Номер провадження 2-а/754/111/26
Справа №754/192/26
Іменем України
17 березня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
14 січня 2026 року до Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Вимоги обґрунтовані наступним.
16 серпня 2025 року, приблизно о 12:00 годині, за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , став жертвою протиправних дій осіб, які представилися працівниками поліції.
Після законної вимоги позивача пред'явити службові посвідчення особам, одягненим
у форму, що лише нагадувала поліцейську, до нього була застосована фізична сила. Позивача силоміць перемістили за іншою адресою: АДРЕСА_4 . Там в нього було відібрано особисті документи та мобільний телефон, чим фактично позбавили можливості повідомити близьких чи скористатися правовою допомогою.
Крім того, після зазначених подій позивач звертався до поліції із заявою про незаконне викрадення та застосування фізичної сили особами, що представилися поліцейськими. Окремо позивач подав звернення до органів поліції з вимогою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях складу такого правопорушення. Вказані звернення підтверджують активну позицію щодо захисту власних прав та свідчать про незаконність і безпідставність винесеної постанови.
Під час запиту документів в ІНФОРМАЦІЯ_1 , ним повідомлено про те що мобільний телефон з усіма документами було силоміць відібрано. Що було проігноровано людиною що складала протокол.
Водночас в ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 пред'явив свій військовий квиток у паперовому вигляді старшому лейтенанту ОСОБА_2 , який згодом був вилучений представниками ІНФОРМАЦІЯ_9. Жодних порушень правил військового обліку позивач не має, а відстрочка від мобілізації, надана в установленому законом порядку, є чинною та актуальною.
Позивач вважає цю постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Крім цього, слід зазначити, що відповідачем порушено вимоги щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та одразу винесено оскаржувану постанову без належного розгляду справи по суті у відповідності до встановленої законом процедури, зокрема, не перевірено його доводи та пояснення.
Крім того, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не надали належних і допустимих доказів на підтвердження того, що під час складання протоколу позивач не пред'явив наявний у нього військово-обліковий документ і що працівники ІНФОРМАЦІЯ_9, перевіривши відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста, не виявили відомостей щодо позивача.
Наявні у справі докази свідчать, що під час прийняття постанови №3312 від 16.08.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень), а на підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі: 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень., начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 не було дотримано вимог закону.
Зокрема, посадова особа: не вжила належних заходів для перевірки факту наявності у позивача військово- облікового документу в електронній формі шляхом отримання відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; не врахувала відсутність належних і допустимих доказів, що підтверджують ймовірне вчинення позивачем адміністративного правопорушення; проігнорувала пояснення позивача, викладені у протоколі, де чітко зазначено, що відмова віддавати у руки документи особам, схожим на працівників поліції, жодним чином не свідчила про відмову пред'явити військово-обліковий документ уповноваженим представникам ІНФОРМАЦІЯ_9.
За таких обставин постанова винесена без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, що суперечить вимогам статей 7, 9, 245, 251, 252, 280 КУпАП.
Відповідно до наявних матеріалів, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього було складено о 15:00 год. 16.08.2025, тоді як розгляд справи відбувся вже о 15:30 год. того ж дня. Попри це, позивача не було допущено до участі у розгляді справи, а також безпідставно було позбавлено права на адвоката.
Більше того, його письмові пояснення, викладені у протоколі, залишилися без належного розгляду та оцінки, що прямо суперечить вимогам статті 280 КУпАП, яка зобов'язує посадову особу при винесенні постанови всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати всі обставини справи.
Таке процесуальне порушення є самостійною підставою для визнання постанови незаконною та її скасування.
Отже, постанова №3312 від 16.08.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі має бути закрито через відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови він отримав виключно засобами поштового зв'язку, хоча був належним чином записаний до електронної черги на 28.08.2025 та особисто з'явився у призначений день для отримання документів. Попри це, йому було повідомлено, що постанова вже направлена поштою, а копію йому безпосередньо не буде видано. Такі дії грубо порушують принципи доступності та відкритості адміністративного провадження, а також фактично позбавили його права своєчасно ознайомитися з матеріалами справи та належним чином реалізувати своє право на оскарження.
