Справа № 320/29438/25
11 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року, суддя Шевченко А.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просило визнати протиправними на скасувати податкові повідомлення-рішення Київської митниці від 03.06.2025 №UA1000002025157 та від 03.06.2025 №UA1000002025158, винесені на підставі акта про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "ВКП АРСЕНАЛ" від 01.05.2025 №50/25/19-01/31662445.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача, є протиправними та необґрунтованими. Зокрема, позивач зазначав про безпідставність донарахування антидемпінгового мита, оскільки країна походження товару Малайзія була підтверджена належним чином, у тому числі шляхом надання ретроспективних сертифікатів походження після виявлення недоліків у первинно поданих документах.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» за МД від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739 оформлено товар №1:
Задекларований за кодом товару 7318 15 82 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Відправник товарів - WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (68-1, LORONG BATU NILAM 4BBUKIT TINGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIACOMPANY REGISTER NUMBER: 1380272-P).
Виробник - WINBEST INDUSTRIES SDN BHD.
Торговельна марка - AKSOR.
Країна відправлення - Малайзія. Торговельна країна - MY Малайзія.
Країна походження - MY.
Умови поставки - FOB MY Klang.
Також, ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» за МД від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740 оформлено товар №l:
Задекларований за кодом товару 7318 15 82 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Відправник товарів - WINBEST INDUSTRIES SDN BHD (68-1, LORONG BATU NILAM 4BBUKIT TINGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIACOMPANY REGISTER NUMBER : 1380272-P).
Виробник - WINBEST INDUSTRIES SDN BHD.
Торговельна марка - AKSOR.
Країна відправлення - Малайзія.
Торговельна країна - МУ Малайзія. Країна походження - MY.
Умови поставки - FOB MY Klang.
ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» за МД від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365 оформлено товар №1, 2:
Товар №1
Задекларований за код товару 7318 15 88 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Відправник товарів - XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD 50-02-01, LORONG BATU NILAM 4A BUKIT TINGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIA.
Виробник - XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD.
Торговельна марка - AKSOR.
Країна відправлення - Малайзія. Торговельна країна - MY Малайзія.
Країна походження - MY.
Умови поставки - FOB MY Klang.
Товар №2
Задекларований за код товару 7318 15 82 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Відправник товарів - XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD 50-02-01, LORONG BATU NILAM 4A BUKIT TINGGI, 41200 KLANG, SELANGOR, MALAYSIA.
Виробник - XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD.
Торговельна марка - AKSOR.
Країна відправлення - Малайзія. Торговельна країна - MY Малайзія. Країна походження - МУ. Умови поставки - FOB MY Klang.
ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» здійснено митне оформлення сталевих кріплень за кодами 7318158290, 7318158890 згідно УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739, від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740, від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365 (товар 1, товар 2 позиція 1, 2, 3, 4, 5, 6 в електронному інвойсі), країна походження Малайзія (MY), без сплати антидемпінгового мита.
Зазначений товар за описом та кодом відповідав товару, що був об'єктом розслідування Комісією відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки».
На підставі пункту 7 частини першої статті 336, пункту 1 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 МК України від 13.03.2012 №4495-VI, зі змінами та доповненнями та наказу Київської митниці від 26.03.2025 № 94 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» (ЄДРПОУ 31662445) вимог законодавства України з питань митної справи у частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739, від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740, від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365 (товар 1, товар 2 позиція 1, 2, 3, 4, 5, 6 в електронному інвойсі).
За результатами перевірки складено акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» від 01.05.2025 № 50/25/19-01/31662445 (у подальшому - акт перевірки), який отриманий ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» 07.05.2025.
Як слідує із змісту акта перевірки, митницею встановлено наступні порушення з боку ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ»:
- вимог частини першої, підпунктів а), в) пункту 6 частини восьмої статті 257, пункту 4 частини першої статті 266, частини четвертої статті 275 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на загальну суму 1 971 398,48 гривень;
- вимог пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 394 279,70 гривень.
Відповідно до акта перевірки загальна сума занижених податкових зобов'язань 2 365 678,18 гривень, (у тому числі антидемпінгове мито 1 971 398,48 гривень та податок на додану вартість 394 279,70 гривень).
За результатами акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення форми Р:
1) №UA1000002025157 від 03.06.2025 про нарахування зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на загальну суму 2 113 982,13 грн.
2) №UA1000002025158 від 03.06.2025 року про нарахування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 433 707,67 грн.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України), Податкового кодексу України (далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 75 МК України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.
За положеннями частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «;Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «;Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.
Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (частина друга статті 270 МК України).
Згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини другої статті 271 МК України в Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Як установлено частиною першою статті 275 МК України, у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір.
Частиною четвертою статті 275 МК України передбачено, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, на які Законом встановлено адвалорні ставки мита, є митна вартість товарів.
Частиною першою статті 280 МК України установлено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.
За положеннями частини дев'ятої статті 280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
У разі якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина п'ята статті 281 МК України).
Визначення поняття «антидемпінгове мито» наведено у пункті 2 статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22 грудня 1998 року №330-XIV (далі - Закон №330-XIV), за яким антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Законом №330-XIV регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п'ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
Приписами частини першої статті 28 Закону №330-XIV установлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.
Згідно з частиною першою статті 300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
За визначенням наведеним у підпункті «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).
Пунктом 190.1 статті 190 ПК України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (підпункт 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України).
Пунктом 54.4 статті 54 ПК України врегульовано, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Згідно з частиною першою статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (частина третя статті 41 МК України).
Порядок підтвердження країни походження товару визначено частиною першою статті 42 МК України, за якою у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару:
1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених Законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;
3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 43 МК України регламентований порядок перевірки документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, після завершення митного оформлення.
Відповідно до наведеної норми у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.
До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.
Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв'язку з кримінальним провадженням.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 3 розділу 3 «Перевірка документів, які засвідчують походження товарів» спеціального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, Державною митною службою України (далі - Держмитслужба) на звернення Рівненської митниці від 04.03.2024 №7.13-1/15/4 15/1453 направлено запит до уповноважених органів Малайзії з метою підтвердження факту видачі та достовірності відомостей, що містяться в сертифікаті про походження товарів № М 095038 від 24.11.2023, поданого до митного оформлення сталевих кріплень походженням з Малайзії за митними деклараціями від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739, від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740.
Листом від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1620 Держмитслужба надіслала Рівненській митниці лист Малайзійської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, яким повідомлено про те, що Сертифікат походження (далі - СОО) є оригінальним, але відбиток гумової печатки та підпис на документах COO є підробленими.
Таким чином, Малайзійська торгово-промислова палата (далі - MCCM) листом від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024 підтверджує, що інформація в сертифікаті № М 095038 від 24.11.2023, поданого до митного оформлення сталевих кріплень походженням з Малайзії за митними деклараціями від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739, від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740, є неправдивою, а сертифікат таким, що не видавався МССМ.
За згаданими вище митними деклараціями, експортером товару є UAB «WINBEST INDUSTRIES SDN BHD» (Малайзія), імпортером - ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ».
Рівненська митниця листом від 03.04.2024 № 7.13-1/15/7-40/2126 (вхідний Київської митниці від 03.04.2024 № 10737/7) щодо проведення контрольно-перевірочних заходів стосовно ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» до товарів за митними деклараціями від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739, від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740, надіслала вищезгадані листи Держмитслужби та MCCM за місцем обліку платника податків до Київської митниці.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, сталеві кріплення є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, тому імпорт на митну територію України зазначених товарів без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою 67,40 % відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 26.09.2020 № 188).
Держмитслужба листом від 07.02.2024 №26/26-04/7.4/350 інформувала Тернопільську митницю про результати перевірки уповноваженим митним органом Малайзії сертифікату про походження товару № MCCM H 22998 від 26.08.2022, поданого до митного оформлення товарів «Вироби з чорних металів…» за митною декларацією від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365.
Листом митного департаменту Малайзії від 04.01.2024 № KE.HI (128)515/14-46(34) (доведено листом Держмитслужби від 07.02.2024 №26/26-04/7.4/350) повідомлено, що компанія XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD не зареєстрована в Малайзійській Торговій Палаті Малайзії та підтверджено, що документ NPCO (непреференційний сертифікат походження) № MCCM H 22998 від 26.08.2022, поданий до митного оформлення товарів «Вироби з чорних металів…» за митною декларацією від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365, є фальшивим і не видавався ММСМ. Адреса на документі є неправильною, а саме: адреса офісу компанії XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD є фальшивою.
За зазначеною митною декларацією експортер товару - MY XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD (Mалайзія), імпортер - ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ».
