Справа №:755/2118/26
Провадження №: 1-кс/755/517/26
"17" березня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2 відділення СВ (з дислокацією у м. Києві) ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000206 від 22.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 (на відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (на відеоконференції),
Старший слідчого 2 відділення СВ (з дислокацією у м. Києві) ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000206 від 22.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Клопотання погоджено з прокурором прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що СВ ГУ СБУ в АР Крим за процесуального керівництва прокуратури АР Крим та м. Севастополя, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024011000000206, відомості про яке внесені 22.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період лютого - березня 2014 року, Російська Федерація (далі - РФ), використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та РФ, Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Таким чином, з 20.02.2014 року РФ, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року, зокрема ст. ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії РФ з 20.02.2014 року.
Вказані обставини підтверджуються також Звітом офісу прокурора міжнародного кримінального суду від 04.12.2017 року, згідно якого на тимчасово окупованій території України розпочався та триває збройний конфлікт між Україною та РФ, Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України № 62/262, згідно якої територія України є цілісною та недоторканою, Резолюцією Парламентської асамблеї ради Європи № 2168, згідно якої Російська Федерація визнається державою-агресором.
З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу РФ, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи влади і місцевого самоврядування Республіки Крим.
24.02.2022 року, у зв'язку з відкритим військовим вторгненням РФ в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» №2002-ІХ від 24.02.2022 року та строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.
Незважаючи на це, у громадянки України ОСОБА_7 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах виник та сформувався злочинний умисел, спрямований на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території АР Крим, а також на забезпечення його функціювання на території АР Крим.
Так, ОСОБА_7 маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення факту окупації АР Крим та м. Севастополя з боку РФ, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у невстановлених досудовим розслідуванням час та обставинах, однак не пізніше 09.07.2024 року, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території АР Крим - в м. Сімферополь, працевлаштувалась до незаконно створеного окупаційною владою РФ органу, що знаходиться за адресою: вулиця Севастопольська, буд. 45, м. Сімферополь АР Крим на посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а саме на посаду т.зв. «заступника міністра житлової політики та державного будівельного нагляду Республіки Крим - Головного архітектора Республіки Крим».
Так, 09.07.2024 року ОСОБА_7 , добровільно, на підставі власного волевиявлення, розпорядженням т.зв. «Голови Ради міністрів Республіки Крим» ОСОБА_8 № 149-рп, призначена на посаду т.зв. «заступника міністра житлової політики та державного будівельного нагляду Республіки Крим - Головного архітектора Республіки Крим» на строк повноважень т.зв. «голови ради міністрів Республіки Крим».
У свою чергу, ОСОБА_7 , на посаді т.зв. «заступника міністра житлової політики та державного будівельного нагляду Республіки Крим - Головного архітектора Республіки Крим» шляхом знаходження у її підпорядкуванні структурних підрозділів - управлінь та відділів, виконує організаційно-розпорядчі функції в межах наданих їй повноважень.
Своїми умисними діями, громадянка України ОСОБА_7 сприяла реалізації політики окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Таким чином, за викладених обставин громадянка України ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
11.04.2025 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
18.04.2025 року в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, було опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та повістку про виклик останньої до СВ ГУ СБУ в АР Крим на 23.04.2025 року, 24.04.2025 року та 25.04.2025 року в період часу з 09:00 по 18:00 Для вручення письмового повідомлення про підозрута проведення інших слідчих (процесуальних) дій.
Однак, остання на виклик не з'явилась та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надавала. У зв'язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що остання переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Одночасно з цим, повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено її захиснику у вказаному кримінальному провадженні. Відповідно до відомостей ДПС України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, підозрюваною ОСОБА_7 , в Базі даних не виявлено.
28.04.2025 року ОСОБА_7 , оголошено у розшук. Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам 3 відділу УЗНД ГУ СБУ в АРК.
Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_7 підозра підтверджується сукупністю доказів, отриманих в ході здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Згідно зі ст. 177 КК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, забезпечення можливості своєчасності та повноти проведення досудового слідства, виконання процесуальних дій, виявлення та фіксації слідів злочинної діяльності, а також попередження ухилення підозрюваного від слідства.
Крім доказів, які свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри, в ході досудового розслідування отримано фактичні дані, які вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із вказаними доказами, зокрема отриманими відомостями від ДПС України та оперативного підрозділу, а також іншими відповідями на запити, направленими в порядку ст. 93 КПК України, встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки остання, переховуючись від органів досудового розслідування та/або суду на території ТОТ України АР Крим та перебуваючи на зазначеній території, в тому числі під час та після деокупації ТОТ України АР Крим, має можливість: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення.
У випадку обрання стосовно ОСОБА_7 , запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, та запобіганню вищевказаних ризиків.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила обрати підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, прокурор зазначила, що у зв'язку з існуванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної. Крім того, просила розглянути клопотання за відсутності підозрюваної ОСОБА_7 відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України. Захисник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти обрання підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, ризики, які вказані у клопотанні, не обгрунтованні та не доведенні у судовому засіданні прокурором.
У судове засідання підозрювана ОСОБА_7 не з'явилася, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла та жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду клопотання до суду не подавала.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Ураховуючи те, що про день, час та місце розгляду клопотання підозрювана ОСОБА_7 повідомлена належним чином, її неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом було встановлено, що 22.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024011000000206 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
11.04.2025 року було винесено повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
На виконання вимог ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваної до слідчого органу на 23.04.2025 року, 24.04.2025 року та 25.04.2025 року розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик», а також опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр».
Постановою старшого слідчого 2 відділення СВ (з дислокацією у м. Києві) ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_3 від 28.04.2025 року ОСОБА_7 оголошено у розшук. Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).
Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Також, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність таких з ризиків, як можливість з боку підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки встановлено, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування та перебуває на тимчасово окупованій території; як можливість з боку підозрюваної: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання що їй загрожує у разі доведеності її вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України; перебування підозрюваної на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим остання була оголошена у розшук та вважає наявними підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання її подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, таким запобіжним заходом є тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1,п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження. У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається. (ч. 4 ст. 197 КПК України)
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 309, 194, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого 2 відділення СВ (з дислокацією у м. Києві) ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1