Справа № 638/19822/25
Провадження № 2/638/3315/26
16 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Кирилішиної М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,-
08.10.2025 року засобами поштового зв'язку до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» в особі представника - Савіна О.С. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 13 149,20 та сплачений судовий збір.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надає мешканцям, а також власникам нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 послуги з управління будинком. Відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 . На відповідача ОСОБА_1 відкритий абонентський рахунок № НОМЕР_1 для оплати послуг, що надає позивач. Відповідачі не виконують свої обов'язки та не сплачують вартість наданих їм послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з липня 2019 року по липень 2025 року в розмірі 13 149,20 грн., у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23.10.2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява з проханням розгляд справи здійснити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надали. Також виклик відповідача ОСОБА_2 здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.
Відповідно до статті 280 ЦПК України, якщо відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області №0573 від 26 червня 2019 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» визначено управителем багатоквартирних будинків в місті Ізюм.
Згідно договору №124 від 01.07.2019 року, міським головою від імені співвласників було укладено договір з Комунальним підприємством «Благоустрій місті Ізюма» на управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини, що виникають в процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, є Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги.
Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
При цьому в пунктах 12, 13, 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.
Також визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком це результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Матеріалами справи встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №432692152 від 24.06.2025 року квартира АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Окрім цього, на відповідача ОСОБА_1 відкрито абонентський рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, суд вважає, що спірні правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачами, підпадають під регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
В статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №12 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком». Умови типового договору є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Тобто, отримувати на законних підставах житлово-комунальні послуги споживач може лише уклавши з виконавцем відповідної послуги договір.
Такий обов'язок щодо укладання договору підтверджується положеннями пункту 1 частини 2 статті 7 Закону.
Крім того, вказаний обов'язок щодо укладання договору та оплати спожитих послуг передбачений Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. №572. В пункті 7 вказаних Правил зазначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
01 липня 2019 року між Комунальним підприємством «Благоустрій міста Ізюма» в особі директора Бриль Ю. О. та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі міського голови ОСОБА_6 відповідно до рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради «Про визначення управителя багатоквартирного будинку» від 26 червня 2019 року №0573, укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 . Ці договіри складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник цих договору зберігається в управителя, другий - у Виконавчому комітеті Ізюмської міської ради.
Пунктом 1 Договору визначено, що управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цих договорів.
Відповідно до п. 3 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Послуга з управління надається відповідно до вимог до якості згідно з додатком 4 до цих договорів, що є невід'ємною частиною.
Положеннями пункту 6 Договору передбачено, що кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 10 Договору про надання послуги з управління багатоквартирними будинком від 01.07.2019 року ціна послуги з управління становить - 6,32 грн. в тому числі податок на додану вартість - 1,05 грн. на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку відповідно до кошторису витрат на утримання будинку, прибудинкової території та винагороду управителю (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до цього договору.
Пунктом 11 Договору визначено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п.п. 30, 31 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про намір відповідачів відмовитися від отримання послуг з управління багатоквартирним будинком, які надавалися позивачем у зазначений в позові період за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, відповідно до рішення Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області №0573 від 26.06.2019 КП «Благоустрій міста Ізюма» визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів (збір, вивіз, утилізація побутових відходів) на території Ізюмської міської ОТГ.
Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з приписами статей 150, 151, 156 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватної власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей. Громадяни, які мають у приватної власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Члени сім'ї власника квартири (дружина, їх діти, батьки), які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири. Члени сім'ї власника квартири зобов'язані до неї дбайливо ставитися. Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартири і придомової території та проведенню ремонту.
Крім того, статтею 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII.
Згідно з визначенням термінів, що наведено у частині першій статті 1 цього Закону: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна (пункт 1); співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (пункт 5); спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (пункт 6); допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення, пункт 2).
Відповідачі є власником квартири у багатоквартирному будинку, тому є співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку.
Таким чином, відповідачі, як власники квартири у багатоквартирному будинку, є співвласником спільного майна такого багатоквартирного будинку, яке використовується для задоволення потреб усіх співвласників будинку. Тому відповідачі зобов'язані також брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до своєї частки у майні будинку.
Дані вимоги встановлені частинами 1, 2, 6 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якої утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них. Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Заборгованість власників квартир по укладених угодах, пов'язаних з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів.
Норма частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача оплачувати щомісяця житлово-комунальні послуги, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у відповідачів виникли зобов'язання щодо оплати комунальних послуг, які вони отримували.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від житлових послуг, які надавало КП «Благоустрій міста Ізюм», то у відповідачів виникли зобов'язання щодо оплати цих послуг. Не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідачів як споживача від оплати відповідних послуг.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з управління будинком не виконують, плату за спожиті послуги у повному обсязі не здійснюють, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість за наданні послуги за період з липня 2019 року по липень 2025 року в розмірі 13 149,20 грн. за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується оборотною відомістю, абонентський рахунок № НОМЕР_1 .
Зазначене свідчить про неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань, що порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з управління будинком.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідачі не скористались своїм правом, заперечень щодо позовних вимог позивача та доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідно до положень статті 81 ЦПК України, суду не надав.
Судом встановлено неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань по оплаті спожитих послуг з управління будинком, що є порушенням умов договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоовленню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням повного задоволення позовних вимог суд покладає судовий збір на відповідачів в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265 ЦПК України,-
Позовні вимоги Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма», код ЄДРПОУ 34978610, місцезнаходження: Харківська область, м. Ізюм, вул. Червоної Калини, 74, заборгованість за надані комунальні послуги за період з 01.07.2019 року по 31.07.2025 рік у розмірі 13 149 (тринадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма», код ЄДРПОУ 34978610, місцезнаходження: Харківська область, м. Ізюм, вул. Червоної Калини, 74, сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. по 605,60 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: