печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3729/26-к
пр. 1-кс-2931/26
27 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 12.01.2026 року,-
27.01.2026 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_5 , у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 06.01.2026 року. З матеріалів скарги вбачається, що 12.01.2026 року у зв'язку із протиправними діями Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_5 подано до Офісу Генерального прокурора заяву від 06.01.2026 року про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 222 КПК України, ст.ст. 364, 387 КК України, посадовими особами СБУ, НАБУ, в т.ч. але не обмежуючись речником СБУ ОСОБА_6 , причетних до розголошення матеріалів НСРД, поширення даних із місця проведення слідчих дій та зловживання службовим становищем. 12.01.2026 року заявникові ОСОБА_7 було направлено лист № 31/2/1-31702-26 за підписом прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , з якого вбачається, що зі змісту заяви не встановлено відомостей, які об'єктивно свідчили б про наявність у діях осіб СБУ та НАБУ, у тому числі речника СБУ ОСОБА_6 , ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 387 КК України та охоплюється поняттям кримінального правопорушення, визначеним ст.11 цього Кодексу. З огляду на викладене підстави для внесення до ЄРДР відомостей за заявою про можливе вчинення посадовими особами СБУ та НАБУ у межах кримінального провадження №42025000000000706 зазначених кримінальних правопорушень наразі відсутні. Адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали, просили задовольнити з викладних підстав. Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд скарги у відсутність, просив відмовити у задоволенні вказаної скарги. За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим його розгляд у відсутність представника Офісу Генерального прокурора. При цьому, слідчим суддею враховано положення ст.ст. 22, 26, 306 КПК України. Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Таким чином, виходячи зі змісту ст.214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості. При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор. Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та абз. 5 п. 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення. Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним, приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 звернулась до Офісу Генерального прокурора із заявою від 06.01.2026 року про вчинення кримінального правопорушення. Проте, факти, викладені у заяві не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про що повідомлено заявника листом від 12.01.2026 року вих. № 31/2/1-31702-26. Враховуючи вищевикладене, невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення особою, вказаною у скарзі та доданих до неї документів, відповідає вимогам діючого законодавства, а відтак слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст.214, 303-309 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 12.01.2026 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде проголошений 04.03.2026 року о 14-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1