Тернопільська митниця листом від 06.03.2024 № 7.25-2/19/7.8/1577 щодо проведення контрольно-перевірочних заходів стосовно ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» до товарів за митною декларацією від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365 (товар 1, товар 2 позиція 1, 2, 3, 4, 5, 6 в електронному інвойсі), надіслала вищезгадані листи Держмитслужби та MCCM за місцем обліку платника податків - до Київської митниці.
Отже, відповідач дійшов вірного висновку, що відповідь уповноваженого органу країни експорту за результатами перевірки аналогічних Сертифікатів свідчить про фальсифікацію документа, який є підставою для здійснення митного оформлення товару з наданням пільг в оподаткуванні.
Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п'ять років.
Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару.
Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару, опис якого зазначено вище.
Сплата остаточного антидемпінгового мита здійснюється в готівковій чи безготівковій формі або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов'язання, якщо інше не передбачено законодавством України.
Остаточне антидемпінгове мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів).
Наведене спростовує доводи позивача стосовно належного розмитнення імпортуємого товару та сплату необхідних митних платежів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №805/4584/18.
Так, пунктом 54.4 статті 54 ПК України врегульовано, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Отже, підставою для висновку про заниження суб'єктом господарювання податкових зобов'язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
При цьому, підстав вважати неналежним доказом інформацію отриману від Малайзійської торгово-промислової палати позивачем не наведено.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розглялу справи представник позивача не заперечував той факт, що саме на товариство покладене обов'язок перевіряти справджність сертефікатів, що осаннім здійснено не було.
Отже, враховуючи, що імпортуємий товар підпадає під опис зазначений в Рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки», а також відсутність належним та допустимих доказів походження товару, нарахування антидемпінгових мит спірними податковими повідомленнями-рішеннями є обґрунтованими.
Щодо підстав для проведення невиїзної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом:- перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;- проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;- направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита.
Згідно з частинами другої, третьої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу у разі:
- виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення пост-митного контролю, аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
- надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено , недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності резидентів України.
Таким чином, на підставі зазначених положень пункту 7 частини першої статті 336, пункту 1 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 МК України у зв'язку з надходженням від уповноважених органів Малайзії інформації про підробку сертифікатів про походження товару (листи Малайзійської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, митного департаменту Малайзії від 04.01.2024 № KE.HI (128)515/14-46(34)) відповідно до наказу Київської митниці від 26 березня 2025 року № 94 проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» вимог законодавства України з питань митної справи у частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739, від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740, від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365.
Так, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, контролюючий орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересилання) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення , контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Податкове зобов'язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки. З урахуванням наведеного, оскільки надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, які мають значення для оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, є підставою для контролюючого органу самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених ПКУ, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. При цьому, митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №460/8509/21.
Отже, доводи позивача щодо відсутності підстави для проведення перевірки після завершення митного оформлення є необґрунтованими.
Також є помилковими доводи позивача про те, що митним органом не забезпечено право директора бути присутнім на розгляді заперечень на акт перевірки, оскільки Митним кодексом України не передбачено можливості перенесення розгляду заперечення на іншу дату у зв'язку з відпусткою керівника підприємства та/або уповноваженої ним особи, або з інших причин. Перебування у відпустці керівника ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» не позбавляє права як керівника даного підприємства бути присутнім на запереченні до акта в зазначений час або уповноважити іншу особу щодо участі у розгляді заперечення до акта.
При цьому, як свідчать матеріали справи, листом від 21.05.2025 № 7.8-2/19-01/13/9273 з повідомленням про вручення та засобами електронного зв'язку було повідомлено ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ», що відповідно до частини восьмої статті 354 МК України розгляд заперечення буде проведено Київською митницею 27.05.2025 о 10 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, б-р Гавела Вацлава, буд. 8А.
Згідно з частиною першою статті 43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.
Частиною другої статті 43 МК України визначено, що у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 розділу 3 «Перевірка документів, які засвідчують походження товарів» спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур 18.05.1973 (дата набрання чинності для України: 15.09.2011, далі - Конвенція) митна служба Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу, може звернутися з запитом до компетентної державної організації Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу й на території якої був оформлений документ, що підтверджує походження товарів, на проведення перевірки цього документа в таких випадках:
а) якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності документа;
b) якщо наявні достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у зазначеному документі;
с) для проведення вибіркової перевірки.
