Справа № 420/6933/26
17 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Формако» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, карток відмови,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2026/000002/2 від 28.01.2026 року, № UA500050/2026/000003/2 від 10.02.2026 року, № UA500050/2026/000004/2 від 13.02.2026 року; картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2026/000025, № UA500050/2026/000031, № UA500050/2026/000034.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову.
Так, в постанові від 14.05.2019 по справі № 826/8432/18, а також в низці рішень по іншим справам, Верховний Суд зазначив, що ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що являється різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів. Сума, яку необхідно доплатити для випуску товарів у вільний обіг, є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову.
Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом рішень про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості є вимогами майнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 169 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду юридичною позову майнового характеру встановлена ставка в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже позивачем, в порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не зазначено ціну позову майнового характеру, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
До позову додано квитанцію про сплату 19 968 грн, однак, враховуючи, що позивачем у порушення вимог п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України не зазначено ціну позову (яка у даній категорії справ визначається як різниця між сумою митних платежів, розрахованих декларантом, та сумою, визначеною митним органом), перевірити правильність сплаченої суми судового збору на відповідність вимогам Закону України «Про судовий збір» наразі неможливо.
Оскільки позовні вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості мають майновий характер, розмір судового збору безпосередньо залежить від ціни позову, яка не була обґрунтована позивачем у тексті заяви (натомість помилково вказано про те, що позов не містить вимог майнового характеру).
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Формако» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, карток відмови - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк