідчого ризики не підтверджуються жодними доказами. Також зазначив, що у клопотанні не обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Вказуючи на позитивні характеризуючі дані особи підозрюваного просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 доводи захисника підтримав.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши в нарадчій кімнаті документи, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100060000334, у якому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини незаконного придбання, зберігання з метою збуту ОСОБА_4 особливо небезпечних психотропних речовин.
Викладені обставини кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 не визнаються.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування документами, зокрема: протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 04.03.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 05.03.2026; протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 04.03.2026; протоколами огляду місця події від 04.03.2026; протоколом обшуку від 04.03.2026; протоколами огляду від 04.03.2026; протоколом огляду мобільного телефону від 05.03.2026; висновками експертів від 05.03.2026 за № СЕ-19/111-26/11354-НЗПРАП та від 05.03.2026 за № СЕ-19/111-26/11351-НЗПРАП;
За такого, всупереч твердження сторони захисту, сукупність зібраних доказів та матеріалів кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу (ч. 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2).
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, слідчий суддя вважає, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний може вживати заходів щодо створення перешкод для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також слідчий суддя враховує конкретні обставини злочину, його суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, за яким підозрюється ОСОБА_4 , який пов'язано із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
При цьому слідчий суддя враховує спосіб вчинення злочину та поведінку підозрюваного під час його вчинення, який з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використав найбільш несприятливий для населення України час, надзвичайну обстановку, тяжкі обставини та умови, в яких опинилася Україна, для реалізації та досягнення своєї протиправної мети та незаконних цілей.
Це безумовно свідчить про високий ступінь імовірності повторення таких дій.
З огляду на вищевикладене, враховуючи фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, щодо здійснення ним можливого незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, які можуть своїми показаннями викривати його у вчиненні злочинів, змінити показання на його користь з метою уникнення відповідальності за вчинення тяжкого злочину, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.
При цьому, існування попереднього ризику може також спонукати підозрюваного до знищення речей та документів, які мають значення речових доказів у даному провадженні, тому зазначені ризики беззаперечно є реальними та вагомими.
Крім того, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, докази у справі не зібрано, а тому ризик знищення речей та документів, які мають значення речових доказів у даному провадженні є досить реальним.
На підставі вище викладеного, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, перебуває у цивільному шлюбі, має утриманні неповнолітню дитину, має місце реєстрації та проживання, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з огляду на фактичні обставини за яких підозрюваному інкримінується його вчинення, його характер, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. В той же час вірогідність настання вказаних ризиків є досить високою.
Усі ці ризики свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які є реальними, досить високими та очевидними. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК.
Наведене вище спростовує доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Всупереч твердження сторони захисту, будь-яких вагомих доказів щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою не надано.
За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.
Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_4 , який пов'язано із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, майновий та сімейний стан підозрюваного та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За такого, беручи до уваги вагомі обставини, що доводять вищевстановлені слідчим суддею ризики, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 266 240 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Даний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути внесено за нього у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 04.05.2026 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК.
Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 04.05.2026.
Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 266 240 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва;
р/р UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 04.05.2026 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС в м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали визначити до 04.05.2026.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10