16.03.2026 Справа № 756/3721/26
Справа № 756/3721/26
Провадження № 2/756/5105/26
про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності договору,
28 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя», третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності договору, у якому просить встановити факт відсутності у ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» будь-якого Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 ; встановити факт, що ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» не є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ; встановити факт відсутності у ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» робочої документації сформованої з аркушів робочої документації розділу АР на буд. №3, корп. 2 по вул. Оболонська Набережна в м. Києві, що є складовою та кінцевою стадією Проектної документації, яка затверджена наказом ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" №18 від 23.05.2002 року та погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №0384 від 29.05.2001 року; судові витрати стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.
Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також згідно ч.4, ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України з огляду на таке.
Як вбачається з позовної заяви, відповідачем визначено ТОВ «Управляюча компанія «Затишна оселя». Зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено, зокрема, вимоги про: встановлення факту відсутності у ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» будь-якого Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 ; встановлення факту, що ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» не є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ; встановлення факту відсутності у ТОВ «Управляюча Компанія «Затишна оселя» робочої документації сформованої з аркушів робочої документації розділу АР на буд. №3, корп. 2 по вул. Оболонська Набережна в м. Києві, що є складовою та кінцевою стадією Проектної документації, яка затверджена наказом ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" №18 від 23.05.2002 року та погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за №0384 від 29.05.2001 року.
При цьому, в тексті позовної заяви позивач посилається на положення п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, за якими суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Певний перелік справ про встановлення факту, які розглядаються судом передбачений ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Відповідно до вказаного положення, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Разом з тим, за вимогами ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд зазначає, що основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку, позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Проте, позовна заява не містить змісту заявлених позовних вимог до відповідача, а саме: яким чином порушено, невизнано або оспорено саме останнім права позивача та у який спосіб це право позивача може бути відновлене чи захищене, не вказано виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги саме до відповідача та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
До того ж, позивач, звертаючись в порядку позовного провадження, просить суд встановити факт, що є вимогою для розгляду судом в порядку окремого провадження. При цьому, позивачем не зазначена мета встановлення факту на підставі статті 293 ЦПК України.
Отже, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, а саме вказати такі способи захисту його прав або інтересів, що передбачені законом чи договором, зазначити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також докази, що підтверджують вказані обставини та визначити коло учасників по справі, відповідно до вказаних обставин.
Крім того, до позовної заяви позивач додав клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому посилається на те, що з початком військової агресії рф проти України та введення воєнного стану позивач є волонтером в благодійному фонді ОСОБА_3 та, у зв'язку з цим, не отримував жодних доходів. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року доходи у позивача відсутні. Також вказав, що на майно та кошти позивача накладено арешт, при цьому, він піклується про матір та своїх чотирьох дітей. Тому у зв'язку з тяжким матеріальним станом просить відстрочити сплату судового збору.
Разом з тим, розглядаючи клопотання про відстрочення оплати судового збору, суддя не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 цієї статті передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або:2) позивачами є:а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових.
Положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 912/1061/20.
Отже, наведеними нормами права визначено можливість, право, а не обов'язок суду щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або ж звільнення від його сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Такі висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2024 року у справі № 607/18999/22, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21.
Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).
У розумінні приписів указаних норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
В обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору позивачем разом з позовною заявою до суду надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків на запит в електронному вигляді від 02 листопада 2025 року, за якою за період з вересня 2022 року по грудень 2024 року нараховано всього доходів у розмірі 0,13 грн. за інші доходи, з січня 2024 року по грудень 2024 року доходи у ОСОБА_1 відсутні.
Проте, суд не може визнати вказану інформацію достатньою й актуальною. Довідка не містить актуальних відомостей щодо отриманого доходу позивачем за 2025 рік та початок 2026 року: з січня 2025 року по січень 2026 року, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 28 лютого 2026 року. Дані запитано лише станом на грудень 2024 року, тобто більше ніж за рік до дати звернення.
Також позивачем до суду надано довідку директора благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Святої Марії» ОСОБА_2 від 26 грудня 2025 року, за якою ОСОБА_1 дійсно працює безоплатно волонтером у благодійній організації «Міжнародний благодійний фонд «Святої Марії» з 01 вересня 2022 року, Постанову про арешт коштів боржника від 22 вересня 2025 року ВП № 7917189, постанову про арешт майна боржника від 23 вересня 2025 року ВП № 7917189.
Проте вказані відомості не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить повних, достатніх відомостей про майновий стан позивача, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо).
Крім того, позивачем в позовній заяві вказано, що він є власником групи нежитлових приміщень №74 та №75, загальною площею понад 130 м2, що доводиться відомостями про реєстрацію права власності, орендарем квартири та нежитлових приміщень, мешканцем та співвласником багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в сукупності свідчить про забезпечений фінансовий рівень життя позивача, а отже підстави для звільнення від сплати судового збору суд не вбачає.
Інших доказів скрутного матеріального стану (довідки про склад сім'ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо), позивачем не надано, подана позовна заява та клопотання про відстрочення сплати судового збору таких доказів не містять. Тобто не було надано докази того, що зважаючи на рівень майнового стану позивача, предмету заявлених вимог, він позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки, позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, тому підлягає оплаті судовий збір відповідно до вищевказаної норми, за кожну з вимог.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3328 гривень.
Отже, в цьому випадку позивачем повинен бути сплачений до суду судовий збір у розмірі 3993,60 грн., відповідно до розрахунку (3328х0,4х3 вимоги).
З огляду на все зазначене вище, враховуючи ціну позову усуваючи недоліки позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 3993,60 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП),
Код банку МФО 899998 ; рахунок отримувача UA718999980313111206000026006 ,
Код класифікації доходів бюджету 22030101,
Призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_1 .
Оболонський районний суд міста Києва.
або надати достатні докази неможливості сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 2, 43, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту відсутності договору, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити представнику позивача, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шролик І.С.