Справа № 320/39993/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
17 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 24.11.2022 №297716/33-00-04-02-01 в частині прийняття рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах № 1004747 (АЗС №1106), №1004792 (A3C № 4048), №1004809 (AЗС № 5002), №1004810 (АЗС № 5004), №1004811 (АЗС № 5006), №1004812 (AЗС № 5008), №1004813(A3C № 5009), №1004814 (A3C № 5010), №1004815 (AЗC № 5016), №1004816 (A3C № 5017), №1004817 (АЗС № 5018), №1004818 (АЗС № 5020), №1004821 (АЗС № 5105), №1004871 (АЗС № 9010) на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідного УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, що передбачений ст. 230 ПКУ;
- зобов'язати Західне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти нове рішення в частині щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ: 34430873) свого податкового обов'язку у період з 24.02.2022 до моменту подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ: 34430873) повідомлення про відновлення можливості виконувати свої податкові обов'язки з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах № 1004747 (АЗС №1106), №1004792 (A3C № 4048), №1004809 (AЗС № 5002), №1004810 (АЗС № 5004), №1004811 (АЗС № 5006), №1004812 (AЗС № 5008), №1004813(A3C № 5009), №1004814 (A3C № 5010), №1004815 (AЗC № 5016), №1004816 (A3C № 5017), №1004817 (АЗС № 5018), №1004818 (АЗС № 5020), №1004821 (АЗС № 5105), №1004871 (АЗС № 9010) на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідного УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, що передбачений ст. 230 ПКУ.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» звернулось до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з заявою від 30.09.2022 про відсутність можливості виконання податкових зобов'язань. У заяві позивач на підставі підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, підпунктів 6, 7 пункту 1 розділу ІІ Порядку №225, пункту 6 Переліку документів №225, відповідно до розділу ІІІ Порядку №225, просив розглянути заяву та прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ" свого податкового обов'язку з подання звітності, сплати податків і зборів у період з 24.02.2022 до моменту подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» повідомлення про відновлення можливості виконувати свої податкові обов'язки з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.11.2022 №297716/33-00-04-02-01 в частині прийняття щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах № 1004747 (АЗС №1106), №1004792 (A3C № 4048), №1004809 (AЗС № 5002), №1004810 (АЗС № 5004), №1004811 (АЗС № 5006), №1004812 (AЗС № 5008), №1004813(A3C № 5009), №1004814 (A3C № 5010), №1004815 (AЗC № 5016), №1004816 (A3C № 5017), №1004817 (АЗС № 5018), №1004818 (АЗС № 5020), №1004821 (АЗС № 5105), №1004871 (АЗС № 9010), на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідного УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, що передбачений ст. 230 ПКУ.
Зобов'язано Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" про неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ: 34430873) свого податкового обов'язку у період з 24.02.2022 до моменту подання Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ: 34430873) повідомлення про відновлення можливості виконувати свої податкові обов'язки з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах № 1004747 (АЗС №1106), №1004792 (A3C № 4048), №1004809 (AЗС № 5002), №1004810 (АЗС № 5004), №1004811 (АЗС № 5006), №1004812 (AЗС № 5008), №1004813(A3C № 5009), №1004814 (A3C № 5010), №1004815 (AЗC № 5016), №1004816 (A3C № 5017), №1004817 (АЗС № 5018), №1004818 (АЗС № 5020), №1004821 (АЗС № 5105), №1004871 (АЗС № 9010) на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідного УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, що передбачений ст. 230 ПКУ, з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» звернулось до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з заявою від 30.09.2022 про відсутність можливості виконання податкових зобов'язань.
У заяві позивач на підставі підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, підпунктів 6, 7 пункту 1 розділу ІІ Порядку №225, пункту 6 Переліку документів №225, відповідно до розділу ІІІ Порядку №225, просив розглянути заяву та прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» свого податкового обов'язку з подання звітності, сплати податків і зборів у період з 24.02.2022 до моменту подання Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» повідомлення про відновлення можливості виконувати свої податкові обов'язки з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах.
