707/1831/25
6/707/34/26
11.03.2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Тептюка Є.П.
при секретарі Зарубі Н.М.
за участі:
головний державний виконавець Вдовиченко Н.О.
позивач ОСОБА_1
представник позивача Скіць С.М.
боржник ОСОБА_2
представник боржника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву головного державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вдовиченко Н.О. про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суд у справі №707/1831/25,
встановив:
Головний державний виконавець Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вдовиченко Н.О. звернулась до суду з заявою у якій просить затвердити мирову угоду від 26.02.2025 у справі № 707/1831/25 між ОСОБА_2 (боржник) та ОСОБА_1 (стягувач) з метою примусового виконання виконавчого листа 707/1831/25 від 01.10.2025, що видав Черкаський районний суд Черкаської області.
Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Згідно ст. 434 ЦПК України, Мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 206 цього Кодексу.
В судовому засіданні учасники процесу просили задовольнити мирову угоду, ОСОБА_2 зазначив, що квартира є спільною сумісною власністю з дружиною набутою у шлюбі.
Вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи№ 707/1831/25 суд встановив наступне.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 26.08.2025 у справі № 707/1831/25 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти в розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу встановленого Міністерством Фінансів України станом на 17.11.2024 року в розмірі 1 450 967 (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень 00 копійок та судовий збір у сумі 14 509,70 грн.
Черкаським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист від 01.10.2025 у справі № 707/1831/25 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу встановленого Міністерством Фінансів України станом на 17.11.2024 року в розмірі 1 450 967 (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят сім) гривень 00 копійок та судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 14 509 (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) гривень 70 (сімдесят) копійок.
Постановою головного державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вдовиченко Наталією Олександрівною від 23.10.2025 відкрито ВП № 79428045 за виконавчим листом від 01.10.2025 року у справі № 707/1831/25.
З доданого до заяви головного державного виконавця тексту мирової угоди вбачається, що ОСОБА_2 , який є боржником, та ОСОБА_4 , яка являється співвласницею квартири, погоджуються передати у власність ОСОБА_1 , квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2753493271080, загальною площею 61,02 кв.м.
Відповідно до пункту 3 мирової угоди у виконавчому провадженні №79428045 вказано, що ОСОБА_4 підтверджує, що квартира за адресою АДРЕСА_1 , набута у період шлюбу з ОСОБА_2 та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та надає повну, добровільну та безумовну згоду на передачу зазначеної квартири у власність ОСОБА_1 .
Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. 4. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Зі змісту поданої до суду мирової угоди вбачається, що сторони виконавчого провадження намагаються шляхом укладення мирової угоди здійснити перехід права власності на нерухоме майно, а саме, на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2753493271080, загальною площею 61,02 кв.м., тобто умови мирової угоди не направлені на врегулювання спору, а є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно, тоді як предметом спору, за яким укладена мирова угода, було стягнення коштів.
Суду не надано задокументованих доказів, а саме правовстановлюючого документа, який чітко вказує і підтверджує право спільної сумісної власності ОСОБА_2 (боржник) та ОСОБА_4 (дружина боржника), на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , а також слід зазначити, що ОСОБА_4 , яка є співвласницею квартири, визначена стороною мирової угоди, але не є стороною по справі 707/1831/25.
Оскільки, судом встановлено, що зазначене вище нерухоме майно не було предметом спору, одна із сторін мирової угоди не була стороною по справі, а тому, мирова угода затвердженню не підлягає.
Окрім того, суд вважає, що дана мирова угода не відповідає вимогам закону так як умови мирової угоди залежать від інших обов'язкових факторів, таких як: оформлення нерухомого майна з державною реєстрацією, з'ясування наявності заборони відчуження нерухомого майна, його застави, прав на нього третіх осіб, та інших обставини, які не можуть бути з'ясовані судом під час вирішення питання про визнання мирової угоди, укладеної в межах виконавчого провадження.
Зазначена позиція також висвітлена і в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року.
При вирішенні питання щодо визнання мирової угоди суд звертає увагу сторін, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд при здійсненні судочинства не може підміняти собою інші органи, зокрема органи, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють державну реєстрацію, а судові рішення не можуть підміняти посвідчення правочинів, зокрема, щодо переходу права власності на нерухоме майно.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід'ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.
Учасниками виконавчого провадження не втрачена можливість укласти мирову угоду на стадії виконання судового рішення за умови дотримання вищевказаних норм ЦК України.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII та ст. 434 ЦПК України, якими обґрунтовується подання державного виконавця не регулюються питання визначення конкретної частки співвласника у праві спільної власності.
Керуючись ст. 258-260, 434 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви головного державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вдовиченко Н.О. про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суд у справі №707/1831/25.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її виготовлення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 16.03.2026 року.
Суддя: Є. П. Тептюк