Документом, який підтверджує походження товарів є свідоцтво про походження товарів, засвідчена декларація про походження товарів або декларація про походження товарів (п. E2./F.2 спеціального додатку К до Конвенції).
Пунктом 5 розділу 3 спеціального додатку К до Конвенції передбачено, що запити щодо проведення перевірки повинні:
(а) містити виклад причин, з яких митна служба, що направила такий запит, сумнівається в дійсності представленого документа або у вірогідності наведених у ньому даних, за винятком випадків направлення запитів щодо проведення вибіркової перевірки;
(b) містити посилання (у відповідних випадках) на правила визначення походження товарів, застосовні щодо товарів у країні ввозу, та на будь-яку додаткову інформацію, запитувану в цій країні;
(с) супроводжуватися документом, який підлягає перевірці та підтверджує походження товарів, або його ксерокопією та (у відповідних випадках) будь якими іншими документами, такими, як рахунки, кореспонденція тощо, що можуть сприяти проведенню перевірки.
Згідно з пункту 9 розділу 3 спеціального додатку К до Конвенції запити щодо проведення перевірки повинні направлятися протягом установленого терміну, який, за винятком надзвичайних обставин, не повинен перевищувати одного року, починаючи з дати представлення запитуваного документа до митного органу Договірної сторони, яка направила запит.
Отже, з аналізу вищезначено слідує, що Конвенцією передбачено перевірку саме документів про походження товарів та не передбачено направлення повторних запитів щодо уточнення раніше наданої за результатами перевірки інформації чи перевірку або уточнення іншої наявної інформації, що стосується документів про походження, крім того, можливість проведення перевірки обмежена часовими рамками.
Державною митною службою України на звернення Рівненської митниці від 04.03.2024 №7.13-1/15/4-15/1453 направлено запит до уповноважених органів Малайзії з метою підтвердження факту видачі та достовірності відомостей, що містяться в сертифікаті про походження товарів № М 095038 від 24.11.2023, поданого до митного оформлення сталевих кріплень походженням з Малайзії за митними деклараціями від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739, від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740. Держмитслужба листом від 26.03.2024 № 15/15-03/7/1620 надіслала Рівненській митниці лист Малайзійської торгово-промислової палати Малайзії від 25.03.2024 № TAD/COO/CUSTOMUKRAINE/2-2024, яким повідомлено про те, що Сертифікат походження № М 095038 від 24.11.2023 є оригінальним, але відбиток гумової печатки та підпис на документах є підробленими.
Держмитслужба листом від 07.02.2024 №26/26-04/7.4/350 інформувала Тернопільську митницю про результати перевірки уповноваженим митним органом Малайзії сертифікату про походження товару № MCCM H 22998 від 26.08.2022, поданого до митного оформлення товарів «Вироби з чорних металів…» за митною декларацією від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365. Листом митного департаменту Малайзії від 04.01.2024 № KE.HI (128)515/14-46(34) (доведено листом Держмитслужби від 07.02.2024 №26/26-04/7.4/350) повідомлено, що компанія XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD не зареєстрована в Малайзійській Торговій Палаті Малайзії та підтверджено, що документ NPCO (непреференційний сертифікат походження) № MCCM H 22998 від 26.08.2022 є фальшивим і не видавався ММСМ. Адреса на документі є неправильною, а саме: адреса офісу компанії XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD є фальшивою.
Окрім того, згідно з інформацією Торгово-промислової палати України, викладеною в листі від 02.09.2024 № 2100/11.0-7, наданому на запит позивача щодо підтвердження або спростування видачі сертифікатів походження №№ МССМ М 113603 від 02.08.2024, МССМ М 22998 від 26.08.2024, МССМ М 095038 від 24.11.2023, повідомлено, що Торгово-промислова палата Малайзії підтвердила видачу сертифікатів № МССМ М 113603 та № МССМ М 095038. Даний лист додатково підтверджує наявну в митниці інформацію щодо підробки сертифікату МССМ М 22998, оскільки, як вбачається з даного листа видача цього сертифікату не підтверджена.
Факт видачі сертифікату № М 095038 не заперечується і отриманими у встановленому порядку митницею документами, проте, зібраними по справі доказами не спростовується той факт, що відбиток гумової печатки та підпис на ньому є підробленими.
Разом з тим, міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев'ятою статті 43 МК України, колегія суддів доходить висновку, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.