У заяві позивач вказує, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №225 підставами неможливості виконання платниками податків, юридичними особами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків); 6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, підтверджені документально.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України частина територій України з 24.02.2022 й на сьогодні або розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні чи блокуванні.
АЗС Товариства ще з початку повномасштабної війни знаходяться на таких територіях (зокрема, підтверджується договорами оренди приміщень та землі, а також поданими повідомленнями про такі об'єкти оподаткування до податкового органу).
Фактично Товариство не використовує їх у своїй діяльності або через неможливість доступу до таких територій та приміщень або вже повного пошкодження таких АЗС.
Крім того, Товариство відключило від корпоративної мережі та всіх сервісів обладнання на зазначених АЗС Крім того, первинні документи, які знаходяться на таких АЗС поки що неможливо вивезти з таких об'єктів .
У квітні 2022 року був затверджений Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) наказом від 28.04.2022 № 75 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Навіть з урахуванням змін та доповнень, внесених до цього Переліку, території зазначених АЗС які знаходились, так і знаходяться наразі на територіях в районі проведення воєнних дій, або на тих, що перебувають в тимчасовій окупації.
До заяви позивач додав: повідомлення про захоплення окремих АЗС на тимчасово окупованій територій № 161 від 18.05.2022; Наказ № 12/1 від 21.03.2022; Форми 20 ОПП щодо АЗС; Витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового від 25.08.2022; Заява про пожежу №258 від 17.08.2022; Заява про пожежу №19 від 17.08.2022; Акт про пожежу від 25.08.2022; Акт про пожежу від 25.08.2022; Заява про вчинення кримінального правопорушення від 21.04.2022; Заява про вчинення кримінального правопорушення від 15.06.2022 №1; Лист від Слідчого управління ГУ СБУ України №230 від 27.07.2022; повідомлення про неможливості вивезення первинних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» від 30.09.2022.
24.11.2022 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення №297716/33-00-04-02-01 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку. В частині щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах № 1004747 (АЗС №1106), №1004792 (A3C № 4048), №1004809 (AЗС № 5002), №1004810 (АЗС № 5004), №1004811 (АЗС № 5006), №1004812 (AЗС № 5008), №1004813(A3C № 5009), №1004814 (A3C № 5010), №1004815 (AЗC № 5016), №1004816 (A3C № 5017), №1004817 (АЗС № 5018), №1004818 (АЗС № 5020), №1004821 (АЗС № 5105), №1004871 (АЗС № 9010) на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідного УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, що передбачений ст. 230 ПК України.
Незгода позивача із рішенням контролюючого органу від 24.11.2022 в частині щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов'язані здійснювати свою діяльність виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України і Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що може вводитися на всій території України або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, виникнення небезпеки для державної незалежності України або її територіальної цілісності. Такий режим передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям, а також органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення небезпеки для державної незалежності та територіальної цілісності України. Крім того, воєнний стан передбачає тимчасове, зумовлене наявністю відповідної загрози, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб із обов'язковим визначенням строку дії таких обмежень.
Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, було внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Відповідно до зазначених змін встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, запроваджуються особливості справляння податків і зборів.
