Справа № 560/9219/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
17 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в частині зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, періоду згідно з абзацом 2 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області обчислити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням періоду, в розмірі 34 роки 03 дні, з дня встановлення інвалідності до досягнення 60 річного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем при обчисленні пенсії по інвалідності до страхового стажу не враховано період з дня встановлення пенсії по інвалідності до досягнення 60 річного віку (34 роки 03 дні).
Суд першої інстанції зазначає, що після відкриття провадження у справі судом встановлено, що у провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду", у березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій при призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій при обчисленні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком враховувати період 34 років з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку (60 років) згідно абзацу другого частини першої статті 24 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №560/4624/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо заниження ОСОБА_1 періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, який підлягає зарахуванню до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, згідно з абзацом 2 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, менше 34 років 3 дні. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій при обчисленні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком врахувати період 34 роки 3 дні з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку (60 років) згідно абзацу другого частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Позовні вимоги позовної заяви по даній справі є фактично тотожними за предметом та підставами вимогам, які вже були предметом розгляду у справі №560/4624/25.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №560/4624/25 оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Пунктом 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що у справі №560/4624/25 відсутнє зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вчинити дії щодо перерахунку позивачу пенсії по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком являється безпідставним, оскільки у даній справі позивач також не просить суд здійснити дії щодо перерахунку позивачу пенсії по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи наявність у провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду справи №560/4624/25 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії без розгляду.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.