Справа № 620/7671/25
11 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року, суддя Клопот С.Л., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не складанні документів про факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, зокрема під час виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони і оборони ДСП «Чорнобильська АЕС» 24.02.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України скласти документи про факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, зокрема під час виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони і оборони ДСП «Чорнобильська АЕС» 24.02.2022;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не направленні до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, документів з приводу надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України направити до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, документи з приводу надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не складанні документів про факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, зокрема під час виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони і оборони ДСП «Чорнобильська АЕС» 24.02.2022 та не направлення їх до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, є протиправною та порушує його права і соціальні гарантії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не складанні документів про факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, зокрема під час виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони і оборони ДСП «Чорнобильська АЕС» 24.02.2022.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України скласти документи про факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, зокрема під час виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони і оборони ДСП «Чорнобильська АЕС» 24.02.2022.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не направленні до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, документів з приводу надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України направити до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, документи з приводу надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 10 000,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 18.03.2019 по теперішній час.
У період часу з 21.02.2022 по 24.02.2022 ОСОБА_1 виконував службові обов'язки з охорони і оборони важливого державного об'єкту ДСП «Чорнобильська АЕС».
24.02.2022 розпочалося повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на територію України.
Під час виконання службових обов'язків з охорони і оборони ДСП «Чорнобильська АЕС» 24.02.2022 з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, він потрапив в полон.
Зокрема, як встановлено комісією та зазначено в акті розслідування нещасного випадку (у т.ч. поранення), що стався 24.02.2022 близько 16 години, 24.02.2022 біля 16 години було окуповано російськими загарбниками ДСП «Чорнобильська атомна електростанція». Захопленими у полон стали військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 Нацгвардії України, у т.ч. старший сержант ОСОБА_1 .
Водночас, в акті з посиланням на пояснення ОСОБА_1 , зазначено, що його разом з іншими військовослужбовцями біля 16 години 24.02.2022 було захоплено у полон та у подальшому 31.03.2022 вивезено до Білорусії, а з 02.04.2022 поміщено до СІЗО №2 м. Новозибків, Брянської області, де він зазнав численних побоїв.
У подальшому, позивача переводили у різні колонії на території російської федерації, де він також зазнавав численних побоїв та катувань.
31.05.2024 в Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні, ОСОБА_1 було звільнено з полону та направлено до медичного центру «Нові Санжари», Полтавська область.
За висновками Комісії, нещасний випадок (у т.ч. поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Нещасний випадок береться на облік частини. За результатами розслідування складається акт за формою Н-1.
26 лютого 2025 на ім'я позивача було видано Довідку про перебування громадянина України з числа осіб, визначених п.1 ч.1, ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії росії проти України або інтернування в нейтральних державах про те, що ОСОБА_1 дійсно в період з 24 лютого 2022 по 31 травня 2024 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.
Також позивача внесено до Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що підтверджується відповідною випискою.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Нацгвардії України №37 від 24.02.2022 «Уважати такими, що заблоковані на ДСП «Чорнобильська атомна електростанція», з 24.02.2022: контролера 2-го взводу контролерів 2-ї спеціальної комендатури старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2022 №51 «Уважати такими, що перебувають в полоні з 24 лютого 2022 року: старшого сержанта ОСОБА_1 ».
У відповідь на рапорт ОСОБА_1 від 12.09.2024 військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом № 41/2-402 від 10.10.2024 повідомила, що у командування військової частини відсутні правові підстави для надання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, мотивуючи це тим, що у журналі бойових дій не міститься інформації, що підтверджує виконання ОСОБА_1 особисто або у складі військової частини (підрозділу) бойових (службових) завдань або проведення розвідувальних заходів під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та/або завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою та/або інших завдань необхідних для отримання довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У подальшому, адвокатом Хоменко М.А. в інтересах ОСОБА_1 було направлено адвокатський запит № 31/01/25/1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з метою отримання наступної інформації, зокрема:
- «Чи проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 21 лютого 2022 року по 06 квітня 2022 року ОСОБА_1 ?
- Яке було місце дислокації військової частини НОМЕР_1 в період з 21 лютого 2022 року по 06 квітня 2022 року включно?
- Інформацію про місце перебування та виконання військових обов'язків військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 21 лютого 2022 року по 06 квітня 2022 року.
- Чи виконував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бойові (службові) завдання (у тому числі і з охорони та оборони об'єктів) в період з 21 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року? Якщо так, то, які саме завдання і де саме виконував, а також прошу надати копії документів, які підтверджують виконання бойових (службових) завдань. Якщо ні, то прошу надати інформацію, які саме завдання виконував ОСОБА_1 в період з 21 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року?
- Чи виконував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бойові (службові) завдання (у тому числі і з охорони та оборони об'єктів) в період з 21 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями? Якщо так, то прошу надати копії підтвердних документів.
- Чи виконував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , службові обов'язки по охороні ДСП «Чорнобильська АЕС» в період з 21 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року?
- Чи брав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України?
