16 березня 2026 року м. Дніпросправа № 211/9328/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 22 січня 2026 року в адміністративній справі №211/9328/25 (головуючий суддя першої інстанції - Рагозіна С.О.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач 14.08.2025 року звернувся до Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №548 від 04.08.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставним з огляду на те, що в порушення ст. 283 КУпАП в постанові відповідача не зазначено дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення. В постанові зазначено, що позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 без зазначення дати та часу такої доставки. Позивач взагалі не відмовлявся від проходження медичного огляду, постанова не містить жодних посилань на докази цієї обставини. Направлення його на ВЛК відповідачем не складалося, дата проходження ВЛК відповідачем не призначалася. В постанові ці відомості не відображені. Повістку з конкретними датою, часом та місцем визначеними для проходження ВЛК відповідач йому не надсилав, хоча б для того, щоб він мав можливість зібрати медичні довідки для підтвердження актуального стану здоров'я, зважаючи на те, що є інвалідом III групи. Вчинення ним адміністративного правопорушення не підтверджується жодним допустимим доказом, окрім постанови про накладення адміністративного стягнення, яка є предметом оскарження.
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 22 січня 2026 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в позові. Апелянт вказує, що судом порушено приписи ст.77 КАС України, оскільки висновок суду побудований на припущеннях, які не ґрунтуються на жодному доказі. Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, відповідачем порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, порушено право позивача на захист.
Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів ст. 286, 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
12.03.2026 року та 13.03.2026 року суддя-член колегії Білак С.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.07.2025 року командиром 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 Оклей ОСОБА_2 складено протокол №548 про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Зі змісту протоколу вбачається, що громадянин ОСОБА_1 27.07.2025 року о 09.00 год. був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відмовився від проходження медичного огляду для встановлення придатності до військової служби за станом здоров'я, у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Також позивачу було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
04.08.2025 року в.о. начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №548, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.20).
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності отримана позивачем 11.08.2025 року (а.с.20).
Не погодившись з постановою про накладення штрафу, позивач оскаржив таку постанову до суду.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначив, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП визначено відмову від проходження медичного огляду у строк до 05.06.2025 (включно). Позивачем не заперечено факту не проходження ВЛК у строк, визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.04.2024 за № 3621-IX. Суд дійшов висновку, що дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, 04.08.2025 року в.о. начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №548, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.20).
У постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 ., де відмовився від проходження медичного огляду для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, чим вчинив правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові, особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення): місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Оскаржувана постанова т.в.о. начальника Краматорького районного ТЦКСП прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 27.07.2025 року №548, згідно якого 27.07.2025 року громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.15).
Вказаний протокол складений уповноваженою особою у відповідності до ч.6 ст.258 КУпАП в присутності позивача, тобто зі змістом протоколу позивач був ознайомлений 27.07.2025 року та власноруч зробив запис про відмову від подання пояснень та заперечень щодо змісту протоколу, посилаючись на ст.63 Конституції України.
ОСОБА_1 як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана постанова складена з порушенням вимог ст.283 КУпАП, зокрема у постанові не зазначено дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, не зазначено дату та час доставки позивача до приміщення ТЦК, а також постанова відповідача не містить жодних посилань на докази тієї обставини, що позивач відмовився від проходження медичного огляду.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що формальні недоліки щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не впливають на фактичні обставини справи та наявність факту відмови від проходження ВЛК без поважних на те причин.
Зазначені в протоколі та постанові обставини щодо відмови від проходження ВЛК позивачем не спростовуються та не заперечуються.
Позивач був своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також мав змогу отримати примірник протоколу, ознайомитись з його змістом, подати відповідні заперечення чи пояснення, отримати правову допомогу, мав змогу прийняти участь в розгляді справи.
Відповідно до п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.04.2024 за № 3621-IX, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Таким чином, позивач у строк до 05.06.2025 року був зобов'язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, оскільки є громадянином України віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим Законом.
Щодо доводів позивача про те, що проходження ВЛК є неправомірним без отримання належним чином оформленої повістки та/або направлення на медичний огляд, який видається (виписується) уповноваженою особою територіального центру комплектування, колегія суддів вказані доводи до уваги не приймає з огляду на те, що станом на день звернення до суду з адміністративним позовом, тим більше - станом на день подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, позивач доказів проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби не надав та не зазначив, що завадило йому пройти ВЛК, починаючи з 27.07.2025 року до теперішнього часу.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин відмови в проходженні ВЛК за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
Колегією суддів не встановлено порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розмір штрафу визначений в межах встановленої ч.3 ст.210-1 КУпАП санкції.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 22 січня 2026 року в адміністративній справі №211/9328/25 залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 22 січня 2026 року в адміністративній справі №211/9328/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя Т.І. Ясенова