Справа № 240/14168/24
Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
16 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унасолар Сервіс» на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унасолар Сервіс» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UА101020/2024/000033/2 від 15.05.2024, №UА 101000/2024/000168/1 від 17.05.2024, №UА101020/2024/000036/1 від 17.05.2024 та картки відмови, видані Житомирською митницею, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/006804 від 15.05.2024, №UА101020/2024/006817 від 17.05.2024, №UА101020/2024/006816 від 17.05.2024.
На адресу Житомирського окружного адміністративного суду 14.05.2025 надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 108 950 грн.
Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" (вул. Тарасівська, 10А, оф.1, м. Київ, 01033. ЄДРПОУ: 44180768) понесені витрати у розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м.Житомир,10003, ЄДРПОУ: 44005610). У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 108 950 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Оскільки сторони відповідних клопотань суду не надали, позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, прийняття оскаржуваного рішення в порядку письмового провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливий розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а додаткове рішення суду першої інстанції змінити, з огляду на наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірними витратами на відшкодування витрат на правову допомогу зі складання адміністративного позову, щодо витраченого часу, складністю справи та розгляду справи судом, будуть витрати у розмірі 3 500 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Розподіл судових витрат визначено у статті 139 КАС України, зокрема:
- при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. (ч.1 цієї статті)
- розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (ч.7 цієї статті).
- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. (ч.9 цієї статі)
З наведеного вбачається, що склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку.
При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першочергово має з'ясувати, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.
При цьому, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).
Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, при зверненні з даним позовом до суду ТОВ «Унасолар Сервіс» надало докази понесення відповідних витрат на суму 108950 грн. та просило стягнути їх з Одеської митниці.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2024 року між Позивачем та Адвокатським Об'єднанням «КАРЛТОН ЕНД ЕМРОК» укладено Договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1 Договору про правову допомогу, ОБ'ЄДНАННЯ зобов'язуються здійснювати захист, представництво та надавати Інші види правової допомоги КЛЄНТУ відповідно до діючого законодавства, а КЛІЄНТ зобов'язується сплатити ОБ'ЄДНАННЮ гонорар (винагороду) за надання правової допомоги (в тому числі додаткову винагороду, додаткові витрати пов'язані з наданням правової допомоги), відповідно до цього Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору про правову допомогу, за надану правову допомогу КЛІЄНТ сплачує ОБ'ЄДНАННЮ гонорар (винагороду) за домовленістю, відповідно до Додатків до цього Договору.
Пунктом 1 Додатку №2 до Договору від 23 травня 2024 року (надалі - Додаток) передбачено, що сторони погодили, що вартість послуг з написання та подання позову в Житомирський окружний адміністративний суд до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000033/2 від 15 травня 2024 року, № UA101000/2024/000168/1 від 17 травня 2024 року, № TJA101020/2024/000рЗ 6/1 від 17 травня 2024 року та карток відмов в митному оформленні №UA101020/2024/006804 від 15 травня 2024 року, № UA101020/2024/006817 від 17 травня 2024 року, № UA101020/2024/006816 від 17 травня 2024 року, становить 108 950,00 (сто вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок) гривень.
Однак, суд першої інстанції врахував критерії співмірності, визначені ст.134 КАС України, та дійшов висновку про стягнення з Житомирської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Дійсно, усталеною є практика Верховного Суду стосовно того, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 24 грудня 2024 року у справі №380/25725/21, від 07 січня 2025 року у справі №120/19027/23, від 13 березня 2025 року у справі №260/3131/24, від 01 травня 2025 року по справі №260/2819/23).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
У постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Поряд з цим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що співмірним буде до стягнення з відповідача на користь позивача 3500,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки вважає такий розмір витрат дещо заниженим.
Визначення вартості роботи адвоката є питанням, яке погоджується сторонами при укладенні договору про надання правової допомоги та залежить, в тому числі, від професійних здібностей та досвіду адвоката, що впливає на оцінку її вартості, фінансового стану сторони у справі та значення справи для цієї сторони.
Водночас, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.
Представлений адвокатом на розгляд суду обсяг матеріалів був достатнім для вирішення судом справи та прийняття рішення про задоволення позову ТОВ «Унасолар Сервіс».
Спір у даній справі не віднесено КАС України до категорій справ незначної складності, наслідком чого є розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проведення декількох судових засідань. Є очевидним, що підготовка справи потребувала вивчення значного обсягу фактичних даних.
Даний адміністративний спір стосується оскарження рішень Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів, ціна позову становить 3 748 632,72 грн., що безумовно свідчить про те, що ця справа має важливе значення для позивача, як суб'єкта господарської діяльності.
Натомість, колегія суддів вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на рівні 108 950 грн. понесених на стадії судового розгляду справи є завищеним. До того ж, стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Справедливим і обґрунтованим до відшкодування на користь позивача витрат, пов'язаних із професійною правничою допомогою, на думку колегії суддів, буде 10 000,00 грн.
Колегія суддів, враховуючи принцип свободи договору, не заперечує стосовно того, що сторони договору про надання правової допомоги погодили саме такий розмір гонорару, який заявлено товариством до стягнення з відповідача, однак суд не погоджується з його розміром в межах розгляду питання щодо розподілу суми цього гонорару, як судових витрат у справі.
А відтак, апеляційна скарга ТОВ «Унасолар Сервіс» підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вказане, матеріали справи, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2025, складність справи, доводи сторін та задоволенні позовні вимоги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача в цій частині, а саме стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унасолар Сервіс» задовольнити частково.
Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року змінити шляхом викладення абзацу другого його резолютивної частини в наступній редакції:
"Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унасолар Сервіс" (вул. Тарасівська, 10А, оф.1, м. Київ, 01033. ЄДРПОУ: 44180768) понесені витрати у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м.Житомир,10003, ЄДРПОУ: 44005610).".
В іншій частині додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.