Справа № 620/15061/24 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
16 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Карпушової О.В., Ключковича В.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог):
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення виплати позивачу з 01.06.2024 з обмеженням максимального розміру та без врахування індексації відповідно до постанов підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Пре індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.06.2024 виплату пенсії позивачу, з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 01.06.2024 пенсії без урахування сум індексації пенсії та з обмеженням максимальним розміром є протиправними.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті з 01.06.2024 ОСОБА_1 індексації пенсії за постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.06.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації пенсії за постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ПФУ в Чернігівській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскільки пенсія позивача перераховувалася після 1 січня 2023 року у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то дана обставина є підставою, яка в силу приписів Закону №2262-XII та постанови КМУ №118 виключає можливість встановлення індексації за 2022 рік.
Апелянт стверджує, що перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 хоч і здійснений на виконання рішення суду з метою захисту його права на належний рівень пенсії, але обумовлений підвищенням розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Крім того, апелянт посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, згідно з яким перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідний рік, на тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704, є перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №713, №118 та №168 є правомірною підставою для невиплати як щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень, так і індексації пенсії за відповідні періоди.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2025 та від 29.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріал справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
На виконання рішення суду від 05.02.2024 у справі №620/17711/23, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки станом на 01.01.2023, після якого позивачу припинено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за 2022-2023 роки та обмежено виплату максимальним розміром, що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.06.2024.
Розмір пенсії позивача станом на 01.06.2024 у підсумку становить 37 676, 18 грн (до виплати 23 610,00 грн), що підтверджується перерахунком пенсії з 01.06.2024.
На звернення позивача щодо спірних питань, відповідач листом від 02.09.2025 №12830-11544/Ш-02/8-2500/24 повідомив позивачу, що пенсія позивачу виплачується відповідно до норм чинного законодавства України. З 01.06.2024 пенсія виплачується в розмірі 23 610,00 грн (в тому числі індексація за 2024 рік - 1500,00 грн).
Не погоджуючись з припиненням виплати індексації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, судом першої інстанції не встановлено здійснення позивачу перерахунку в 2021-2022 роках у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення, відтак припинення нарахування та виплати індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» є протиправним. Зазначено, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з виплатою індексації за 2024 рік, суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази щодо відмови позивачу у виплаті індексації за 2024 рік, а відтак спору щодо цих виплат не існує.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Ця норма є об'єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон №2262-XII.
Згідно статті 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 63 цього ж Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.
Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону №1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Водночас у зв'язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15 лютого 2022 року №2040-IX (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону №2262-XII та частину п'яту статті 2 Закону №1282-XII було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону №2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
При цьому відповідно до статті 64 Закону №2262-XII у редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV в редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 01 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Запровадивши Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124), удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон №1282-XII пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
З метою забезпечення у 2022-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку в межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зокрема, у 2022 році цей показник становив 1,14 відповідно до постанови КМУ №118, а вже у 2023 році - 1,197 згідно з постановою КМУ №168.
Так, пунктом 1 постанови КМУ №118 установлено, що з 01 березня 2022 року:
перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 2 постанови КМУ №118 з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ №713.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону №2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.
Аналізуючи положення постанов Уряду №118, №168 Верховний Суд у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, наголосив на тому, що у випадку перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, зумовленим зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, індексація пенсії, передбачена відповідними постановами Уряду, не здійснюється.
Велика Палата Верховного Суду, погодившись з указаним висновком у постанові від 13 березня 2025 року, також констатувала, що перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, виключає можливість подальшого застосування механізму індексації, встановленого вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії позивача здійснений на виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №620/17711/23 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 21.09.2023 №ФЧ52937, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно вищевказаного рішення у справі №620/17711/23 вбачається, що така довідка містила відомості про зміну складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 станом на 01.01.2023 (а.с.12-17).
Отже, колегія суддів зазначає, що у цій справі перерахунок пенсії позивача (особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-XII), здійснювався на підставі рішення суду у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, що було обумовлено зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року.
Такий перерахунок, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, виключає застосування механізму індексації пенсії, передбаченого зазначеними постановами Кабінету Міністрів України, оскільки індексація має компенсаторний характер і не здійснюється у випадку, коли пенсія була перерахована у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення.
Зазначений підхід відповідає принципу пропорційності соціального забезпечення та недопустимості подвійного фінансування з бюджету однієї і тієї ж соціальної мети. Перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму містить у тому числі й компенсацію інфляційних процесів, а тому застосування індексації за той самий період призвело б до непропорційного збільшення пенсійної виплати без належної законодавчої підстави.
Таким чином, з урахуванням того, що 2024 році пенсія позивача перерахована саме у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення, зумовленою підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, правові підстави для нарахування та виплати індексації пенсії відповідно до постанови КМУ №118 відсутні.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24, а також із висновками Верховного Суду, сформульованими за аналогічних обставин, зокрема, у постановах від 10 квітня 2025 року у справах №560/6475/24, №620/5314/24 та від 30 квітня 2025 року у справі №620/12317/24.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.
З огляду на це, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування положень статей 43, 63 Закону №2262-XII, постанови КМУ №118, а також про неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Крім того, суд зазначає, що в частині задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача з обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язання здійснити її виплату без такого обмеження рішення суду попередньої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, оскільки у апеляційній скарзі Головного управління ПФУ в Чернігівській області доводів про помилковість таких висновків не наведено, а неправильність застосування судами норм матеріального чи процесуального права в цій частині не обґрунтовано.
На підставі вищенаведеного, з огляду на те, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та тлумачення закону призвело до неправильного вирішення справи в частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні відповідних позовних вимог.
Відповідно до вимог п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №620/15061/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії за постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації пенсії за постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням раніше проведених виплат.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №620/15061/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді О.В.Карпушова
В.Ю.Ключкович