Згідно з абзацами першим, третім та п'ятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання строків сплати податків і зборів, подання податкової звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять інформацію про фактичні залишки пального та обсяги обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України, за умови обов'язкового виконання таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 було затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків свого податкового обов'язку, у тому числі щодо філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, такий платник податків повинен не пізніше 30.09.2022 подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання податкового обов'язку (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг його обігу або спирту етилового, а також подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо). До такої заяви додається вичерпний перелік документів (копій документів) та інформації, передбачених Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо її філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, у тому числі самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента (далі - Переліки документів). Подання таких документів здійснюється до контролюючого органу у порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Зокрема, до таких документів можуть належати:
акт, що підтверджує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030;
інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у разі знищення об'єкта нерухомості відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599);
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який підтверджує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування чи втрати майна, а також інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14 та 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326;
документ, який підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (зокрема виписка з рахунків клієнта банку станом на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);
копія наказу підприємства про призупинення діяльності підприємства та його працівників або про встановлення простою у роботі підприємства, викликаного обставинами непереборної сили, із зазначенням дати початку та, за можливості, дати завершення такого призупинення;
документ або повідомлення оператора поштового зв'язку (із зазначенням посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщено відповідне повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв'язку та/або об'єктів поштового зв'язку на територіях, де ведуться або велися бойові дії, а також на територіях, які тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації;
документ або повідомлення банківської установи (із зазначенням посилання на офіційну сторінку банку, де оприлюднено відповідну інформацію), що підтверджує призупинення діяльності банку чи його відокремлених підрозділів або функціонування платіжних систем у зв'язку із введенням воєнного стану;
копії платіжних доручень або інших розрахункових документів щодо ініціювання переказу коштів на сплату узгоджених сум грошових зобов'язань чи податкового боргу, або їх скріншоти, які були подані до банку, але залишилися невиконаними у зв'язку з тим, що кошти не були зараховані до бюджету через відключення банку від системи електронних платежів або порушення у функціонуванні системи авторизації банку;
документ або повідомлення (із зазначенням посилання на офіційну сторінку банку), що підтверджує вимушене призупинення діяльності головних управлінь Державної казначейської служби України у зв'язку з введенням воєнного стану;
повідомлення про аварійне або незаплановане відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, надане суб'єктом господарювання, до сфери обслуговування якого належить відповідне підприємство, зокрема скріншот повідомлення, отриманого через месенджери (Viber, Telegram тощо) або мобільні додатки;
документ, який підтверджує вимушене припинення надання послуг доступу до глобальної мережі Інтернет у зв'язку з введенням воєнного стану, що унеможливило подання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера);
документи, що підтверджують пошкодження, знищення або втрату майна, яке перебуває на балансі підприємства та є об'єктом оподаткування, є єдиним джерелом для сплати податків або перебуває у податковій заставі, зокрема акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, у яких відображено відповідні події у бухгалтерському обліку та наведено фактичні обставини із зазначенням матеріальних втрат, переліку майна та його вартості, а також заяву до правоохоронних органів, акт незалежного оцінювача, страховий поліс, заяву про страховий випадок тощо;
документи, що підтверджують факти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна або примусового захоплення приміщення, зокрема копію заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження;
документи, що підтверджують подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрацію кримінального провадження за результатами її розгляду;
документи, що підтверджують пошкодження, втрату, знищення чи зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливість їх вивезення з територій, де ведуться або велися бойові дії, чи з територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, зокрема інформацію про подання до контролюючого органу повідомлення відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України або повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно з пунктом 69.28 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України;
подання інформаційного повідомлення про пошкоджене або знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, за допомогою програмних засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (портал «Дія»).
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний встановити причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), які виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації, їх безпосереднім впливом на конкретного платника податків та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний строк виконання такого обов'язку. За результатами такого аналізу керівник контролюючого органу, його заступник або уповноважена особа приймає вмотивоване рішення щодо можливості або неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку за встановленою формою.
Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що під час застосування механізму підтвердження можливості або неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, ключовою умовою для застосування відповідних підстав (критеріїв), за якими платник податків визнається таким, що не може виконувати свій податковий обов'язок, є виникнення таких обставин унаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Розділом ІІ Порядку № 225 передбачено, що до платників податків або податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання такого обов'язку, встановлені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків, у тому числі обов'язків податкових агентів, є, зокрема:
втрата, знищення або пошкодження первинних документів, комп'ютерного чи іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.
