"17" березня 2026 р. Справа № 363/1612/26
17 березня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П. вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника Заріцького С.М. до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві користування транспортним засобом під час мобілізації,-
12.03.2026 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просив застосувати до відповідача тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що пред'явлений адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
Так, відповідно до ст. 283-2 КАС України, у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов'язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Частина 2 вказаної статті наголошує, що позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред'явлення позовних вимог відповідно до Закону України"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинен містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається позов;
2) повне найменування позивача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
5) перелік документів та інших доказів, що додаються до позову;
6) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
7) підпис уповноваженої особи позивача та докази на підтвердження її повноважень;
8) докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу з урахуванням положень ст. 44цього Кодексу.
У разі недотримання вимог ч. 2 цієї статті - суд залишає позов без руху та надає позивачу строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків, випливає зі змісту частини 3 вказаної статті.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позовної заяви та доданих до неї документів, зазначено в частині 4 ст. 283-2 КАС України.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)
Частина 8 ст. 283-2 КАС України покладає на позивача обов'язок доведення існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме:
1) невиконання особою під час мобілізації обов'язків, передбачених ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП;
2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції;
3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов'язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом відповідно;
4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов'язку (обов'язків).
Позивач, звертаючись до суду з цими вимогами, в порушення вимог ч. 4 ст. 161 та ч. 2 ст. 283-2 КАС України, не додав до позову доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме щодо звернення до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про необхідність доставлення відповідача, який вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; наявність та/або відсутність постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності; лист Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про неможливість здійснення адміністративного затримання відповідача по справі; інформацію про наявність у відповідача права на керування транспортними засобами.
Згідно вимог ч. 9 ст. 283-2 КАС України - суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо: 1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування; 2) особа використовує транспортний засіб у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Позивачем, в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 283-2 КАС України не зазначено в позові та не додано до позову доказів на підтвердження та/або спростування інформації відповідно до п. 1, п ч. 9 ст. 283-2 КАС України.
Також, згідно вимог ч. 2 ст. 283-2 КАС України, позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред'явлення позовних вимог відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Частина 3 ст. 27 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначає, що днем вручення вимоги є:
1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв'язку;
2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.
Згідно зі ч. 4 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов'язку (обов'язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.
В той же час, з доданих позивачем до позову документів неможливо зробити висновок коли позивачем відповідачу була направлена вимога за №1/7/1057 та з якого часу позивач рахує строк на звернення до суду з цими вимогами.
Частина 6 ст. 161 КАС України наголошує, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому суд звертає увагу згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи має право поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, але якщо визнає причини його пропуску поважними.
В даному випадку необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, однак такі докази позивачем до суду не надано.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі за №907/50/16, зокрема вказав, що "Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Поважність причин пропуску строку звернення до суду визначається в кожному випадку окремо. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
В разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, позовна заява містить вищезазначені недоліки, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника Заріцького С.М. до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві користування транспортним засобом під час мобілізації - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява буде повернута, якщо заяву не буде подано позивачем в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Дьоміна