Таким чином, у митного органу відсутні підстави повторного направлення запитів для уточнення іншої наявної інформації, що стосується документів про походження товару.
Отже, доводи відповідача щодо підстав застосування особливих видів мита згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» є обґрунтованими.
Так, статтею 41 МК України встановлено вичерпний перелік документів, що підтверджують країну походження товару, це: сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов'язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як зазначено вище, сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Частиною третьою статті 46 МК України передбачено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України, за умови сплати особливих видів мита.
Згідно з рішенням Комісії від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 імпорт на митну територію України товару, що є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що достовірно встановити походження товару неможливо.
Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту в Україну товару, що є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, строком на п'ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставками:
- для Haining Hisener Trade Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка, Чжецзян, Хайнін, Хайчжоу Джімдао, Будинок Цзинхуі, Вежа А, Блок 702), який є постачальником виробника Hisener Industrial Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка, Чжецзян, Хайнін, м. Діньк'яо, с. Лянфенг, Міцзячанг, № 31) - 32,47 %;
- для постачальника Ningbo Jinding Fastening Piece Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка, пров. Чжецзян, м. Нінбо, р-н. Чженьхай, с. Цзюлунху, Сіцзінтан, вул. Сіхе, № 188) - 38,37 %;
- для інших постачальників - 67,40 %.
Частиною дев'ятою статті 280 МК України визначен, що особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
Отже, сплата антидемпінгового мита при митному оформленні товарів, за кодами 7318 15 82 90, 7318 15 88 90 згідно УКТ ЗЕД, зазначеними в Рішенні Комісії від 21.09.2020 № АД465/2020/4411-03, за митними деклараціями від 13.02.2024 №UA204150/2024/000739, від 13.02.2024 №UA204150/2024/000740, від 03.10.2022 №UA403040/2022/003365 є обов'язковою.
Стосовно запитів щодо проведення перевірки цей же Розділ містить стандартне правило 6, за яким будь-яка компетентна державна організація, яка одержала запит щодо проведення перевірки від Договірної сторони, що зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу, повинна дати відповідь на цей запит після самостійного проведення необхідних перевірок або після проведення необхідних перевірок іншими державними адміністративними організаціями або органами, наділеними відповідними повноваженнями.
Отже, митниця обґрунтовано керувалась тим, що порядок направлення запитів до уповноважених органів, проведення перевірок документів та надання відповідей визначено саме положеннями міжнародного договору, якими не передбачено здійснення подальшої легалізації відповідей на території країн-учасниць та додаткового встановлення не чинності документів.
Таким чином, запит направлено Держмитслужбою до компетентних органів Малайзіїту встановленому порядку відповідно до міжнародного договору в межах повноважень митних органів України.
Щодо доводів апелянта про відсутності доказів стосовно того, що товар, імпортований позивачем, вироблено в іншій країні, зокрема в КНР, а також відсутність доказів про недійсність інвойсу та контракту, які підтверджують факт імпортування товару з Малайзії, слід зазначити наступне.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 31.01.2025 року адміністративну справу у відношенні директора позивача про порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що спірним у даній справі є правомірність податкових повідомлень-рішень Київської митниці, якими збільшені суми грошового зобов'язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України, та з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктом господарювання.
Так, у справі про порушення митних правил судом встановлена відсутність складу адміністративного правопорушення в діях посадової особи ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ».
За правилами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України).
Тобто постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При цьому, колегія суддів зауважує, що фактично позивач вказує не на встановлені у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності обставини (факти), а на відповідні висновки суду, тоді як за прямою нормою ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Також колегія суддів відхиляє доводи позивача, що підтвердження країни походження товару підтверджується поданими товаросупровідними документами, зокрема, інвойсом, пакувальним листом, сертифікатом якості, контрактом, специфікацією до контракту, сертифікатом про походження товару, коносаментом, накладною та копією митної декларації країни відправлення, оскільки за частиною першою статті 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
Посилання апелянта на те, що в листі Держмитслужби зазначений інший сертифікат на відміну від того, що надавався до митного оформлення, також є безпідставними, оскільки обидва сертифікати підписані однією особою.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що імпортований товар підпадає під опис, зазначений в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки», а також відсутність належним та допустимих доказів походження товару, є правомірним збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з антидемпінгового мита та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП АРСЕНАЛ» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.
Повний текст виготовлено: 17 березня 2026 року.