Справа № 695/1071/26
номер провадження 1-кс/695/232/26
17 березня 2026 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026250370000335 від 15.03.2026, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Піщане Золотоніського району Черкаської області, офіційно не працює, не одружений, освіта середня, на утриманні осіб не має, особою з інвалідністю будь-якої групи, депутатом будь якого рівня, учасником бойових дій не є, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимий:
1) 23.08.2012 Золотоніським міським судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
2) 25.07.2013 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано частково не відбутий строк - 1 місяць по вироку Золотоніського міськрайонного суду від 23.08.2012 та призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі;
21.07.2017 звільнений по відбуттю строку покарання;
3) 18.01.2021 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 395 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту;
4) 22.07.2021 Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.01.2021 у виді 3 місяців арешту, остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі;
5) 09.08.2021 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ст. 395 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту;
6) 24.10.2023 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань, визначених вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 22.07.2021 за ч. 2 ст. 186 КК України та вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ст. 395 КК України, більш суворим, визначеним даним вироком, остаточно призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі;
26.07.2024 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
7) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026250370000024 від 06.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України перебуває на розгляді у Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області, справа № 695/329/26,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026250370000335 від 15.03.2026, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, та продовженого указами Президента України: 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022,№ 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 19.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, №470/2024 від 06.08.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/2026 від 12.01.2026 строком на 90 діб, 14.03.2026 близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи на лісовій галявині, яка розташована в адміністративно-територіальних межах с. Шабельники, Золотоніського району, Черкаської області, за географічними координатами Lat 49.687136 Long 31.751887, діючи повторно, з раптово виниклим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_7 , яке виразилося у нанесенні ОСОБА_5 не менше п'яти ударів кулаками обох рук та не менше п'яти ударів ногами в обличчя та по голові потерпілої, чим спричинивши потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток лицевого черепа, забою м'яких тканин обличчя, параорбітальних гематом обабіч, гемосинусу ліворуч, знявши з обох вух потерпілої ОСОБА_7 , відкрито викрав у неї дві пари жіночих сережок виготовлених із золота 585 проби, вартість яких потерпіла ОСОБА_7 оцінює у 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень, чим спричинив потерпілій майнової шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
15 березня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, фактичний час затримання 17 година 05 хвилин.
16 березня 2026 року ОСОБА_5 з дотриманням вимог ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а саме: протокол огляду місця події в адміністративних межах с. Шабельники, Золотоніського району Черкаської області від 15.03.2026; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 15.03.2026; протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 15.03.2026; протокол огляду місця події біля магазину «Крамниця» по вул. Шевченка, 1, с. Піщане, Золотоніського району, Черкаської області від 15.03.2026; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.03.2026; протокол впізнання предмету від 15.03.2026; повідомленням про підозру від 16.03.2026; інші матеріали кримінального провадження.
Як зазначено у клопотанні, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, у ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами:
- ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується відсутністю стійких соціальних зв'язків в місці проживання підозрюваного, оскільки ОСОБА_5 офіційно не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зловживає спиртними напоями.
Також ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який санкцією статті передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Невідворотність покарання за злочини, що вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 , будучи засудженим вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.07.2013 за ч. 3 ст. 185 КК України, повторно вчинив нові кримінальні правопорушення проти власності;
- ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 проживає в с. Піщане Золотоніського району Черкаської області, де проживають потерпіла та свідки, тому ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;
- ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується наявністю незнятої та непогашеної судимості за вчинення кримінального правопорушення проти власності за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.07.2013 за ч. 3 ст. 185 КК України та наявністю на розгляді у суді кримінального провадження пов'язаного із злочинами про власності, що свідчить про те, що вчинення злочинів проти власності є єдиним джерелом доходів підозрюваного;
- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що підозрюваний усвідомлюючи, що відносно нього здійснюється досудове розслідування за підозрою у вчинені тяжкого злочину та перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи той факт, що на даний час слідством не віднайдено всі викрадені ОСОБА_5 сережки потерпілої.
Також у клопотанні зазначено про необхідність врахування того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину у період дії на території України військового стану, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
За таких обставин слідчий за погодженням прокурором звернувся до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вказавши, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов'язків.
Перевіривши надані матеріали клопотання в режимі таємниці слідства, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Пунктом 5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дослідивши матеріали клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що останнє відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого 4 ст.186 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням має підтверджуватися наявними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження на час пред'явлення підозри.
Сукупність цих доказів має дати підстави вважати, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження при розгляді справи по суті, зокрема наявності достатніх підстав для встановлення вини підозрюваного в інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом із тим у ході розгляду клопотання встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків у місці проживання, офіційно не працює, раніше судимий, має не зняту та непогашену судимість, а тому існує передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик, що при обранні більш м'якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя зауважує, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою отримання можливості уникнути чи пом'якшити свою відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь, погроз або примусу, щоб останні не давали або змінили свої свідчення на його користь, враховуючи, що на даний час вживаються заходи з метою встановлення та допиту усіх можливих свідків та очевидців кримінального правопорушення, також вжити заходів щодо знищення ще не віднайдених речових доказів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні даного клопотання слідчий суддя також бере до уваги ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним, оскільки він не одноразово судимий за злочини проти власності, має незняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення проти власності, та у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває на розгляді обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Отже, в ході розгляду клопотання встановлено ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, що стверджується доданими до клопотання матеріалами, які на даному етапі містять достатньо доказів про обґрунтованість підозри.
Суд дійшов до висновку, що тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
При цьому суд керується практикою Європейського суду з прав людини, саме тим, що оцінка таких ризиків має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Отже, беручи до уваги обставини, за якими пред'явлено підозру, слідчий суддя вважає доведеними заявлені слідчим ризики, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та від суду, оскільки тяжкість діяння в якому він підозрюється та суворість передбаченого покарання вказують на високий ризик втечі підозрюваного з метою уникнення покарання, вчинення ним нового злочину, чи незаконного впливу на свідків або потерпілу, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя враховує, що за станом здоров'я підозрюваний може утримуватись під вартою, оскільки доказів протилежного слідчому судді не надано, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, пов'язане із застосуванням насильства, що свідчить про високий ризик суспільної небезпечності підозрюваного, що вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.
При цьому, беручи до уваги вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, враховуючи особу підозрюваного, тому слідчий суддя одночасно із застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 192-194, 196, 197, 205, 309, 369 - 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, в межах строку досудового розслідування, без застосування застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 15.03.2026.
Строк дії ухвали - по 13.05.2026, включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя ОСОБА_11