- якщо так, то прошу надати копії документів, які підтверджують таку участь.
Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни із документами з приводу надання статусу учасника бойових дій військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Якщо так, то коли зверталося та з якими документами? Також прошу надати копії документів з якими зверталися та повідомити про результати розгляду таких документів.
- Чи перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в полоні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України? Якщо так, то коли та за яких обставин був захоплений в полон?».
Згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 41/9-208-Х-14/1 АЗ від 21.02.2025 на адвокатський запит № 31/01/25/1, ОСОБА_1 дійсно в період з 21.02.2022 по 24.02.2022 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Проте, у відповіді на запит також було зазначено, що відповідно до постанови Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві від 11 жовтня 2023 року про заборону розголошення відомостей досудового розслідування, службовим особам військової частини НОМЕР_1 заборонено надавати відомості досудового розслідування кримінального провадження № 42022110330000029 від 17.05.2022, для погодження надання інформації зазначеної в запиті рекомендовано звернутися до ТУ ДБР розташованого у м. Києві, та звернутися повторно до військової частини НОМЕР_1 з письмовим погодженням слідчого або особи, яка проводила оперативно-розшукову діяльність.
У зв'язку з цим, адвокатом Хоменко М.А. було направлено відповідний запит.
З відповіді ТУ ДБР розташованого у м. Києві від 18.03.2025 на адвокатський запит 27/02/25/1 вбачається, що постановою слідчого від 11.10.2023 про заборону розголошення відомостей досудового розслідування, уповноваженим службовим особам Головного управління Національної гвардії України, підпорядкованих самостійних та структурних підрозділів, військових частин Національної гвардії України, на підставі ст. 222 КПК України заборонено розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 42022110330000029 від 17.05.2022 за ст. 427 КК України, а саме: будь-якої інформації щодо захоплення військовими формуваннями РФ Чорнобильської АЕС 24.02.2022, дій представників військових формувань РФ, службових осіб Головного управління Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 24.02.2022 до та під час захоплення Чорнобильської АЕС.
Не можуть бути розголошені у тому числі відомості щодо конкретних наказів, отриманих військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від службових осіб Головного управління Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 24.02.2022 до та під час захоплення Чорнобильської АЕС, дій військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, вчинених на їх виконання, конкретних обов'язків військової служби, які виконували військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на території об'єктів Чорнобильської АЕС.
Також з відповіді ТУ ДБР розташованого у м. Києві від 18.03.2025 на адвокатський запит 27/02/25/1 вбачається, що розголошення відомостей та надання документів щодо факту проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 НГ України у вказаний у запиті час, місця проходження служби, факту здійснення ним охорони об'єктів Чорнобильської АЕС, факту виконання бойових завдань та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку військовою агресією РФ проти України без розголошення їх змісту, факту перебування в полоні та отримання грошового забезпечення, інших додаткових виплат не порушує вимоги зазначеної постанови слідчого від 11.10.2023 про заборону розголошення відомостей досудового розслідування.
Враховуючи відповідь ТУ ДБР розташованого у м. Києві від 18.03.2025. адвокатом Хоменко М.А. було направлено адвокатський запит № 03/04/25 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, з метою отримання наступної інформації:
- «Чи виконував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бойові (службові) завдання (у тому числі і з охорони та оборони об'єктів) в період з 21 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року? Якщо так, то. прошу надати копії документів, які підтверджують факт виконання бойових (службових) завдань. Якщо ні, то прошу надати інформацію, які саме завдання виконував ОСОБА_1 в період з 21 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року?
- Чи виконував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , службові обов'язки по охороні об'єктів ДСП «Чорнобильська АЕС» в період з 21 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року?
- Чи брав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України? Якщо так, то прошу надати копії документів, які підтверджують таку участь без розголошення їх змісту».
У відповіді № 41/9-3 19/Х-41 від 18 квітня 2025 року на адвокатський запит №03/04/25 зазначено, що відповідно до наявної у військовій частині НОМЕР_1 інформації ОСОБА_2 у період часу з 21.02.2022 по 24.02.2022 виконував завдання з охорони і оборони ДСП «Чорнобильська АЕС».
Проте, у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 відсутні відомості щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Не погодившись з тим, що у командування військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України відсутні підстави для видачі ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В ході апеляційного розгляду справи позивач зазначив, що безпосередьо він не брав участі у бойових діях 24.02.2022, проте виконував свої службові обов'язки як військовослужбовець по охороні об'єкта.
Отже, спірним у даній справі є питання чи відноситься позивач до осіб, які брали участь у бойових діях чи заходах відповідно до вимог чинного законодавства України
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 13 березня 2014 року № 876-VII «Про Національну гвардію» (далі - Закон № 876-VII), Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (частина 2 статті 1 Закону № 876-VII).
Частиною першою статті 7 Закону № 876-VII передбачено, що безпосереднє військове керівництво Національної гвардії України здійснює командувач Національної гвардії України, який одночасно є начальником головного органу військового управління Національної гвардії України.
