17.03.2026 Справа № 756/2569/26
Справа №756/2569/26
Провадження №2/756/4479/26
17 березня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальності «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальності «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно ч.6 ст. 187 ЦПК України суддею направлявся запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до інформації, наданої Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 147678164 від 17.03.2026 ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте 12.11.2024 був знятий з реєстрації.
Відповідно до відомостей, наданих Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» з Реєстру територіальної громади м. Києва, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджує факт смерті - актовий запис №390, виданий 12.11.2024 ЦМУ ДМС у м. Києві.
Зі змісту ст. 46 ЦПК України вбачається, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України визначено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно зі ст. 55 ЦПК України - у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходить усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Діючим законодавством України не передбачено судового регулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої припинено.
Системний аналіз вказаних норм права, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частини 2 статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року за справою № 127/328/17.
З огляду на викладені обставини, суд не може прийняти позовну заяву позивача, оскільки на теперішній час провадження не відкрито та прийняття вказаної заяви суперечитиме раніше викладеним нормам діючого законодавства, тому відповідно до ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Між тим, така обставина не позбавляє позивача права на звернення до суду із відповідними вимогами до правонаступників померлої особи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 47, 55, 186 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальності «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Тиха