неможливість скористатися документами, комп'ютерною технікою чи іншим обладнанням або здійснити їх вивезення у зв'язку з проведенням воєнних (бойових) дій, вчиненням терористичних актів чи диверсій, що стали наслідком військової агресії російської федерації;
використання або переміщення документів, комп'ютерної техніки чи іншого обладнання є пов'язаним із загрозою життю чи здоров'ю посадової особи платника податків або є неможливим у зв'язку із запровадженням уповноваженими органами державної влади відповідно до законодавства під час дії воєнного стану певних заборон та/або обмежень;
існування ризику витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового, що може призвести до їх подальшого знищення у зв'язку зі складанням та реєстрацією акцизних накладних, та/або поданням електронних документів, які містять відомості про фактичні залишки пального і обсяги його обігу чи обігу спирту етилового, а також у зв'язку з поданням заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, які не є пересувними акцизними складами тощо (виключно щодо виконання обов'язків, визначених у цьому підпункті);
відсутність у платника податків інших посадових осіб, які відповідно до законодавства уповноважені здійснювати нарахування, стягнення та сплату до бюджету податків і зборів, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, за умови неможливості призначення таких осіб власником, якщо у такого платника відсутні об'єкти оподаткування або показники, що підлягають декларуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України. Така ситуація може бути зумовлена, зокрема, тим, що посадова особа одночасно є одним із власників юридичної особи і відсутність такого співвласника (акціонера, учасника або засновника) унеможливлює прийняття рішення щодо призначення іншої посадової особи на постійній чи тимчасовій основі; або ж юридична особа створена на основі власності однієї фізичної особи, яка водночас є єдиною посадовою особою цієї юридичної особи;
перебування платника податків (його податкової адреси та/або фактичного місця діяльності, місця розташування виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, де здійснюються воєнні (бойові) дії, або який перебуває в оточенні (блокуванні) чи тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;
наявність інших обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що підтверджені належними документами.
Суд звертає увагу на те, що кожна із наведених вище підстав, які свідчать про неможливість виконання податкових обов'язків, має самостійний характер. При цьому зазначений Порядок не передбачає обов'язковості одночасної наявності всіх передбачених ним підстав для прийняття рішення про неможливість виконання платником податків своїх податкових обов'язків.
Крім того, пунктом 3 розділу II зазначеного Порядку визначено вимоги до змісту заяви. Зокрема, така заява повинна містити: повне найменування платника податків відповідно до його реєстраційних документів або прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи - платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію (за наявності) та номер паспорта - для фізичних осіб, які з релігійних переконань відмовилися від отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку у паспорті; податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату її подання; чітке та лаконічне обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків своїх податкових обов'язків із посиланням на документи, що підтверджують наведені обставини; повний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, його повної назви та реквізитів (дати, номера, найменування органу, який видав документ); зазначення податкових обов'язків, які платник податків не мав або не має можливості виконати; інформацію щодо податкових періодів, протягом яких виконання податкових обов'язків є неможливим, або відомості про обставини, пов'язані з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій чи інших форс-мажорних обставин, спричинених військовою агресією російської федерації та тимчасовою окупацією її збройними формуваннями; а також підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою (за наявності).
Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку підтвердження можливості або неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до платників податків, у яких після набрання чинності зазначеним Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу відповідну заяву разом із документами (копіями документів) та інформацією щодо відсутності можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються правила, передбачені цим пунктом.
У випадку, якщо платник податків не мав можливості подати заяву та відповідні документи (копії документів) у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, така заява разом із документами подається одночасно з виникненням можливості виконання хоча б одного з податкових обов'язків, зокрема щодо реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати податкового зобов'язання тощо, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого здійснюють контролюючі органи. При цьому така заява повинна бути подана не пізніше ніж протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає після місяця відновлення можливості виконання платником податків відповідних обов'язків.
Водночас пунктом 7 розділу II зазначеного Порядку передбачено, що платники податків, які не подали у встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу строки заяву у довільній формі разом із документами (копіями документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, або щодо яких контролюючий орган прийняв мотивоване рішення про можливість своєчасного виконання податкових обов'язків, вважаються такими, що мають можливість виконувати свої податкові обов'язки у строки, встановлені законодавством.