Безпосереднє військове керівництво Національної гвардії України - це діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Національної гвардії України, її технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ її застосування, а також управління нею під час виконання службово-бойових завдань.
Статтею 21 Закону № 876-VII передбачено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов'язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно статті 1 Закону 2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до ст. 5 Закону №2011-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Підпунктом 19, ч.1 ст.6 зазначеного закону визначено, що військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Таким чином, чинним законодавством визначено коло осіб, які відносяться до учасників бойових дій.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що право на статус учасника бойових дій мають ті, хто захищав Україну та брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони. Зокрема, військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Державної спеціальної служби транспорту, Держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації. Представники Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, поліцейські, які залучалися до бойових дій.
Головна умова отримання статусу - підтверджена участь у виконанні бойових чи спеціальних завдань у районах, де велися активні бойові дії.
У постановах від 22.04.2021 у справі №320/6666/18, від 16.08.2021 у справі №120/3964/1800-а та від 15.06.2022 у справі № 360/480/19, Верховний Суд у подібних правовідносинах дійшов наступного висновку:
" статус учасника бойових дій надається поліцейському, який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, що має підтверджуватися відповідними наказами про залучення його до проведення антитерористичної операції, про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або іншими офіційними документами, виданими державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення."
Як пояснив ОСОБА_1 , 21.02.29022 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від розпочав виконувати службові обов'язки по охороні ДСП «Чорнобильська АЕС» і вже 24.02.2024 біля 16 години був захоплений в полон на території ДСП «Чорнобильська АЕС» та перебував в полоні до дня звільнення. Безпосередньо участь у бойових діях чи заходах він не приймав.
Відповідно до ст. 6 Закону №2011-ХІІ підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах (ст.6 даного Закону).
Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, прийнятого постановою КМ України №413 від 20 серпня 2014 визначено, що цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
За змістом пп.1 ч. 4 Порядку підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та були залучені до її проведення на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування безпосередньо в районах її проведення, - довідка за формою згідно з додатком 1 та витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь у бойових діях.
Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 Нацгвардії України від 10 жовтня 2024 року №41/2-402 зазначено, що у журналі бойових дій не міститься інформації, що підтверджує виконання ОСОБА_1 особисто або в складі військової частини бойових (службових) завдань або проведення розвідувальних заходів під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та/або завдань з відбиття збройного нападу (вогневого урження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою або іншою технікою та/або інших завдань, необхідних для отримання довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Тому відсутні підстави для надання довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача щодо нескладання документів про факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях та заходах, оскільки останній не приймав участі у таких бойових діях та заходах у розумінні вимог вищезазначеного закону України.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідач відмовив позивачу у складанні такої довідки про що повідомив вищезазначеним листом, а отже, протиправної бездіяльності як такої не мало місця.
Посилання суду першої інстанції на сповіщення сім'ї №36 від 18.09.2023, отриманого від ТЦК та СП як на доказ участі позивача в бойових діях, колегія суддів вважає помилковими, оскільки у даному сповіщенні відсутнє підтвердження безпосередньої участі позивача в бойових діях чи заходах, необхідних для забезпечення оборони, захисту безпеки населення та інтелесів держави у зв'язку з військовою агресією як те передбачено вимогами чинноно законодавства.
Окрім того, сповіщення не є документом, що підтверджує участь особи у бойових діях чи заходах, та й ТЦК та СП не є повноважним органом, який веде бойові журнали, видає бойові накази, тощо.
Щодо іншої частини позовних вимог, які стосуються ненаправлення відповідачем до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, документи з приводу надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , то вони також не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для складання самої довідки стосовно позивача та документів про факт безпосередньої його участі у бойових діях та заходах та відсутність підстав вважати, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях чи заходах як це визначено чинним законодавством України.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на Акт розслідування нещасного випадку від 26.08.2024 у якому є посилання на покази свідків, які також вказали на те, що позивач перебував у полоні з 24.02.2022.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Держава гарантує збереження права на статус учасника бойових дій для військовослужбовців, які були захоплені в полон (крім добровільної здачі в полон) або зниклих безвісти під час виконання бойових завдань.
Отже, обов'язковою умовою наявності права в особи-військовополоненого на статус учасника бойових дій є захоплення у полон під час виконання бойових завдань.
Як встановлено колегією суддів, позивача було захоплено у полон під час проходження служби при виконанні службових обов'язків, що не є аналонічно з виконанням бойового завдання.
Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №55 від 20 січня 2023 року Порядок формлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Згідно з п. 1 цей Порядок визначає процедуру оформлення та видачі довідок, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини першої, пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей", про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, а також механізм надання інформації, передбаченої абзацом третім частини четвертої статті 20 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Згідно з п. 2 Порядку довідка видається громадянам України, які перебували у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України та звільнені відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 441.
Отже, чинним законодавством визначено порядок оформлення документів особам, які у місцях несвободи внаслідок збройнох агресії проти України та були звільнені згідно Порядку №441.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог та стягення судових витрат.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.
Повний текст виготовлено: 17 березня 2026 року.