ЄУ №712/3519/26
Провадження №4-с/712/11/26
Іменем України
17 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця,
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою, в якій просить визнати незаконною та скасувати відмову начальника Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бондаренко А.М. від 13.03.2026 №25946; зобов'язати Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зупинити зведене виконавче провадження №80504363; зобов'язати державного виконавця скасувати постанови про арешт коштів та стягнення з доходів боржника за період з 11.12.2025.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за скаргою, судом встановлено, що скаргу подано з порушенням предметної юрисдикції, виходячи з наступного.
Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 125 Конституції України закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з частини 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Зі змісту скарги вбачається, що у рамках зведеного виконавчого провадження №80504363 проводяться дії щодо виконання постанови №496/М/2025 від 03.02.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не на виконання рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частиною 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
У поданій скарзі ОСОБА_1 просить визнати незаконною та скасувати відмову начальника Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бондаренко А.М. від 13.03.2026 №25946; зобов'язати Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зупинити зведене виконавче провадження №80504363; зобов'язати державного виконавця скасувати постанови про арешт коштів та стягнення з доходів боржника за період з 11.12.2025.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Ця норма узгоджується з правилами адміністративної юрисдикції, передбаченими частиною першою статті 5 КАС України, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За таких обставин вказаний спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч. 3 ст. 85 Закону №606-XIV. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Частиною 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця слід відмовити.
Суд роз'яснює заявнику, що остання може звернутися з адміністративним позовом до адміністративного суду.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст.ст. 447, 448 ЦПК України суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя О.С. Стеценко