Відповідно до пункту 1 розділу III зазначеного Порядку заява платника податків, подана у довільній формі, разом із документами (копіями документів) підлягає розгляду контролюючим органом протягом 20 календарних днів, що обчислюються з дня, наступного за днем отримання такої заяви та документів. При цьому передбачена можливість продовження строку розгляду з урахуванням часу, необхідного для направлення попереднього рішення.
Платники податків мають право подати один або декілька документів (або їх копій), а також відповідну інформацію, які можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними податкових обов'язків.
У разі якщо поданих документів (копій документів) недостатньо для підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків, контролюючий орган направляє платнику податків попереднє рішення щодо можливості або неможливості своєчасного виконання ним податкового обов'язку із пропозицією надати конкретні додаткові документи чи їх копії на підтвердження підстав, зазначених у заяві.
Таке попереднє рішення повинно бути направлене платнику податків не пізніше ніж протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів.
Після отримання попереднього рішення платник податків має право подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів), а також пояснення чи обґрунтування на підтвердження зазначених у заяві підстав неможливості виконання податкових обов'язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого рішення.
Подані додаткові документи та пояснення підлягають розгляду контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.
У разі якщо платник податків не надав додаткових документів чи пояснень, керівник контролюючого органу або його заступник чи уповноважена особа приймає рішення на підставі раніше поданої заяви, документів та інформації, які можуть бути використані для встановлення можливості або неможливості своєчасного виконання податкових обов'язків.
Крім того, у разі необхідності контролюючий орган має право звертатися до компетентних органів з метою отримання додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та у поданих документах.
Обов'язок доведення наявності або відсутності можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку покладається саме на контролюючий орган. Такий орган повинен встановити причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили, що виникли внаслідок збройної агресії російської федерації, їх безпосереднім впливом на конкретного платника податків та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний строк виконання такого обов'язку, після чого керівником контролюючого органу або уповноваженою особою приймається мотивоване рішення щодо можливості або неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку.
Попереднє рішення та остаточне рішення, яке надсилається контролюючим органом до Електронного кабінету платника податків, вважається належним чином врученим, якщо воно сформоване з дотриманням вимог, визначених розділом II Податкового кодексу України.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржене у порядку, встановленому Податковим кодексом України, як в адміністративному, так і в судовому порядку.
У випадку прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку до такого платника не застосовуються заходи відповідальності, передбачені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за невиконання або несвоєчасне виконання відповідних обов'язків.
Суд вважає, що перелік документів, які необхідно подати до контролюючого органу для підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків, визначається залежно від конкретної підстави, на яку посилається платник податків. Тобто у кожному окремому випадку платник податків повинен подати до контролюючого органу інформацію, один або декілька документів, які безпосередньо підтверджують саме ту підставу, на яку він посилається, а не повний перелік документів, визначених Міністерством фінансів України.
Із змісту Порядку № 225 вбачається, що основною умовою застосування підстав (критеріїв), за яких платник податків визнається таким, що не може виконувати свій податковий обов'язок, є виникнення таких підстав унаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.
При цьому така підстава, як передбачена підпунктом 6 пункту 1 розділу II Порядку № 225, а саме перебування платника податків (його податкової адреси або фактичного місця діяльності, місця розташування виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, де ведуться воєнні (бойові) дії, або який перебуває в оточенні чи тимчасовій окупації збройними формуваннями російської федерації, визначена окремим підпунктом та становить самостійну підставу неможливості виконання податкових обов'язків.
Отже, зазначена підстава є самостійною та достатньою для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати свої податкові обов'язки.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач у заяві від 30.09.2022 року як підставу для подання заяви про неможливість виконання податкового обов'язку зазначив саме розташування виробничих потужностей та адміністративної будівлі на території населеного пункту, де ведуться воєнні (бойові) дії та який перебуває у тимчасовій окупації збройних формувань російської федерації.
Крім того, на підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків позивач також зазначав, що починаючи з лютого 2022 року підприємство позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність.
