ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23130/25
провадження № 2/753/1638/26
17 березня 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з зазначеним позовом.
Просить суд: стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1387-0184 від 26.04.2024 у розмірі 90 000,00 грн, з яких: 18 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 72 000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Позовна заява обґрунтована таким.
26.04.2024 між ТОВ «Укр кредит фінанси» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1387-0184.
Зазначений Кредитний договір:
- як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений;
- у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених умов, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С6418, для підписання кредитного договору 1387-0184 від 26.04.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
- сума кредиту - 18 000,00 грн.;
- строк кредитування - 300 днів;
- базовий період - 14 днів;
- комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту;
- знижена % ставка - 1,20 % в день;
- стандартна % ставка - 1,50 % в день;
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів
В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 26.08.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 100 944,00 гривень, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом - 18 000,00 гривень,
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 244,00 гривень,
- прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 2 700,00 гривень,
Разом з тим повідомляємо, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованимикомісією та процентами у загальній сумі 10 944,00гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 90 000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом - 18 000,00 гривень;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 72 000,00 гривень.
Ухвалою від 13.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін для розгляду справи по суті; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Представник позивача разом із позовом подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. подала клопотання про відкладення судового засідання та надання матеріалів справи на ознайомлення.
Суд задовольнив клопотання та відклав проведення судового засідання, призначеного на 26.01.2026, до 02.03.2026 о 16 год. 30 хв.
09.02.2026 представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. подала відзив на позовну заяву, у якому заперечувала щодо задоволення позову та зазначила таке.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язувався надати відповідачеві грошові кошти у розмірі 18 000 грн. Однак, у матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують І видачу кредитних коштів Відповідачеві саме у тих розмірах, що зазначає позивач. і На підтвердження позовних вимог, позивачем надано квитанцію платіжного сервісу LiqРау про переказ грошових коштів, втім надана квитанція не може слугувати доказом переказу коштів.
Вказаний документ, який використаний позивачем в якості доказу перерахування кредитних коштів в сумі 18 000 гривень на рахунок ОСОБА_1 , не є достовірним доказом отримання кредиту відповідачем, оскільки, документ не містить реквізитів отримувача та назви фінансової установи отримувача, а тому не убачається за можливе достеменно встановити, що кредитні кошти в розмірі 18 000 гривень перераховані саме на рахунок ОСОБА_1 і отримані ним. Належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту може бути виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами. Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору - розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». З вищевказаних документів неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних про здійснені операції. Така квитанція не є розрахунковим документом^ та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку, оскільки такий документ не містить відмітки пре час його прийняття та виконання банком, не містять повного номера картки, з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача. Більш того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься.
Сама по собі надана довідка сформована платіжним сервісом «Приват Банк» системою LiqРау, не є належним та достатнім доказом виникнення та існування між кредитором та відповідачем кредитних відносин та доказом заборгованості.
Інших документів, які б підтверджували отримання відповідачем грошових коштів від позивача на умовах договору кредитування, так само як і розрахунку заборгованості, графіку погашення платежів, виписки по кредитному договору, позивачем не надано. Але позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором складений самим позивачем, і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. По ньому не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку Відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані тощо.
Разом з тим, доданий розрахунок є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.
Розрахунок заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування заборгованості.
У зв'язку з цим сторона відповідача вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані ним докази є недостатніми, та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, тому позов є необгрунтованим.
Разом із відзивом представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. подала клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.
26.04.2024 ТОВ «Укр кредит фінанси» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1387-0184, за умовами якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих проблем позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього для строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Сторони погодили, що Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розмінні ЗУ «Про електронну комерцію».
Сторони погодили порядок та умови надання кредиту, а також періодичність внесення платежів.
Відповідно до п. 4.2. Договору Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.
Відповідно до п. 4.6. Договору Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.50% (одна ціла, п'ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).
Відповідно до п. 4.9. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 19.02.2025 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором.
Відповідно до п. 4.10 Договору, Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 27 138,17 процентів.
