Справа № 560/5945/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
17 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ГУ ПФУ в Хмельницькій області) в якому просив:
-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.01.2025 року, відповідно довідки Кам'янець-Подільського міського відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію позивачу по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.01.2025 року, відповідно довідки Кам'янець-Подільського міського відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію позивачу по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, без обмеження розміру максимальної пенсії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року задоволено позовні вимоги частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.01.2025 року, відповідно довідки Кам'янець-Подільського міського відділу Управління МВС України від 11.09.2007 №179.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків з 01.01.2025 року, відповідно довідки Кам'янець-Подільського міського відділу Управління МВС України від 11.09.2007 №179.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких позивач просить скасувати вказане рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 12.12.2006 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, згідно статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до довідки серії МСЕ №124276 від 17.01.2008 позивача визнано особою з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 17.01.2008 довічно.
Так, 17.03.2025 позивачч звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою щодо перерахунку пенсії згідно ч.1 ст.54 Закону № 796-XII. До заяви позивачем додано довідку від 11.09.2007 №179, видану Кам'янець - Подільським міським відділом Управління МВС України.
Листом від 03.04.2025 №4612-3878/М-03/8-2200/25 ГУ ПФУ в Хмельницькій області повідомило, що постановою Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 30.07.2007 не покладено на органи Пенсійного фонду України будь яких зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії. У довідці від 11.09.2007 №179 виданій відділом внутрішніх справ Кам'янець - Подільського УМВС в Хмельницькій області на виконання постанови суду, зазначений посадовий оклад в сумі 135,00 крб. Розрахунок заробітної плати за період роботи в зоні відчуження проведений невірно, оскільки врахована кратність - 2,7037037 (м. Іванівка у 1986 відносилась до 1 зони небезпеки, відповідно кратність становила - 2), також врахована годинна тарифна ставка 4,42623 (при окладі 135,00 крб). З огляду на зазначене, провести перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати за період в зоні відчуження згідно довідки від 11.09.2007 №179 немає підстав.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (Закон №796).
Відповідно до ст. 54 Закону №796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Згідно ст. 57 Закону №796 визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Порядок №1210).
Відповідно до Порядку №1210 пенсії осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та працювали в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з врахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, що цей рахунок проведено на підставі первинних документів про місце і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди в залежності від зони небезпеки.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії являється довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату, періоду фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.
Згідно ст. 15 Закону № 796-XII видача довідок про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюють підприємства, установи, організації.
Постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»" №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (Порядок №22-1).
Згідно п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Із матеріалів справи встановлено, що постановою Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 30 липня 2007 року у справі №2-а-238, зокрема, зобов'язано управління МВС України в Хмельницькій області видати ОСОБА_1 довідку за формою, затвердженою листом Міністерства соціального захисту населення від 27 лютого 1996 року №01-3/244-013-2 про роботу в населених пунктах зони відчуження, на підставі відомостей, внесених в особову картку Кам'янець - Подільським МВ УМВС України в Хмельницькій області про виплату ОСОБА_1 3 - х кратного розміру заробітної плати за час перебування з 11.06.1986 по 08.07.1986 на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
На виконання постанови Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 30 липня 2007 року Кам'янець - Подільським міським відділом Управління МВС України видано ОСОБА_1 довідку від 11.09.2007 №179.
При цьому, відповідач наводить у відповіді лише те, що постановою суду не було покладено обов'язок на пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії позивача.
Однак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у зв'язку з надходженням довідки про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивача у ГУ ПФУ в Хмельницькій області вже виник обов'язок проведення перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовнихз вимог про застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення застосовується лише при первинному призначенні пенсії, тоді як позивач з 12.12.2006 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, згідно статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром, оскільки згідно протоколу перерахунку пенсії від 26.02.2025 розмір пенсії позивача з 01.03.2025 становить 20100,59 грн, тобто без обмеження пенсії максимальним розміром.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №240/5402/18, від 11.07.2023 у справі №380/10945/21, оскільки вони прийняті за результатами розгляд взагалі інших правовідносин.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.