Адвокатом вживались заходи для отримання підтвердження отримання постанови лише 30.08.2025, проте відповіддю на запит адвоката було зазначено, що для того щоб надати таку інформацію потрібно знати номер поштового відправлення, який ані адвокату ані позивачу невідомий.
У зв'язку з наведеним, просить суд врахувати обставини отримання копії постанови виключно поштовим зв'язком 30.08.2025 та фактичне позбавлення його можливості своєчасно ознайомитися з матеріалами справи, що унеможливило своєчасне звернення до суду. Виходячи з цього, просить поновити строк на оскарження постанови №3312 від 16.08.2025 як пропущений з поважних причин.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 21 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач повідомлений судом про розгляд данного провадження належним чином. Відзиву та будь- яких клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на те, що у встановлений судом строк ані від позивача, ані від відповідачів до суду не надходило заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження чи заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За приписами ст. 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_9.
Військово обліковим документом НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат за військово-обліковою спеціальністю 956, придатний на підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.04.2025 №2025-0430-1341-1996-0 гр.ІІ ст., відстрочка від призову на підстав п.1 ч.1 ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 04.02.2026, підписано керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_5) підполковником ОСОБА_4 , взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 23.04.2025 р.1 відділ.
Відповідно до копії паспорта яка міститься в матеріалах справи ОСОБА_1 проживає та зареєстрований АДРЕСА_1 з 08.06.2013 року.
Згідно постанови №3312 про адміністративне правопорушення від 16.01.2025 складеного відносно ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 , ОСОБА_1 16 серпня 2025 року о 14 год. 00 хв. не мав при собі військово-облікового документу та не пред'явив його на вимогу офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 , чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме ч.6 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, накладено штраф 25500 грн.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення о 15 год.30 хв. 16 серпня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 з'явився, свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визна.
Протоколом б/н про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2025 року складеним на те уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 офіцером мобілізаційного відділення старшим лейтенантомОСОБА_2 , керуючись ст..235 КУпАП, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідно до якого позивач 16 серпня 2025 року о 14 год.00 хв. не мав при собі військово-облікового документу та не пред'явив його на вимогу офіцера мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 , чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 16.01.2025 року б/н ОСОБА_1 виклав свої пояснення. Відповідно до яких зазначено, що ним була запитано про виконання однострою на що отримав відмову. Про пред'явлення документації вимога була проігнорована.
У поданому до суд позові, позивач вказує на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Стаття 254 КУпАП встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
За приписами ст. 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Нормами п.п. 12-13 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_9, затверджене Постановою КМУ № 154 від 23.02.2024 (далі - Положення № 154) передбачено, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_9 має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Отже, закон уповноважує ІНФОРМАЦІЯ_9 (в тому числі і районні) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-1 КУпАП та від їх імені право накладати адміністративні стягнення мають керівники відповідних центрів.
Частиною 1ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частина 3ст. 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Крім того, за змістом п. 3 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указами Президента України №64/2022та№69/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_9 або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_9 або поліцейський здійснює фото - і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото - та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 1ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_9, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно ч. 1ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
За змістом ч. 1, ч. 3ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», віком до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Таким чином, судом встановлено, що положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», держатель реєстру має право отримати інформацію про військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Під час перевірки документів уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_9 мав здійснювати фото - і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото - та відеофіксації, відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів.
Отже, маючи можливість отримати інформацію про позивача як військовозобов'язаного з інших відомчих реєстрів (примітка до ст. 210 КУпАП), службовими особами відповідача її не використано, що доводить відсутність всебічного та повного встановлення всіх обставин справи.
За таких умов, підстав вважати, що позивач не мав при собі військово-обліковий документ, який може бути в електронному вигляді, у суду немає.
Тому посилання відповідача в оскаржуваній постанові на порушення позивачем ч.6 ст. 22 ст. Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_9 або поліцейського, є необгрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, на обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа №201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження порушення позивачем приписів ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 242-246, 262, 286 КАС України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову №3312 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 16.08.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_5 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 25 500 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП .
Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП згідно постанови №3312 від 16.08.2025 року - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: І.А.Галась