На додаток до заяви від 30.09.2022 року платником податків були подані такі документи: повідомлення про захоплення окремих автозаправних станцій на тимчасово окупованій території №161 від 18.05.2022; наказ №12/1 від 21.03.2022; форми 20-ОПП щодо автозаправних станцій; витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового від 25.08.2022; заяви про пожежу №258 від 17.08.2022 та №19 від 17.08.2022; акти про пожежу від 25.08.2022; заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21.04.2022 та від 15.06.2022 №1; лист Слідчого управління ГУ СБУ України №230 від 27.07.2022; повідомлення про неможливість вивезення первинних документів ТОВ «Альянс Холдинг» від 30.09.2022.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 встановлено, що перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які перебувають у тимчасовій окупації російської федерації, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Одночасно визнано таким, що втратив чинність, наказ цього ж Міністерства від 25 квітня 2022 року №75.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 вся територія Херсонської та Запорізької областей віднесена до тимчасово окупованих територій з 24.02.2022 року.
Смт Велика Димерка Броварського району Київської області віднесено до територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
Сторонами не заперечується, що 14 із 132 автозаправних станцій розташовані на територіях ведення бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні чи блокуванні, а саме: 10 АЗС - на території Херсонської області, 1 - на території Харківської області, 1 - на території Миколаївської області, 1 - на території Запорізької області та 1 - на території Київської області.
Отже, саме з огляду на наведені обставини у позивача була відсутня можливість своєчасно та у повному обсязі виконувати свої податкові обов'язки. У зв'язку з цим суд відхиляє доводи представника відповідача щодо ненадання платником податків документів, які підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках.
Приймаючи оскаржуване рішення, податковий орган не надав належної оцінки підставам звернення позивача із заявою про неможливість виконання податкового обов'язку, зокрема такій підставі, як перебування платника податків на території населеного пункту, де ведуться воєнні (бойові) дії або який перебуває у тимчасовій окупації чи оточенні збройними формуваннями російської федерації, що є самостійною та достатньою підставою для визнання неможливості виконання податкових обов'язків, а також не врахував інші обставини та доводи, наведені позивачем у поданих заявах і підтверджені відповідними доказами.
З огляду на встановлені судом обставини суд дійшов правильного висновку, що у контролюючого органу були відсутні належні та обґрунтовані підстави для прийняття рішення про можливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов'язків, оскільки матеріалами справи підтверджено, що майно позивача - акцизні склади №1004747 (АЗС №1106), №1004792 (АЗС №4048), №1004809 (АЗС №5002), №1004810 (АЗС №5004), №1004811 (АЗС №5006), №1004812 (АЗС №5008), №1004813 (АЗС №5009), №1004814 (АЗС №5010), №1004815 (АЗС №5016), №1004816 (АЗС №5017), №1004817 (АЗС №5018), №1004818 (АЗС №5020), №1004821 (АЗС №5105), №1004871 (АЗС №9010) - з початку повномасштабного вторгнення перебуває у районах ведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях чи у зоні блокування.
Позивач фактично не використовує зазначені об'єкти у своїй господарській діяльності через відсутність доступу до відповідних територій та приміщень або через їх повне пошкодження.
Водночас відповідно до абзаців 1- 5 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов'язок щодо сплати податків і зборів або подання звітності платники податків звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України, за умови виконання таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, прийняття рішення про неможливість виконання платником податків своїх податкових обов'язків не означає повного звільнення від їх виконання, а лише надає можливість виконати їх після припинення або скасування воєнного стану без застосування відповідальності за їх несвоєчасне виконання, що за наведених обставин є обґрунтованим і справедливим.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що під час розгляду справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Suominen v. Finland» №37801/97 від 01 липня 2003 року зазначив, що орган державної влади зобов'язаний обґрунтовувати свої рішення, наводячи відповідні мотиви та пояснення.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно прийматися з урахуванням усіх фактів та обставин, що мають значення для справи. Як правило, такими є обставини, прямо передбачені нормою права, яка підлягає застосуванню. Суб'єкт владних повноважень повинен надати правову оцінку кожній із таких обставин - або врахувати її, або мотивовано відхилити.