Відповідно до п. 13 Договору, відповідачем зазначено, зокрема, номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Для підписання кредитного договору № 1387-0184 відповідачу наданий одноразовий ідентифікатор (одноразовий пароль) C6418.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При укладенні кредитного договору сторони досягли згоди щодо предмету та строку дії договору, порядку його укладення.
Крім того, сторони узгодили інші істотні умови договору щодо порядку нарахування процентів та сплати заборгованості за договором, порядку нарахування процентів та сплати заборгованості за договором, тощо.
Отже, при підписанні кредитного договору відповідач був повністю ознайомлений з умовами кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 1387-0184.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з відповіддю АТ КБ «Приват банк» наданою ТОВ «Укр кредит фінанс» суд установив, що від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему LiqPay перераховано:
- ID платежу: 2454809167;
- дата видачі: 26.04.2024;
- сума: 18 000,00;
- номер договору: 1387-0184;
- номер картки: НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Сторона відповідача, не погоджуючись з заявленими позовними вимогами, подала відзив на позовну заяву.
Щодо доводів сторони відповідача про відсутність доказів перерахування коштів за кредитним договором відповідачу.
У п. 13 Договору про відкриття кредитної лінії №1387-0184 від 26.04.2024, відповідачем зазначено, зокрема, номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Відповідно до наданої АТ КБ «Приватбанк» відповіді ТОВ «Укр кредит фінанс» встановлено, що 26.04.2024 проведено транзакцію на картковий рахунок НОМЕР_1 у розмірі 18 000,00 грн за номером договору 1387-0184.
Зазначена відповідь АТ КБ «Приватбанк» є належним, допустимим та достовірним доказом перерахування коштів на картковий рахунок, оскільки ця відповідь надана банківською установою.
Доказів на спростування зазначеної інформації сторона відповідача не надала.
Щодо доводів сторони відповідача про неврахування судом розрахунку заборгованості наданого позивачем як доказу.
До позовної заяви стороною позивача долучено розрахунок заборгованості за договором 1387-0184
Сторона відповідача зазначає, що з наданого стороною позивача розрахунку заборгованості не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку Відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані тощо.
Ці доводи сторони відповідача є необґрунтованими, оскільки у розрахунку позивача відображено, зокрема, період нарахування відсотків, відсоткову ставку, розмір нарахованих відсотків, суму нарахованих штрафів, суму платежу відповідача.
Стороною відповідача контрозрахунку суду надано не було.
Водночас, щодо нарахування відсотків за кредитним договором суд зазначає таке.
Відповідно до умов договору, сторони погодили відсоткову ставку: знижена - 1,20 % в день та стандартна - 1,50 % в день. Договір укладено 26.04.2024.
24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.
Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, статтю доповнити частиною п'ятою такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».
Дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом (пункт 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX).
Отже, за загальним правилом норма частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, укладених починаючи з 24 грудня 2023 року. Водночас до договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, вимога щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовується виключно у випадку, якщо строк дії таких договорів було продовжено.
Також цим же Законом розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - 1,5%.
У цій справі, що розглядається, кредитний договір був укладений після набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому пункт 17 Перехідних положень не може бути застосований до спірних правовідносин.
Для нових договорів діє норма частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», тому максимальний розмір денної процентної не може перевищувати 1%.
Водночас умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним (частина п'ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
У зв'язку з цим суд здійснює власний розрахунок заборгованості за відсотками.
Кредитний договір укладено строком на 300 днів.
За період з 26.04.2024 по 19.02.2025 належний розмір відсотків, розрахований за ставкою 1% на день на суму заборгованості у розмірі 18 000,00 грн, повинен становить 54 000,00 грн (18 000,00 грн * 1% * 300 днів).
Загальний розмір заборгованості за договором №1387-0184 від 26.04.2024 становить 72 000,00 грн, з яких: 18 000,00 грн - тіло кредиту, 54 000,00 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 , п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача сплачена сума судового збору у розмірі 1 937,92 грн, що визначенапропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним задовольнити частково.
Стягнути з до ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1387-0184 від 26.04.2024 у розмірі 72 000,00 грн, судовий збір у розмірі - 1 937,92 грн, разом - 73 937,92 грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 17.03.2026.
Суддя В.М. Маркєлова