Справа № 2-1911/11
Провадження № 2-о/359/6/2026
Іменем України
17 березня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Людмили Юріївни, заінтересована особа (стягувач) : ОСОБА_2 ,-
06 жовтня 2025 року представник позивача адвокат Онишко В.М. звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської областііз вказаною скаргою, в якій просила : поновити строк для подання скарги; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Бориспільськоговідділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Людмили Юріївни щодо винесення:постанови про арешт коштів боржника від 20 листопада 2023 року у виконавчому провадженні №329915234;постанови про арешт майна боржника від 25 січня 2024 року у виконавчому провадженні №32991523;постанови про накладення штрафу від 13 травня 2024 року у виконавчому провадженні №32991523;постанови про стягнення виконавчого збору від 13 травня 2024 року у виконавчому провадженні №32991523; скасувати як незаконні та безпідставні винесені старшим державним виконавцем Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області Супрун Людмилою Юріївною: постанову про арешт коштів боржника від 20 листопада 2023 року у виконавчому провадженні №329915234;постанову про арешт майна боржника від 25 січня 2024 року у виконавчому провадженні №32991523; постанову про накладення штрафу від 13 травня 2024 року у виконавчому провадженні №32991523; постанову про стягнення виконавчого збору від 13 травня 2024 року у виконавчому провадженні №32991523.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження №32991523 з виконання виконавчого листа № 2-1911, виданого 02 вересня 2011 року Бориспільським міськрайон-ним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 липня 2011 року та до досягнення дітьми повноліття. ОСОБА_1 , є боржником у виконавчому провадженні №32991523. Старшим державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Л.Ю. винесено постанову про арешт коштів боржника від 20 листопада 2023 року, постанову про арешт майна боржника від 25 січня 2024 року, постанову про накладення штрафу від 13 травня 2024 року та постанову про стягнення виконавчого збору від 13 травня 2024 року.
Про існування вказаних постанов боржник дізнався випадково лише 23 вересня 2025 року через
АСВП. У день їх винесення скаржник не був повідомлений про їх наявність, що підтверджується відсутністю будь-якого офіційного повідомлення чи вручення копій постанови. Засобами поштового зв'язку зазначені постанови також не надходили, у зв?язку з чим у скаржника була повністю відсутня можливість своєчасно ознайомитися зі змістом постанов та реалізувати своє право на їх оскарження. Враховуючи, що строк на оскарження постанови становить 10 днів з моменту їх отримання, а фактичне ознайом-лення відбулося лише 26 вересня 2025 року, то останнім днем для подання скарги є 06 жовтня 2025 року. Крім того, скаржник не є юридично обізнаною особою та не володіє спеціальними знаннями. Внаслідок юридичної необізнаності він не мав достатнього розуміння щодо строків та порядку оскарження постанови, що додатково ускладнило своєчасне реагування. Лише після отримання консультації стало зрозумілою необхідність звернення до суду в установленому законом порядку.
Отже, сукупність наведених обставин - відсутність повідомлення про постанову у день її винесення, ненадходження її поштою, фактичне ознайомлення лише через електронний застосунок та юридична необізнаність скаржника - є об?єктивними та поважними підставами для поновлення строку на оскарження постанови.
05 грудня 2025 року від представника стягувача ОСОБА_2 адвоката Целікова В.В. до суду надійшли заперечення, згідно яких представник просив відмовити у поновленні строку звернення до суду з скаргою та відмовити у задоволенні скарги. Вказав, що згідно матеріалів виконавчого провадження міститься інформація, що 01 липня 2024 року представник боржника ОСОБА_3 особисто подала до Бориспільськоговідділу держав-ної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) клопотання про ознайомлен-ня з матеріалами виконавчого провадження № 32991523, та 02 липня 202024 року особисто з ними ознайомилась, про що свідчить її підпис на клопотанні. Окрім цього, 23 липня 2024 року ОСОБА_3 подала до Бориспільського міськрайонного суду скаргу на дії державного виконавця (№359/6843/24). В уточненій скарзі ОСОБА_3 особисто зазначила, що 02 липня 2024 року як представник ознайомилась з матеріалами виконав-чого провадження. Скарга не містить поважних причин пропуску строку на оскарження, а строк пропущений більш ніж на 1 рік 3 місяця, що є суттєвим порушенням строків, а тому відсутні жодні поважні причини щодо такого значного пропуску строку.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник заявника адвокат Онишко В.М. подала до суду клопотання, згідно якого просила розгляд справи провести без її та скаржника присутності.
Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили. Заяв чи клопотань до суду не направили.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи за № 359/12502/23 (провадження 2/359/3020/2024, провадження 2-з/359/4/2024), прийшов до наступного висновку.
Дослідивши матеріали справи в частині щодо строку звернення до суду, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Так, приписами ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
В свою чергу, згідно роз'яснень, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Такий строк є процесуальним, може бути поновлений за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
При цьому, вимогами ст. 122-124 ЦПК України встановлено порядок обчислення процесуальних строків.
Нормами ст. 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст.127 ЦПК, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення
З дослідженого в судовому засіданні клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження вх. № 12018 від 01 липня 2024 року вбачається, що представ-ник боржника ОСОБА_3 звернулась 01 липня 2024 року до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №32991523 ( а.с 60).
02 липня 2024 року представник боржника адвокат Онишко В.М. ознайомилась з матеріалами клопотання, про що свідчить її підпис на даному клопотанні про ознайомлен-ня з матеріалами виконавчого провадження. Наведене також підтверджується відомос-тями зазначеними представником у скарзі на дії державного виконавця поданої до Бориспільського міськрайонного суду Київської області 23 липня 2024 року (а.с. 64-65).
Отже, про порушення прав боржника ОСОБА_1 - адвокат Онишко В.М. дізналась 02 липня 2024 року. Разом з тим, скаргу на дії державного виконавця подано до суду 06 жовтня 2025 року, з чого слідує, що остання подана з порушенням строку, встанов-леного ст. 449 ЦПК України
В контексті оскарження дій державного виконавця, суд відмічає, що останні мають бути виражені в активній поведінки державного виконавця (винесення постанов, вчинення стягнення грошових коштів та інше).
Судом встановлено, що про порушення своїх прав, які виразилися у діях державного виконавця щодо винесення оскаржувальних постанов адвокат скаржника дізналася в липня 2024 і остання мала можливість звернутися до суду зі скаргою, якщо вважала, що права ОСОБА_1 порушені. Суд відмічає, що скарга подана до суду після 1 року 3 місяців з дня коли представник скаржника ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження та дізналась про винесення державним виконавцем оспорюванних постанов.
В свою чергу, адвокат Онишко В.М. подала клопотання про поновлення строку подання скарги, вважаючи, що строк не пропущено, через фактичне ознайомлення з матеріалами справи 26 вересня 2025 року.
Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається з закінчен-ням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч.7 ст. 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася з відповідною заявою.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'актив-но непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновлен-ню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та те, що ОСОБА_1 пропущено досить тривалий строк звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, наведені у заяві причини пропуску строку на подання скарги не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення даного строку, оскільки стосуються періоду з липня 2024 року, заявник достеменно знав про прийняті щодо нього постанови, а тому суд приходить переконання про відсутність підстав для поновлення заявнику строку звернення до суду із скаргою, у зв'язку із чим скаргу необхідно залишити без розгляду.
При цьому, суддя вважає за можливе залишити заяву без розгляду на стадії її розгляду, що відповідає положенням ст. 13, 126 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судачинства та узгоджується з позиціями, висловленими в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6.
Керуючись статтями 8, 9 Конституції України, статтями 10, 120, 122, 123, 126, 127, 257, 260, 448, 449, 450 ЦПК України, суд -
У поновленні строку на подання скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Людмили Юріївни, заінтересована особа (стягувач): ОСОБА_2 - відмовити.
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Супрун Людмили Юріївни, заінтересована особа (стягувач) : ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення до Київського апеляційного суду.
Суддя Яковлєва Л.В.