Принцип обґрунтованості рішення передбачає обов'язок суб'єкта владних повноважень враховувати не лише ті обставини, на які прямо вказує закон, а й інші факти, що мають значення у конкретній ситуації. З цією метою необхідно всебічно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення, зокрема документи, пояснення осіб тощо.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен утримуватися від прийняття рішень, які ґрунтуються на припущеннях або неперевірених даних, а не на встановлених фактичних обставинах. Рішення, яке є несприятливим для особи, обов'язково повинно бути належним чином мотивованим.
Прийняття рішення або вчинення дій суб'єктом владних повноважень вимагає від нього діяти добросовісно, тобто з реальним наміром реалізувати надані законом повноваження, досягти законної мети та забезпечити справедливий результат, без прагнення отримати будь-які неправомірні переваги.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на особливій значущості принципу належного урядування. Згідно з цим принципом, коли йдеться про питання загального інтересу, особливо ті, що можуть впливати на основоположні права людини, зокрема майнові права, державні органи повинні діяти своєчасно, послідовно та належним чином. Державні органи зобов'язані впроваджувати внутрішні процедури, які забезпечують прозорість і чіткість їхніх дій, зменшують ризик помилок та сприяють юридичній визначеності у правовідносинах, що стосуються майнових інтересів.
Державні органи, які не запроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні отримувати вигоду від таких порушень або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик помилки органу державної влади має покладатися на саму державу, і такі помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доведення правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача. Такий суб'єкт повинен надати суду всі наявні документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Однак у даному випадку відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття рішення, яке є предметом оскарження у цій справі, та не надано належної оцінки всім доводам заявника.
Суд, зі свого боку, вважає, що рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.11.2022 №297716/33-00-04-02-01 у частині встановлення можливості своєчасного виконання платником податків обов'язку щодо щоденного формування звітів про фактичні залишки пального на відповідних акцизних складах, а також про обсяги отриманого і реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, впливає на права та обов'язки позивача.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи розглядаються судом виключно за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього Кодексу, та в межах позовних вимог. Разом з тим суд має право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі у випадку порушення його прав і свобод.
Під ефективним засобом захисту слід розуміти такий спосіб, який забезпечує досягнення необхідного результату, тобто фактичне відновлення порушеного права та є адекватним обставинам конкретної справи.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно враховувати його ефективність з точки зору вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.11.2022 №297716/33-00-04-02-01 в частині прийняття щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах № 1004747 (АЗС №1106), №1004792 (A3C № 4048), №1004809 (AЗС № 5002), №1004810 (АЗС № 5004), №1004811 (АЗС № 5006), №1004812 (AЗС № 5008), №1004813(A3C № 5009), №1004814 (A3C № 5010), №1004815 (AЗC № 5016), №1004816 (A3C № 5017), №1004817 (АЗС № 5018), №1004818 (АЗС № 5020), №1004821 (АЗС № 5105), №1004871 (АЗС № 9010); зобов'язати Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" про неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ: 34430873) свого податкового обов'язку у період з 24.02.2022 до моменту подання Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДРПОУ: 34430873) повідомлення про відновлення можливості виконувати свої податкові обов'язки з щоденного формування звітів щодо фактичних залишків пального на акцизних складах № 1004747 (АЗС №1106), №1004792 (A3C № 4048), №1004809 (AЗС № 5002), №1004810 (АЗС № 5004), №1004811 (АЗС № 5006), №1004812 (AЗС № 5008), №1004813(A3C № 5009), №1004814 (A3C № 5010), №1004815 (AЗC № 5016), №1004816 (A3C № 5017), №1004817 (АЗС № 5018), №1004818 (АЗС № 5020), №1004821 (АЗС № 5105), №1004871 (АЗС № 9010) на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідного УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, що передбачений ст. 230 ПКУ, з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Альянс Холдинг" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова